Головний тренер донецького «Металурга» підбив підсумки підготовки команди до другої частини чемпіонату, охарактеризував новачків і висловив сподівання, що офіційний сезон незабаром відновиться.
«Із понеділка продовжимо роботу на своїй базі»
— Сергію Альбертовичу, як на команді може позначитися невизначеність із датою відновлення чемпіонату? У якому режимі зараз працюватимете?
— Усі збори ми закінчили, відтак 26 лютого збиралися летіти в Одесу на гру з «Чорноморцем». Але потім надійшло повідомлення про перенесення туру, тож ми вирішили дати команді чотири вихідні. Справа в тому, що згідно з календарем 9 березня матч ми пропускаємо, тож виходить, що граємо тепер аж 16 березня. Із понеділка продовжимо роботу на своїй базі в Донецьку. Що стосується термінів відновлення чемпіонату, то яке рішення буде, таке й приймемо, адже ми — професіонали.
— Усі три навчально-тренувальні збори «Металург» провів у Белеку. Чи не надто гравців утомило одне й те ж місце дислокації?
— Переконаний, що ситуація, коли потрібні різні готелі, трохи надумана. Яка різниця, де працювати? У «Металурга» за багато років перевірене місце дислокації. У готелі, де зупиняємося, нас знають, добре ставляться, словом, створюють усі умови для комфортного перебування.
У тренувальному плані робота в нас була різноманітна, з акцентом на фізичну готовність. Спаринги — хороші. Суперниками виступили дуже сильні європейські та російські команди. Збори пройшли плідно. Завдяки керівництву нашого клубу й організаторам із турецького боку весь план роботи був виконаний чітко. На щастя, ніхто з гравців не зазнав травм.
— На зборах «Металург» найбільшу кількість контрольних матчів (чотири з 11-ти) провів із російськими командами. Такий вибір був свідомий?
— Ні, так виходило. Я заздалегідь позначив терміни спарингів, і на кого випадало з-поміж суперників, із тим і зустрічалися. Ми грали не тільки з росіянами, а й з сербськими, хорватськими, швейцарськими, чеськими, угорськими, китайськими та, зрозуміло, українськими командами. Усе по датам у нас було розписано. Єдиний відступ: ми пішли назустріч проханню «Зеніта» й зіграли з ним незапланований матч, який дещо зламав програму нашої підготовки, залишивши результатом негативний відбиток. Це зайвий раз мене переконало в тому, що завжди потрібно слідувати заздалегідь складеному плану. Нема чого сіпатися. Але, з іншого боку, програвши розгромно «Зеніту», наші футболісти зрозуміли, що треба підходити до поєдинків максимально сконцентрованими.
— 0:5 проти «Зеніту» — це справжнє співвідношення сил суперників, виражене в рахунку?
— Упевнений, навіть якщо десять матчів зіграємо з «Зенітом», такого не буде. Отой матч із пітерцями провели після великих навантажень, і в нас, до того ж, не було пауз, жодного вихідного дня. А «Зеніт», навпаки, готувався до матчів Ліги чемпіонів з дортмундською «Боруссією». Окрім цього, низка вдалих матчів «Металурга» до цього (з «Ротором», «Славією», «Амкаром»), мабуть, позначилася на футболістах, давши їм відчуття самовпевненості. І в матчі з «Зенітом», повторюся, у хлопців не було необхідної концентрації. Вони вийшли дещо розслабленими, з думками просто пограти у футбол, не розуміючи, суперник якого рівня їм протистоїть. Але вини з себе не знімаю. «Зеніт» чотири рази ловив нас на контратаках. Гра була відкритою. Зізнаюся, був дуже засмучений діями команди.
— Підготовку до другої частини чемпіонату «Металург» закінчив на мінорній ноті, поступившись першоліговій «Олександрії» — 0:2…
— Результат у тому матчі не був на першому місці. Поєдинок, який, вважаю, був нам дуже потрібен, дав багато додаткової інформації стосовно гравців. «Крилья Совєтов», яких ми до цього обіграли, самі грали й нам давали грати. А ось «Олександрія» виставила потужну, компактну, організовану оборону. Уважаю, донецька команда зіграла дуже добре в плані змісту гри, але, щоправда, наприкінці втома позначилася, тож у двох контратаках ми пропустили два голи. Тим не менш, я подякував футболістам за прекрасний футбол. Нехай не забили м’ячі, але зуміли розхитати потужну оборону суперника, грали правильно. Поразка не позначилася на загальному гарному настрої.
