Головний наставник «пивоварів» — про ймовірний трансфер лідера оболонців, Артема Фаворова в молодіжній збірній та початок підготовки до весняної частини чемпіонату.
— Сергію Вікторовичу, розпочну зразу з головного: Юрій Бровченко нині вже на перегляді в донецькому «Олімпіку» й навіть устиг дебютувати на Меморіалі Макарова. Для вас, певне, це — сюрприз, адже Юрій був одним із ключових гравців команди?
— По-перше, це не було сюрпризом, адже ми з Юрою Бровченком усе обговорили заздалегідь. Ми прийшли до такого висновку, що попробувати сили в команді прем’єр-ліги — це абсолютно нормально. До слова, ми з ним домовилися на таких умовах: якщо він не проходить перегляд у команді Романа Санжара, то Юра може зі спокійною душею повертатися до складу «Оболоні-Бровара». Наш клуб його з радістю прийме, тут ніяких питань узагалі немає. У нас був абсолютно нормальний, джентльменський договір. Якщо він таки піде з нашої команди, ми побажаємо йому удачі та подальшого прогресу. Я завжди казав, що для команд другої ліги є престижним, коли їхні люди йдуть на підвищення — в прем’єр-лігу. Це абсолютно нормальний футбольний процес.
— Проясніть ситуацію: чи має Бровченко ще чинну угоду з «Оболонню-Броварем»?
— Ні, в нього ще 30 листопада закінчився контракт із «пивоварами», а в «Олімпіку» він зараз перебуває на перегляді.
— У зв’язку із цим, ви, напевне, також тепер шукаєте підсилення для своєї команди?
— Скажу, що ні. У нас із Юрою були такі домовленості: якщо він вдало пройде перегляд у «Олімпіку», й буде зрозуміло, що він залишається у складі донецької команди, тоді ми розпочнемо шукати йому заміну. Наразі ж його місце в нашій команді зберігається: якщо він не потрапить до складу «Олімпіка», Юра спокійно повертається до нашої команди й розпочинає підготовку до весняної частини чемпіонату разом з усіма з 26 січня.
— Ви були присутні в перші дні на матчах Меморіалу Макарова. Напевне, придивлялися до ймовірних новачків…
— У принципі, ні. Ми були на двох матчах «Олімпіка» на турнірі, щоби поспостерігати за Юрієм Бровченком. Окрім цього, отримали також багато корисної інформації, поспілкувались із колегами. Побачились із багатьма старими друзями. Тому можу сказати, це був лише перегляд футболу. Такої масштабної селекційної роботи взимку в нас не буде, адже маємо лише кілька позицій, які повинні закрити. Це ми вже обговорили з президентом клубу. Щодо решти — я не бачу сенсу сіпатись і когось ще сіпати.
— Гаразд. Тепер до ще більш приємнішого. Артем Фаворов викликаний Сергієм Ковальцем до складу молодіжної збірної України на тренувальний збір до Туреччини. Для вас це, мабуть, особливий привід для гордощів?
— Звичайно. Більше того, ми ще перед Новим роком спілкувались із Сергієм Ковальцем, і він сказав, що обов’язково викличе Артема до фінальної заявки молодіжної команди. Але тут також є й інший нюанс — не був викликаний до складу наш голкіпер Олександр Дяченко, який до цього потрапив у розширений список. Як бачимо, нині конкуренція серед воротарів у молодіжці дуже велика. Він є резервним голкіпером, а тому на збори не поїде. Але нічого страшного, переконаний, для нього особисто це буде лише додатковим стимулом працювати ще наполегливіше й прогресувати.
— Ви згадали, що ваша команда розпочинає підготовку до другої частини чемпіонату 26 січня. Розкажіть трохи детальніше про самі збори, де вони проходитимуть? Із ким плануєте зустрітись у товариських матчах?
— Із 26 січня в нас буде короткий втягувальний десятиденний цикл, який проведемо на рідній арені. Основну увагу присвятимо фізичній підготовці: бігові вправи та робота в тренажерній залі, шейпінг. 12 лютого в нас уже запланована контрольна гра проти «Черкаського Дніпра». Із 14 лютого, якщо мені не зраджує пам’ять, розпочинається меморіал Щанова, на якому також зіграємо. Незабаром маємо дізнатися, де в нас буде третій збір, який має розпочатись із кінця лютого. Ми цей момент уже обговорювали з президентом Олександром Слободяном, але поки що це питання залишається невирішеним, адже самі розумієте, яка нині ситуація в Україні. Ми не знаємо, чи буде в нас можливість поїхати на третій збір за кордон. Але якщо не складеться чогось надзвичайного, будемо проводити підготовку й в Україні. Жодних проблем.
— «Пивовари» є беззаперечними лідерами першості. Чи можна сказати, що у весняній її частині ваші гравці вже, мабуть, подумки інтегруватимуться в
першу лігу?
— Щосили намагатимуся цього в жодному разі не допустити. Якщо почнемо думати про першу лігу, ми там і не опинимось. Усе дуже просто. Ми працюємо в другій лізі, й перше місце хлопців є цілком заслуженим. Першочерговим завданням буде його втримати й довести, що ми не просто так там перебуваємо. Можу вас запевнити, що з весняної частини буде набагато жорсткіша дисципліна, до гравців будуть більш високі вимоги. На футбольному полі й поза ним я поблажок не дам нікому — це 100 відсотків!
— Вочевидь, таких феєричних святкувань узяття воріт у виконанні ваших підопічних ми можемо вже й не побачити…
— Ні, чому? Це зовсім не стосується дисципліни. Це чисті емоції футболістів. Думаю, якщо вони імпровізують над такими речами, значить колектив здоровий. Таке святкування забитих м’ячів цілком природне, нормальне. Для футболістів гумор — це друге дихання. Святкують нехай скільки хочуть, якщо голи у чужі ворота. Я їм дозволяю відзначати забиті м’ячі як їм заманеться на футбольному полі. Головне, щоби після самого футболу не святкували надто сильно…