Де Мірча, де ???:)))))))))))))

Гвардіола? Йому до Карло як до Луни рачком.

Крім Анчелотті, також Ліппі та Рехагель казали, що багато чого взяли з методик Лобановського в роботу. Це тільки на РФ вважають, що Лобановський перемагав виключно завдяки договірнякам та Щербицькому. Та наші корисні ідіоти повторюють за ними.

Так Мирча, ёпт, на почётном третьем месте, на минуточку мирового рейтинга, после Фергюсона и Лобановского. Вы там в Берлине щось тормозите, уважаемый.)))

Лобановський для старих італійців класик. Звичайно, певну роль зіграла близька стилістика гри: контратаки. Але найбільше, на мій скромний погляд, до того спричинився півфінал Євро-88, де Союз розібрав на запчастини перспективну Італію. Наприклад, Карло Анчелотті відіграв той матч повністю (і взагалі був важливою частиною Мілана кінця 80-х). І, якщо я не помиляюсь, після того Євро Лобановський читав лекції в Італії, або в присутності італійців. Тепер стосовно договірняків. Звичайно, казати, що Лобановський виграваввиключно завляки ним - це примітив. Але, з мого погляду, він мав комплексний стиль мислення, і вмів використовувати всі особливості тодішньої системи на свою користь: і рішалово через партапарат, і тотальне стеження за футболістами. Міг, наприклад, змусити прибрати пивну бочку від будинка, де мешксв Бєссонов. І т. ін.

Виходу не було, доводилося трохи шахрайством займатися. Чемпіонат СРСР був дуже стисненим (фактично з 1 березня до 5 листопада грали), при цьому майже весь склад Динамо грав за першу та олімпійську збірну, а також в Єврокубках. А більшість клубів не мала таких проблем взагалі. Сили не безмежні, тому у зустрічах проти українських клубів партія наказувала не напружувати Динамо та віддавати очки. Федерацію Лобан теж періодично ставив раком ультиматумами, що збірна заважає іграм Динамо. Тому в 1976-му році проводили два чемпіонати: весняний "понарошку" (за Динамо виступав дубль), а осінній - за Єврокубки. А в 1986-му через завантаженість ДК догравали чемпіонат на початку грудня (!!!), тому судді в двох матчах проти Дінамосква допомогли нашим взяти золото, бо інакше Лобановський кинув би тренувати збірну, і ніякого срібла на Євро-88 би не було. Все пам'ятаю. Але все одно Лобановський в першу чергу - великий тренер, що випередив час.

Суддi тодi як раз допомагали ДМ...

Карло, не багато тих хто тебе вважає легендарним тренером, і мабуть це твоя сама сильна зброя. Ти дуже крутий тренер.

Але не в особистих зустрічах. Передивись зараз той пенальті, що став для нас переможним. Коли Беланов вже отримав ЗМ, а журнал World Soccer вже визнав ДК найкращим клубом року, навіть Москва не посміла забрати чемпіонство собі.

В тебе забагато пафосу.У 83-му теж не посміла?:)

Можеш його у дупу чмокнути:)

Ні, у 83-му вони сподівалися, що Спартак сам переможе. Але так і залишилось загадкою, чому мій дядько (партійний діяч із Житомирщини), який не цікавився футболом, ще в липні впевнено сказав "чемпіоном буде Дніпро, от побачиш". На той час Дніпро виглядав випадковим лідером.

Ну то у Киïвi, a у Москвi y cтодолi .. Ро-моему Лобан тодi. Сказав:"....мы устали от футбола..." Та й взагалi Москва нiколи не тушувалась перед Киiвом(зараз я маю нс увазi футбол), все гнобила, заздрила,але приходилось рахуватись... А щена рахунок ДМ- на моему юному житi, уся промосковська преса плакала "..ну когда возродится славное масковскае Динамо, громившее ведущие английские клубы в знаменитом беспрецедентном послевоенном турне..." А тут такий шанс....

Та твій дядько-реально Ванга:)У липні Дніпро був ще на 8-му місці і тільки 14 липня почав свою потужну серію з 8 пермог поспіль.ВКДК теж переграли.Якщо не помиляюсь,десь у середені серпня вийшли на перше місце і вже нікому його не віддали...

Може то було у серпні? Здається, тоді перемогли ЦСКА та вийшли на перше місце. Просто неохота перевіряти дати.

Скромно. Респект. И Лобановского вспомнил! И Гвардиолу ( сильного суперника, в т.ч. и по титулам) похвалил.

Подивився за тебе:)З конями,то був останній матч переможної серії з 8 матчів,гра 27-го туру.А на перше місце вийшли після перемоги у Кутаісі у 23-му.І хоча потім були ще дві поразки,перше місце вже нікому не віддали...

Спогади бувають хибними. Перемога над ЦСКА була 25 серпня. Дядька я міг бачити лише на канікулах, трохи пізно, як для мене. Зазвичай повертався додому не пізніше 20 серпня. Схоже, що це було на пару турів раніше.