Новий наставник "Кременя" Олександр Головко розповів клубній пресслужбі про зміни, які очікують в команді та як оцінює виступ колективу після рестарту чемпіонату.
- Як Вам надійшла пропозиція очолити Кремінь? На скільки розрахований контракт?
- Зі мною зв'язалися представники клубу й попрохали про зустріч. Познайомилися, як для першої зустрічі обговорили моменти. Як то кажуть: "подивилися в очі один одному". Вирішили, що будемо обговорювати питання, які цікавлять як мене так і президента (Сергія Ковніра - ред.).
Контракт розрахований на рік, за схемою "1+1". Звичайно все залежатиме від результату наскільки вдало ми стартуємо. Головне впевнено закріпитися у Першій лізі.
- Ви відвідували не лише домашні, а й виїзні ігри Кременя після рестарту чемпіонату. Як оцінюєте гру команди?
- Я відвідував як домашні, так і виїзні ігри "Кременя". Свою оцінку давати не буду, бо тренер команди Сергій Свистун збирав її практично у форс-мажорних обставинах. "З листа" хлопці грали, ні про яку зіграність й речі не можу бути. Але те, як вони боролися за кожне очко - це говорить, що у команди є характер, й команда була готова до викликів, які давав чемпіонат та суперник. Вважаю, що тренер виконав задачу, а далі по зміні тренера це вже рішення клубу.
Читайте также: Александр Головко: "Над предложением "Кремня" думал месяц. Есть определенные риски"
- Чи будуть кардинальні зміни в складі команди серед гравців та тренерського штабу?
- Якщо говорити про зміни в команді, то будуть незначні зміни. З деякими гравцями будуть продовжені контракти. Якщо говорити про тренерський штаб, то він практично залишиться у повному складі. Будуть питання щодо адміністрації, лікарям, масажистів, але це вже в процесі роботи.
Якщо говорити про футболістів, то близько 10 осіб з цього складу готові працювати та конкурувати, будуть молоді хлопці. Й за короткий термін спробуємо запросити кваліфікованих футболістів, та починаючи десь з 25-26 числа в кубкових зустрічах почали давати результат.
- Якою бачите модель гри Кременя?
- Важко говорити за якою моделлю гратиме моя команда, адже немає визначеності щодо хлопців, які будуть в команді. Зрозуміло, що будемо грати в той футбол, який вважається сьогодні сучасним - наявність швидкості та тактичної гнучкості.
- Чи плануєте залучати місцевих вихованців Кременя?
- Якщо говорити про місцевих футболістів, то вони будуть. Вважаю, що повинна бути достатня кількість, адже якщо говорити про клуб з Кременчука, то вболівальник однозначно буде ходити на своїх хлопців, яких вони чудово знають.
Читайте также: Александр Головко возглавит "Кремень"
Розвиток молоді це один з напрямів клубу. Думаю, ви побачите кілька прізвищ тих хлопців, які займалися у футбольних школах Кременчука.
- Ви понад 10 років очолювали юнацькі збірні України. Досвід на посаді головного тренера команди для Вас новий. Чи є різниця між тренером збірної та клубу? Якщо так то в чому саме?
- Близько 12 років очолював збірні юнацькі та молодіжні команди. Якщо говорити про різницю у клубі та збірній, то ключовий момент - система, адже коли ти повністю відповідаєш за процес, коли ти його будуєш, і бачиш результати своєї праці, тоді можна казати про повноправну роботу. Якщо говорити про роботу у збірній команді, то це метод роботи, де ти більше займаєшся селекцією, психологією, мають бути тактичні речі, але є моменти, які від тебе не залежать.
- У професійний футбол Ви потрапили пізно, проте це не стало на заваді стати першим володарем Кубку України у складі сімферопольської Таврії. Згодом перейшли до київського Динамо, де стабільно грали та отримали капітанську пов'язку. Олександре Борисовичу, може згадаєте найбільш пам'ятний момент/матч?
- Якщо говорити про свою ігрову кар'єру, то мені немає про жалкувати. У молодому віці став першим чемпіоном України, це був 1992 рік, тоді мені було 20 років. Це мабуть було найяскравіша подія для мене у футбольному житті, як для футболіста.
Читайте также: Первая лига. "Металлист 1925" - "Кремень". Прямая трансляция
При тому, що після Сімферополя було київське "Динамо", де став тим ким я є, як людина, як футболіст, як гравець, що ставить перед собою високі цілі та досягає їх. Якщо говорити про матчі, то матчів пам'ятних було дуже багато, були й чудові матчі з перемогами й матчі, які не хочеться згадувати. Але це частина спорту, де є не тільки перемоги, а й поразки.
Я вдячний долі, що у мене була така можливість грати у клубі, який став першим чемпіоном України та під керівництвом Валерія Васильовича Лобановського вигравати чемпіонати вже у складі київського "Динамо", виступи за збірні команди. Звичайно окремо стоїть виступ у півфіналі Ліги чемпіонів.
- Ви грали під керівництвом Валерія Лобановського, що для Вас Лобановський? Хто зараз Вам імпонує серед український/іноземних тренерів?
- Мені пощастило працювати під керівництвом Лобановського. Не у кожного з футболістів була така можливість. Впадає в око колосальна дисципліна й професіоналізм, питання до деталей, до системності, побудови команди, здатність добиватися результату, тобто по максимуму вижимати з футболістів та керівництва.
Це був дуже хороший досвід роботи, це говорить, що на нього можна опиратися. Зрозуміло, що кожен тренер має своє представлення. На той момент футболісти київського "Динамо" були прогресивними, як у тактичному плані. Ще раз повторюся, що першим, що впало в око, коли спілкувався Валерієм Васильовичем Лобановським - це його відношення до роботи.
Він розділяв де особисте, де робочі моменти. Коли ти приходив на роботу в клуб ти розумів, що всі проблеми закладені в тобі. Якщо ти не готовий боротися за себе, за клуб, то поруч стоїть інший, який готовий зайняти твоє місце. Конкуренція та наше бажання залишитися в цьому клубі, системний підхід, зробило із Лобановського - Лобановського, а з київського "Динамо" - "Динамо" Київ.
Коротко про...
1. Улюблена команда за яку вболіваєте?
- Парадоксальна річ, я не вболівальник у тому розумінні, яке хочуть почути і журналісти й вболівальники. Я дуже професійно відношуся до будь-якого матчу й починаю його розглядати з професійної точки зору. Якщо казати про команду, про яку вболіваю. То вболіваю практично за всі команди, які виступають в єврокубках, та збірні, які виступають на міжнародній арені.
2. Улюблене місце у Кременчуці
- Поки в місті немає улюблених місць. Якщо і був у Кременчуці, то тільки наїздами. Якщо я почну працювати й буде можливість прогулятися містом... Перше враження - місто дуже красиве.
3. Улюблена страва
- Життя пожив і є деякі уподобання в їжі багато. Але ніколи не відмовлюся від вареників з вишнями, вареників з чорницею, сирників та хорошої кави. Це я люблю.