Луганська "Зоря" не змогла захистити титул третьої команди України. "Чорно-білі" втратили не тільки бронзові нагороди, але і пряму путівку в групу Ліги Європи. Тепер потрібно буде проходити сітку кваліфікації. Завдяки тому, що "Зоря" двічі вже грала в групі Ліги Європи, єврокубковий досвід вона отримала, але в разі не проходження – це серйозно вдарить по клубу. Адже єврокубки – це не тільки фінансові бонуси, які важливі в такий важкий час, але і вітрина для футболістів. Жодних сумнівів, що в разі не потрапляння до групи ЛЄ провідні гравці захочуть піти. Запрошувати легіонерів стане важче (не секрет, що багато їде до нас тільки завдяки єврокубкам). Думаю, що можна виділити дві загально пов’язані причини регресу луганського клубу:
Менеджмент клубу
"Зоря" два сезони поспіль отримувала можливість грати в групі Ліги Європи майже без конкуренції. Серед учасників не було особливих опонентів, а "Дніпро" та "Металіст" пішли процесом переродження. За цей час можна було створити систему клубу, загальну філософію розвитку команди. Зрозуміло, що про високі завдання на рахунок трофеїв мова не йшла, але була міцна основа для підготовки футболістів та їх подальшого перепродажу.
Спочатку трансферна кампанія "Зорі" була залежна від орендованих гравців "Шахтаря". Окрім моральної вигоди та підтримки штанів в певний момент "Зоря" нічого не отримала за підготовку Малиновського, Малишева, Будківського, Тотовицького, Соболя, Шевченка… Потім почали брати в оренду гравців із "Динамо", розуміючи, що грошової вигоди клуб також не отримає.
В той же час цілий ряд провідних гравців команди залишили "Зорю" в статусі вільних агентів. Паульіньо відверто досиджував контракт в дублі. Форстер бастував. Засвічені у Лізі Європи воротар Шевченко, захисник Сухоцький, півзахисники Ліпартія та Чайковський пішли безкоштовно в статусі вільних агентів. Вдалося заробити тільки на Бонавентуре. Бельгійські ЗМі писали про компенсацію за цей перехід в розмірі 1.3 - 1. 5 мільйонів євро.
Натомість комплектація складу надалі відбувалась футболістами професійні якості яких залишали багато запитань. Дуже перепрошую, але бразильський воротар в Україні – це трохи дивно. Якби не Караваєв та Громов, то команді взагалі було б дуже важко в цьому сезоні. Старт вийшов просто провальним. Молодь була не готова, а легіонери не завжди відповідали тим очікуванням, які покладали на них тренер та вболівальники. Добре, що екс-футболісти "Дніпра" добряче допомогли (мова про Луніна та Сватка).
Трансферна кампанія
У "Зорі" виникли великі проблеми в центрі оборони. Наче і набрали туди гравців із іменем, але по факту віковий Чечер змушений був грати майже всі матчі. Розумію, що в першій частині сезону розраховували на Форстера, але що зробили зимою, щоб нівелювати цю залежність? Не краща кадрова ситуація склалася і у нападі. Сезон починали взагалі без форвардів. Іурі був змушений діяти за класичною моделлю: "із корабля на бал" . Після від’їзду Сухоцького виникли проблеми на лівому фланзі оброни. Очевидно, що умовний Шабанов після вдалих виступів за "Олімпік", вибираючи між "Динамо" і "Зорею", зробить вибір на користь перших. Але хто заважав взяти цього центрбека ще після розпаду "Сталі"?
Дуже здорово підсилили гру команди Караваєв та Громов. Але з урахуванням тривалої дистанції чемпіонату, цього замало. Чому зимою не взяти ще хоча б одного – двох досвідчених футболістів, особливо на проблемні позиції? В таких умовах і молодь швидше б росла. Головний конкурент "чорно-білих" "Ворскла", незважаючи на фінансові проблеми, змогла досягти згоди у трансферах досвідчених Васіна та Сергійчука. "Зоря" зробила ставку зовсім на інших футболістів. Хибна точка зору, що Вернидуб може зробити футболістів із любого спортсмена. Йому теж потрібні умови.
Тренер не може довгий час працювати в одному місці
Це реалії сучасного футболу. Футболісти звикають до вимог, десь втрачаються стимули, знижується мотивація. Зрозуміло, що "Зоря" час від часу оновлює склад, але і тренер не може кожного року починати все з початку. Для того щоб розвиватися та рухатися вперед, потрібні нові виклики, нові цілі. Із побудовою команди, із тим, щоб поставити гру - Вернидуб справляється, але стабільності не вистачає.
Тренер, як і футболісти, не може стояти на одному місці. Або ти прогресуєш, розвиваєшся, вчишся новому, або ти деградуєш. Вернидуб замість того, щоб боротися за титули кожного року робить нову команду.
Замість висновка
Не так давно власник "Зорі" пан Геллєр, коментуючи чутки про Вернидуба та можливий перехід тренера у київський клуб, зазначив, що "Зоря" відповідає рівню "Динамо". Але на ділі виявилося, що сьогодні "Зоря" - навіть не рівня "Ворсклі" (останні два матчі полтавці виграли у принципового суперника із загальним рахунком 5:0!). Але із цієї ситуації можна вийти сильнішим, проаналізувавши роботу та врахувавши помилки. І не потрібно вважати, що Вернидуб – це курка, яка весь час несе золоті яйця, йому теж потрібен матеріал для роботи. Якою буде "Зоря" у майбутньому – залежить тільки від керівників команди.