«Будь-який матч має значення»
— Цифри «Металурга» після трьох проведених зборів: 7 перемог, 2 нічиї та 2 поразки. Для вас вони мають якесь значення?
— Звичайно. Я завжди хлопцям кажу, що будь-який матч має значення, тож кожен поєдинок треба намагатися виграти. Таким чином, футболісти здобувають упевненість, і більшість із них на тлі перемог і позитиву додає в майстерності, словом, зростає. Після переможного матчу на зборах легше налаштувати хлопців на роботу, виховувати в команді креативне зерно тощо. Тому треба вигравати…
— Тепер стосовно персоналій. Сергію Альбертовичу, ви раніше говорили, що головне завдання Сергія Каретника — скористатися шансом, який йому надасте. Тепер можете сказати, що новобранець зачепився за основу?
— Не хочу зараз співати йому дифірамби. У заключному матчі з «Олександрією», коли грали й кілька виконавців основного складу та тих, хто перебуває під основою, Сергій зіграв досить добре. Хоча, разом із цим, як молодий футболіст, він отримав і достатню частку критики, щоби розумів, що йому ще працювати й працювати. У Сергія великі можливості й відмінні здібності. Головне в його характері — бажання вирости у хорошого футболіста. Сьогодні він — член команди.
— Як проявив себе на зборах інший новачок Амаду Мутарі?
— Амаду — теж молодий, здібний хлопець. Він дуже вибуховий, агресивний. Його адаптація йде не дуже швидко, але, можна сказати, за планом. Він потихеньку починає сходитись із хлопцями, вчить мову… Думаю, що він підсилить команду. Гравець Мутарі досить цікавий.
«Керівництво клубу зробило все, щоби Рохер був у команді»
— А була можливість залишити в «Металурзі» Рохера Каньяса? Чи ж, ледь дізналися, що в нього одна нирка, вирішили відмовитися від його послуг?
— Керівництво нашого клубу зробило все для того, щоби Рохер був у команді. Але його агенти переслідують, найперше, свої особисті інтереси, знайшли кращі для себе варіанти в Казахстані. А сам футболіст хотів грати в нас, він мріє виступати в Європі. Попри навіть на те, що в нього є проблеми медичного характеру.
— Тобто «Металург» не хотів відмовлятися від Каньяса?
— Ні, в жодному разі. Повторюся, його агенти повелися дивно: то привезли футболіста, то відвезли. Зрештою, Каньяс повернувся в Казахстан. Схоже, в Астані дали грошей трохи більше (сміється).
— Як прокоментуєте останні трансферні новини зі стану команди? Маю на увазі те, що «Металург» підписав 25-річного грецького захисника Васілеоса Пляцикаса та орендував 25-річного форварда «Берое» болгарина Венцислава Христова?
— По Васілеосу питання вирішене. Він пройшов із нами всі збори, адаптований до нашого стилю, потужний гравець. Упевнений, що він нам допоможе. Що стосується Христова, то перемовини ведуться, але чи закінчені, ще не знаю (бесіда з Сергієм Ташуєвим відбулася у суботу вранці).
— У минулому інтерв’ю «УФ» ви говорили, що передовсім шукаєте нападника?
— Ну ось, Христов же нападник…
— Навколо Жуніора Мораєса останнім часом багато галасу. Вас задовольнило його ставлення до справи на зборах, результативність (Жуніор забив три м’ячі)?
— Як будь-який амбітний спортсмен-професіонал, футболіст теж хоче чогось досягти в житті. Але ті пропозиції, які надходили Мораєсу, це — не його рівень. Зараз, переконаний, він може ще потерпіти, принести користь нашій команді. Думаю, якщо йому у спортивному плані надійде хороша пропозиція, маю на увазі — з клубу з ім’ям, то потрібно буде його відпускати. А стосовно справи, в мене до нього претензій немає, тренувався Жуніор як справжній професіонал.
— Закінчимо нашу розмову темою, з якої, власне, почали розмову. Не перегорить команда, не проводячи офіційні матчі, а тільки тренуючись?
— Затримка з відновленням чемпіонату, звичайно, нервує. Довго тільки тренуватися не можна. Необхідно всю накопичену у футболістів енергію виплеснути в офіційних матчах. Складно команду стримувати. Але я впевнений, що незабаром усе нормалізується, тож ми порадуємо вболівальників хорошим футболом.
