— Пане Сергію, скажіть, як почувається Олег Гусєв? Кажуть, йому вже краще?

— Олег йде на поправку. Учора, наприклад, приїжджав на базу (розмова відбулася першого квітня. — Р.К.). Дякуючи Богу, все не так погано й страшно, як могло бути. Звісно, я цьому дуже радий, і сподіваюся, з Олегом усе буде добре.

— У якому психологічному стані перебуває команда після поразки від «Дніпра»? Адже тепер відставання від лідера вимірюється п’ятьма пунктами.

— Певна річ, усі розчаровані, тим паче, після вдалої гри проти «Металіста» в Кубку країни, коли було помітно, що футболісти позбулися певного психологічного тягаря, емоційно почувалися набагато краще. Не відчувалось якогось напруження, й до Дніпропетровська їхали з великим бажанням перемогти. Як на мене, суттєво вплинула на результат якість газону на «Дніпро-Арені». Звісно, поле було однакове для обох команд, але ми мали трішки інший план на гру, та, на жаль, усе звелося до верхових передач, відтак нам не вдалося втілити задумане.

— А чим поясните настільки невпевнені дії центральних захисників? Адже чотири пропущені м’ячі в останніх двох матчах для такої команди, як «Динамо», це — забагато.

— Певною мірою позначається відсутність Євгена Хачериді, котрий травмувався й наразі проходить курс реабілітації. Хоча Віда з Драговичем розуміють один одного, однак їм не вистачає зіграності. Мабуть, причини криються саме у цьому. Але не можна звинувачувати в пропущених м’ячах лише центральних захисників, адже й крайні беки також зіграли не кращим чином. Безпереч­но, в нас є проблеми, й ми над ними працюємо.

— Як гадаєте, чому Драгович у Києві є блідою тінню себе самого зразка виступів за швейцарський «Базель»?

— Складно сказати. На тренуваннях працює сповна, взагалі за людськими якостями — чудовий хлопець. Із ним у розвідку можна ходити. Помилки є в усіх, скажімо, той же Хачериді забивав у свої ворота… Уважаю Александара кваліфікованим захисником. Так, є помилки, однак він — молодий футболіст, і йому є куди рости, обов’язково буде прогресувати. Потенціал у нього величезний. Гадаю, із часом він переосмислить свої помилки, й у подальшому робитиме їх значно менше.

— Наскільки за час перебування в «Динамо» Драговичу вдалося освоїтися? Чужинцем себе, часом, не відчуває?

— У нас ніхто себе чужинцем не відчуває. Я не думаю, що зможете назвати когось, хто в нашій команді почувається таким.

— Якщо «Динамо» втратить очки із харків’янами, то про боротьбу за золоті нагороди можна забути?

— Не знаю, мабуть, це більше журналісти та вболівальники над цим замислюються. Нам потрібно готуватися, адже розуміємо, що кожна гра для нас дуже важлива, тож потрібно перемагати в кожному матчі. Якщо роздумувати перед грою, що через втрату очок нам уже нічого не світить, то шанси стати чемпіонами дорівнюватимуть нулю. Потрібно думати над тим, як правильно вибудувати гру, як краще до неї підготуватися, проаналізувати суперника й виходити та демонструвати достойний футбол. Який там рахунок у підсумку буде, покаже тільки гра.

— Судячи з останніх результатів слобожан, складається враження, що вони значно здали у своїй грі. Чи маєте іншу думку?

— Не думаю, що вони стали грати гірше. Наприклад, у зустрічі проти нас харків’яни здавалися сильними, демонструючи хороший контроль м’яча, багато та гостро комбінували. Так, є в них проблеми в обороні, однак вони й раніше були. Не думаю, що в «жовто-синіх» щось суттєво змінилося. Безпереч­но, останні події в країні позначилися на команді. Якими би професіоналами футболісти не були, вони не можуть не задумуватися про те, що відбувається в їхньому місті. Усе це позитивно не впливає на атмосферу в колективі, проте футболісти залишилися ті ж, і мотивація боротьби за високі місця в них нікуди не поділася. Якщо не у чемпіонаті України, то в Європі точно. Кожен гравець хоче виступати в топових чемпіонатах, і потрапити туди можна лише демонструючи високу якість гри. Відтак про якусь недомотивацію говорити не варто.

— Пане Сергію, можете пояснити, чому гравці «Динамо» практично не дають інтерв’ю? Керівництво клубу чи головний тренер їм, часом, не забороняють це робити?

— Та ні, такої вказівки ні від президента, ні від Блохіна із цього приводу не було. Зрештою, я з вами розмовляю. Можливо, після матчу з «Дніпром» у хлопців не найкращий настрій, і спілкуватися з представниками ЗМІ в них немає бажання. Прос­то зараз справді складний момент, необхідно вийти із цієї психологічної кризи. Дайте хлопцям час, гадаю, згодом вони будуть відкритішими.