Продовжуємо розповідати про найнезвичайніші номери відомих гравців у футболі. Довгий час було прийнято, що футболісти повинні виходити на поле з номерами від 1 до 11. Потім гравців у командах ставало дедалі більше. Тому сучасний футбол відійшов від цієї традиційної системи нумерації, оскільки гравці тепер спокійно обирають свої улюблені чи просто доступні номери. Іноді це просто дата народження або номер, який було присвоєно гравцеві ще в академії, після чого він став "щасливим". Але іноді футболісти намагаються виділитись, обравши зовсім незвичайний номер.

Андрій Шевченко

Андрій Шевченко асоціюється у всіх не лише з "Міланом", а й із 7-м номером. Здавалося, що український форвард в Італії завжди був особливим, його любили фанати та керівництво клубу, він забивав багато голів та радував яскравою грою. Але це було до того, як Шевченко вирішив перейти до "Челсі". Коли Андрій погодився повернутися до "Мілана", то 7-й номер уже був зайнятий Алешандру Пату, який стабільно грав в основі та вважався неймовірним талантом. Шевченко взяв собі 76-й номер, який символізував рік його народження – 1976 року. Це був запасний варіант.

Цікаво, що тоді у "Мілані" була буквально "епідемія" номерів, пов'язаних з роком народження того чи іншого футболіста. І всі вони були зірками! Так, Роналдіньо грав під 80-м номером, тому що його улюблений номер 10 був зайнятий Зеєдорфом. З цієї ж причини Матьє Фламіні – грав під 84-м номером, а Стефан Ель-Шаараві під 92-м.

Руй Патрісіу

Руй Патрісіу був живою легендою "Спортінга", оскільки зіграв 467 матчів за португальський клуб! Здавалося, що він проведе всю кар'єру в Лісабонській команді, але в 2018 році 30-річний Патрісіу несподівано заявив про те, що розриває контракт зі "Спортингом" через те, що вболівальники клубу увірвалися на базу та побили деяких гравців. Насправді португальський клуб мав продати воротаря до "Вулвергемптону" за 18 мільйонів євро, але президент "Спортінга" в останній момент передумав. У результаті Патрісіу все одно перейшов до англійського клубу, а португальці отримали 18 мільйонів.

Читай також: "Мілан" зробить нову спробу підписати Алессандро Буонджорно

Незадовго до цього переходу воротар "вовків" Карл Ікеме оголосив про завершення кар'єри за станом здоров'я. 31-річний гравець збірної Нігерії на той момент більше року боровся з раком, тому ухвалив таке складне рішення. Новий воротар "Вулвергемптону" - Руй Патрісіу – сказав, що на знак поваги до Ікеми відмовився грати під першим номером і гратиме під 11-м номером.

Були навіть розмови про те, що номер 1 у "Вулвергемптоні" більше не використовуватимуть, але цього не сталося. Варто було Патрісіу піти з клубу, як новий воротар (теж португалець) спокійно взяв собі номер один. Щодо Руя, то він перейшов до "Роми", де теж грає з першим номером на футболці.

Освальдо Арділес

Дуже цікавий персонаж, який залишив значний слід в історії футболу. Але якщо говорити лише про номери на футболках, то всім запам'яталося, як Арділес вийшов на чемпіонаті світу 1982 року на полі у футболці з 1-м номером. Річ у тім, що Аргентина на ЧС 1978, 1982 та 1986 присвоювала гравцям номери в алфавітному порядку (крім десятки для Марадони, а також 11-го номера для Кемпеса у 1982 та Хорхе Вальдано у 1986 роках). У 1978 Арділес грав під другим номером, а під першим виступав Алонсо. Та й взагалі Освальдо став лише четвертим футболістом, який не був воротарем, але виступав на чемпіонаті світу з першим номером на футболці. Арділес запам'ятався всім з тієї причини, що він став першим гравцем на чемпіонатах світу, який забив гол, граючи у футболці з першим номером.

Цей приклад унікальний тим, що раніше гравців могли змусити грати під дивними номерами, які зовсім не відповідають позиції. Тепер футболісти самі обирають такі номери, щоби виділитися на загальному тлі.

Томас Оар

Австралієць Томас Оар був одним із найперспективніших гравців у своїй країні та отримав нагороду "висхідна зірка" у 2010 році. Цього ж року він переходить до "Утрехту", який тоді грав у єврокубках і навіть дебютував у матчі Ліги Європи з "Ліверпулем". Сезон 2012-13 був дуже успішним для австралійця, він мав перейти до "Бенфіки", але клуби не домовилися про суму компенсації. У 2015 році Томас перейшов до "Іпсвіча", але в Англії не заграв, потім був чемпіонат Австралії, Кіпр, знову Австралія. Можна стверджувати, що Оар не реалізував свого потенціалу, але на рівні австралійського футболу він фактично зірка. Томас зіграв 28 матчів за збірну, а дебютував у 18 років, став одним з наймолодших гравців історії цієї збірної, виступав на чемпіонаті світу в Бразилії. У 30 років він зненацька оголосив про завершення ігрової кар'єри.

Читай також: Стефано Піолі поділився думкою про критику в його бік.

Але найбільше він запам'ятався тим, що у дебютному матчі за збірну Австралії у Брісбені вийшов на поле під 121 номером! Люди довго будували теорії щодо того, чому Томмі вирішив вибрати такий дивний номер. Сам гравець розповів правду лише після закінчення кар'єри.

- Думаю, одна з найпоширених теорій, які я читав, полягає в тому, що я грав лівим вінгером, але оскільки я не міг взяти собі номер 11, який вже був зайнятий, нібито я вирішив помножити 11 на 11 (11 у квадраті), що становить 121. Це дуже безглуздо, але смішно. Насправді, все було зовсім не так. Я навіть не обирав цей номер.

Та й взагалі, не тільки я мав дивний номер у тій команді. Перед початком відбіркових матчів на Кубок Азії, який мав стати першим для нашої країни, адже ми залишили Океанію, чиновники федерації футболу мали зареєструвати всіх, хто б потенційно міг зіграти у відбірному турнірі. Я не знаю, скільки всього було гравців, але я був 121-м зареєстрованим футболістом, тоді мені було 16 років, і ніхто не міг подумати, що я скоро гратиму за національну команду. Про це всі забули, а коли мене несподівано викликали до збірної, через рік, то спочатку ніхто про це не згадав. Коли адміністратори подавали заявку на матч, то виявилось, що номер уже не можна було змінити. Тому мені просто довелося грати під 121-м номером, я його не вибирав. Але ця історія переслідувала мене з того часу".

Ален Сюттер

Швейцарець Ален Сюттер може похвалитися визначною кар'єрою. Він став легендою "Грассхоперс", виступав за "Баварію", зіграв 68 матчів за збірну Швейцарії. Після закінчення ігрової кар'єри він працює у швейцарських клубах і досить успішно. Також він був популярний серед уболівальників та ЗМІ, у тому числі завдяки зовнішності (блондин із довгим волоссям). Ален знімався в рекламі, написав книгу, а у своїй роботі використовує нові технології, завдяки чому став настільки популярним у місцевому футболі.

Читай також: "Мілан" - "Рома". Анонс і прогноз матчу

Якщо говорити про номер, то Сюттер відзначився під час переходу в американський клуб "Даллас Берн" у 1997 році. Команда була заснована у 1995 році. "Даллас" був одним із засновників MLS у 1996 році, а Ален був однією з перших зірок цієї ліги. Здавалося б, він може вибрати фактично будь-який номер, але швейцарець несподівано попросив номер 66. Справа в тому, що Сюттер давно мріяв переїхати до Америки, щоб проїхатися легендарним шосе 66.

"У мене є двоє друзів у Швейцарії. Я сказав їм, що коли переїду до США, то під час відпустки ми з ними проїдемося шосе 66. Люди запитували, чому я у 29 років переїхав до Америки і навіть погодився на скорочення зарплати. Мені хотілося нових вражень, гроші не завжди є важливими".

Про шосе 66 у США є багато історій, у тому числі містичних. Знято багато фільмів, написано багато пісень. Ален Сюттер був фанатом цих історій, тож обрав 66-й номер. І не пошкодував про це.

"Я здійснив мрію, проїхав від Чикаго до Лос-Анджелеса. Це була дивовижна пригода. На щастя, ми залишилися живими, наші побоювання з приводу цієї дороги, після перегляду фільмів, не виправдалися", - пожартував Сюттер.

А ось американці вважають цей номер проклятим. І вірять, що він приносить нещастя. Якщо говорити про Сюттера, то у футбольному плані у "Далласі" у нього справді не склалося. Він добре розпочав у новому клубі, але пропустив фінальний відрізок першого сезону у США через отруєння. Без свого зіркового гравця "Даллас" у півфіналі Кубка МЛС програв "Колорадо". А на початку 1998 року Ален отримав дивовижну травму. На тренувальному полі він упав ногою в яму, отримав серйозну травму і змушений був завершити кар'єру у 30 років, зігравши лише 28 матчів за американський клуб. Сам Сюттер не вірив у прокляття і вважав, що це просто збіг, але "Даллас" заборонив використовувати цей номер на довгі роки.

Читай також: Вірджіл ван Дейк назвав форварда, проти якого гралося найважче