«Зоря» зробить усе можливе, щоби гідно представити незалежну й неподільну Україну»

— Юрію Миколайовичу, розкажіть, яким цей сезон був для вас?

— Щиро кажучи, я задоволений минулим сезоном. Тішить, що нарешті провели рівний сезон. Натомість прикро, що забракло одного очка, щоби отримати можливість грати на євроарені за спортивним принципом. Вочевидь, десь його забракло чи недорахувалися. Хоча, згадуючи, як цьогоріч ми протидія­ли топовим клубам, залишається нарікати лише на долю. Сподіваюся, що наш прогрес на цьому не завершиться, відтак команда впевненіше почуватиметься з рівними та слабкішими суперниками.

Зізнаюсь, що першість залишила в мене трішки двоякі відчуття через відтермінування початку весняної частини, а потім перенесення низки ігор, що, зрозуміло, залишило свій, хоч і невеликий, відбиток.

— Аналіз виступів у луганському ФК відбувається зразу по завершенні першості чи намагаєтеся спочатку «відійти» від нього в емоційному плані?

— Зазначу, що в нас аналіз триває впродовж усього турнірного проміжку. Особливо приділяємо цьому увагу по завершенні кола, щоби розпочинати підготовку без помилок, яких припускались у минулому. Важливу роль надаємо поєдинкам, у яких не змогли взяти бажані залікові пункти. Також оцінюємо виступи конкретних футболістів, аби слідкувати, у чому вони додають, а що потребує додаткової роботи.

Зараз же, після завершення чемпіонату, не скажу, що зразу (позаяк не варто із цим поспішати), проте за тиждень після останнього туру тренерський штаб «Зорі» спокійно та без емоцій підбив підсумки сезону.

— Хоча сезон завершився, а ваш колектив, зрештою, посідає лише сьому сходинку, в луганців усе ще є шанс проявити себе на континенті. Наскільки важливо зараз для «Зорі», щоби команда, замінивши донецький «Металург» у єврокубковій заявці, зробила наступний крок у своєму розвитку?

— Тяжко розмірковувати над цим питанням, враховуючи, що відбувається в нашому регіоні. Гадаю, що це дістало вже абсолютно все населення сходу, котре прагне лише одного — спокійного життя. Щодня чекаю на новину, що ця ситуа-
ція вичерпає себе. Відтак усім нині трішки не до футболу, хоча справж­ні вболівальники усе-таки стежать за тим, чи потрапить «Зоря» до Ліги Європи. Якщо, зрештою, МетаДону заборонять виступати в Європі, то отримаємо своє за втрачене на внутрішній арені (розмова відбулася у середу, 4 червня. — Є. Д.).

Не приховуватиму, що ми дуже хочемо виступати в єврокубках. Тішить, що у цій ситуації прагнення колективу та функціонерів співпадає. Якщо ж таки займемо місце «Металурга», то теж залишиться багато питань, які потребуватимуть вирішення. Однак, запевняю, що «Зоря» зробить усе можливе, щоби гідно представити незалежну й неподільну Україну, та не забувати приносити очки до загального заліку країни.

— До речі, ФФУ інформувала луганський ФК, що існує вірогідність виступів у ЛЄ?

— Думаю, що початок цієї ситуа­ції має вже давнє коріння, з нею всі були добре ознайомлені. Отож у донецькому клубі, безсумнівно, знали про існуючі проблеми, котрі згодом можуть вилізти боком. Хоча, можливо, вони десь прорахувалися, за що можуть отримати покарання від УЄФА, внаслідок невиконання своїх зобов’язань. Із іншого боку, не мені їх осуджувати, позаяк не знаю, що відбувалось усередині команди.

Відтак давайте зачекаємо вердикту всіх інстанцій, щоби зрозуміти, на що нам розраховувати наступного сезону. До того ж, наскільки розумію, невідомо, в якому форматі він відбуватиметься та коли, власне, стартуватиме. А визначиться, певне, все лише після зустрічі всіх власників вітчизняних ФК.

