Так сталося, що сезон 2016-2017 "Дніпро" починав із новим тренером Дмитром Михайленком, який до цього працював багато років із молодіжною командою. Дмитро Станіславович міг спиратися тільки на декількох досвідчених гравців, які ризикнули залишитися у команді враховуючи нестабільну ситуацію із фінансами. А загалом потрібно було вводити у великий футбол молодих гравців. Враховуючи трансферний бан, іншого виходу просто не було.
Завдяки тій ситуації ряд молодих гравців про себе дуже голосно заявили. Один із них навіть підписав контракт із самим мадридським "Реалом". Але давайте про все по порядку.
Андрій Лунін. На старті сезону Михайленко довіряв місце у воротах досвідченому Шеліхову, потім після матчу в Сумах проти "Олімпіка" свій шанс отримав Баштаненко. Він теж ним не скористався, тому місце у воротах зайняв зовсім юний Лунін. (Трохи дивно, що свого шансу так і не отримав Данило Кучер, який ще за Маркевича виходив за першу команду). Лунін із перших матчів застовпив за собою місце у воротах "Дніпра" своєю надійною не по роках грою.
Після вдалого сезону в "Дніпрі" стало зрозуміло, що сенсу грати в Другій Лізі немає. Тому був обраний варіант із "Зорею", яка славилася своєю роботою із молодими гравцями та виступала на рівні групи Ліги Європи. На перших порах Лунін конкурував із більш досвідченим Олексієм Шевченком, але потім став основним воротарем команди. Своєю грою звернув увагу не тільки тренерського штабу збірної, але і різних європейських клубів. Минулого сезону встиг дебютувати в складі національної команди в товариських матчах. Провів важливі поєдинки проти Нідерландів та Англії за молодіжну збірну. Влітку підписав контракт із "Реалом" на шість років. Проявив себе гарно на зборах в США, але враховуючи конкуренцію в складі "вершкових" в особі Куртуа та Наваса, сезон проведе в оренді в "Леганесі". Поки за новий клуб не грав. Враховуючи вдалу гру воротаря Івана Куельяра поки отримати шанс буде важко. ЗМІ писали, що за сезон по правилах оренди Лунін має зіграти 15 матчів за свою нову команду. Почекаємо.
Євген Чеберко. Також Дмитро Михайленко не побоявся довіритися зовсім юному опорнику Чеберку. Спочатку Євген більше використовувався для ротації, але все одно ігровий час отримував на такій важливій позиції, як опорний півзахисник. