32-річний форвард «Говерли» Сергій Кузнєцов розповів про невдалий вояж до Угорщини, новачків ужгородців і як почувається після складної травми хрестоподібних зв’язок коліна.

— Сергію, після невдалих перемовин із угорськими клубами ви повернулися до розташування «Говерли». Чому не вдалося підписати контракт із «Дебреценом», адже інтерес «біло-червоних» до вас був надто конкретним?

— Одверто кажучи, не бачу сенсу повертатися до цієї теми. Там мали місце певні нюанси, котрі не дозволили дійти компромісу, тож наразі це в минулому. Угорський клуб стосовно мене справді мав конкретний інтерес, але, на жаль, не вдалося домовитися. Гадаю, нічого страшного у цьому немає. Наразі я повернувся до «Говерли», відтак продовжую готуватися до сезону. Окреме «спасибі» хотів би сказати В’ячеславу Вікторовичу Грозному, який з розумінням поставився до ситуації й дозволив мені вести переговори з іншими клубами.

— Під час минулого спілкування ви говорили, що, крім «Дебрецена», у ваших послугах був зацікавлений ще один колектив із Угорщини. Зараз уже можете розкрити карти й сказати, що це була за команда?

— Ні, я ж кажу, що все це залишилося в минулому, тож якісь под­робиці з приводу цих переговорів розповідати не хочу. Якби залишився, тоді, звісно, все розповів би. А який наразі сенс про це говорити? Не домовилися, й крапка. Щодо моєї угорської поїздки більше нічого додати не можу.

— Добре. Тоді бодай натякніть, це команда з вищого дивізіону Угорщини чи з першої ліги?

— Певна річ, із вищого, адже в першій тамтешній лізі я не маю права грати.

— Чому?

— Тому що я вважатимуся легіонером, а там футболістам із іноземним паспортом грати заборонено.

— Наразі «Говерла» проводить навчально-тренувальні збори в Туреччині. Скажіть, за вашу відсутність у команді щось змінилося, чи підготовка триває за планом?

— Нічого не змінилося. Продов­жуємо готуватися, граємо товариські зустрічі. Незабаром стартує чемпіонат, відтак усі сконцентровані на якісній підготовці. Хочеться вже з перших турів набирати залікові пункти. Адже для нас кожен бал дуже важливий, тому боротьба у внутрішній першості передбачається серйозна.

— Сергію, ні для кого не секрет, що ужгородський клуб має заборгованість перед своїми футболістами по заробітній платні та преміальних. Особисто вам «Говерла» щось заборгувала, й якщо так, то за який період?

— Приховувати не стану, у цьому напрямі справді існують проблеми. Однак уже найближчим часом керівництво пообіцяло остаточно розрахуватися з усіма боргами. Поки команда перебуває на зборах, як я вже казав, усі зосереджені на тренувальному процесі, й у Туреччині працюємо над налагодженням ігрових зв’язків. По приїзді в Україну очікуємо від очільників ужгородського клубу якихось конкретних дій.

— Загалом, у цьому питанні є хоч якесь просування, чи «віз і нині там»?

— Як повернемося до Ужгорода, побачимо. А поки щось коментувати вважаю зайвим.

— Чи багато в «Говерлі», якщо не секрет, на турецьких зборах перебуває новачків?

— Переважно залишилися всі ті, хто виступав у команді в першій частині сезону. Безперечно, є й нові виконавці, однак, гадаю, стосовно них тренерський штаб визначиться вже в кінці підготовчого етапу. У будь-якому разі сподіваюся, що хто би з них у команді не залишився, вони обов’язково допоможуть нам у досягненні поставлених цілей.

— А скільки взагалі цих новачків? Це велика група чи мова йде про кількох виконавців?

— Ні, це невелика кількість. Якщо не помиляюся, їх троє чи четверо. Достеменно не знаю, чи вже підписали вони з клубом контракт, чи ні, але вони з нами тренуються на рівних. Думаю, ситуація проясниться вже після лютневих зборів.

— Це українці чи легіонери?

— Є як іноземці, так і українці. Гадаю, незабаром керівництво клубу саме повідомить про це.

— Сергію, як ви функціонально почуваєтеся, після залікованої травми хрестоподібних зв’язок коліна? Раніше ви говорили, що ніякого дискомфорту в коліні більше не відчуваєте й готові до повноцінних тренувань. Часом, під навантаженнями, стара травма нагадує про себе?

— Працюю з командою на рівних, сподіваюся, все буде нормально. Знаєте, дуже хочеться грати, й розраховую допомогти «Говерлі» у весняній частині першості.

— А як щодо готовності команди? Уже можна говорити, що ужгородці готові до старту другої частини сезону?

— Із цим запитанням краще звертатися до тренерів. Зрозуміло, що тренерський штаб намагається якомога краще підготувати команду до сезону, працюють над помилками, певними недопрацюваннями. Відбуваються такі собі робочі моменти, й, певна річ, командну гру ще потрібно відшліфувати. В’ячеслав Вікторович — максималіст, хоче перемагати в кожній зустрічі, попри її статус. Зрештою, досконалості немає меж, отож нам є над чим працювати.

— На останньому зборі в Туреччині ужгородці встигли зіграти вже три матчі, в двох із яких здобули перемогу та ще в одному поступилися. Як оціните рівень опонентів і наскільки задоволені такими результатами?

— Найперше, у цих спарингах ми сконцентровані на постановці своєї
гри, тож на суперника надмірної уваги не звертали. Можу сказати, що в товариських зустрічах були як позитивні моменти, так і негативні. Звісно, те, що ми поступилися румунській «Академіці Аргес», прик­ро, але ця гра була дуже корисною для нас, адже вказала на наші слабкі місця. Добре, що час ще є, тож можемо попрацювати над помилками й більше не наступати на одні й ті ж граблі. Подивимося, наскільки нам удасться в офіційних зустрічах продемонструвати якісний футбол.

— Сергію, скажіть, ви в спарингах брали участь, адже, судячи з протоколів, голи в «Говерли» забивали винятково ваші конкуренти за місце у стартовому складі — Фещук і Шацьких?

— Я тільки в матчі з румунами вийшов на заміну в другому таймі. А про хлопців можу сказати, що вони — молодці, наразі перебувають у чудових кондиціях.

Роман Кирієнко