Окремий момент: кількість команд-учасниць. Луческу вже зая­вив, що вважає за доцільне провести першість із 12 клубами, водночас, Маркевич його підтримує. На мою думку, це занадто мало, як для нашої країни, тому ми більше втратимо від такого формату, ніж виграємо. Тим паче, після такого підйому національного футболу, свідками якого ми стали цьогоріч.

«На мундіалі всім серцем уболіватиму за збірну Боснії і Герцеговини»

— Поверну розмову до актуального. Як уважаєте, наскільки відрізнятиметься «Зоря», яка гратиме в єврокубках, од тієї, що не отримає такого права?

— Складне питання. Потрібно розуміти, якщо ми отримаємо змогу виступати в Лізі Європи, на наші плечі впаде велика відповідальність. Це вже буде зовсім інший рівень. Отож прагнутимемо тішити вболівальників у будь-яких поєдинках: на внут­рішній чи міжнародній арені.

— Порушу кадрове питання. У випадку, якщо «Зоря» не отримає змогу виступати в Лізі Європи, то завдання зберегти таких виконавців, як Хомченовський, Болі та Данило, ускладниться вдвічі?

— Знаєте, я вам більше скажу: навіть якщо гратимемо в Лізі Європи, втримати лідерів буде складно. Також свою роль у цьому питанні відіграють події, що відбуваються на наших теренах і в Луганську зокрема. У більшості з названих виконавців є діти, дружини, тож не всі захочуть ризикувати своїм чи їхніми життями. Переконаний, що всі їхні родини пильно стежать за політичним становищем в Україні.

Загалом, загадувати наперед я би не став, адже не відкидаю можливості, що все може статися. І справа стосується не лише луганського ФК, а й наших географічних сусідів. Якщо все продовжуватиметься в такому ж дусі, то мені нереально передбачити, як усе розгортатиметься надалі. Упевнений, що в нашому клубі робитимуть усе, щоби владнати наші справи, проте інколи обставини можуть узяти гору.

— Отож терміни повернення до розташування ФК іще залишаються невідомими?

— Думаю, що час для вирішення цього в нас іще є. Особисто сподіваюся, що ці події усе ж незабаром завершаться. Днями має відбуватись інавгурація Президента України, можливо, після цього відбудуться позитивні зрушення у цій площині.

А поки залишається лише дивитися новини, хоча подекуди аж волосся стає дибки від побаченого. Найбільше ж дивує, що картинки в українських і російських засобах масової інформації — різні. Щодо останніх, то часом просто не вистачає слів од обурення. Як кажуть, ЗМІ — дуже серйозна зброя, особ­ливо під час аналогічних чи схожих ситуацій.

Нині повернувся до себе, на Запоріжжя, та щодня телефоную своїм колегам-тренерам (Фокіну, Микитину), які мешкають у Луганську. Тому маю інформацію від людей, які перебувають у епіцентрі подій.

— Насамкінець, про приємне. Серед ваших підопічних є гравець, який скоро братиме участь у чемпіонаті світу в Бразилії. Відчуваєте гордість, що саме під вашою орудою Шунич заслужив регулярні виклики до лав національної збірної?

— Щиро кажу: я радий за Тоні. Звичайно, я також радий, що після трансферу до «Зорі» Шунич постійно отримує право захищати кольори та честь своєї держави. Пригадую, що він приїхав до Луганська, коли місцева команда мала не найкращий вигляд, тож навіть були сумніви щодо збереження прописки в прем’єр-лізі. Однак до нас приєдналося чимало хороших футболістів, серед яких і боснійський оборонець.

Маю велику надію, що йому до снаги допомогти збірній Боснії і Герцеговини. Відтак усім серцем уболіватиму за боснійців, адже за них гратиме гравець із нашого, луганського, колективу. Гадаю, що всі футболісти «Зорі» теж довго не замислювалися над тим, за кого вболівати на бразильському мундіалі.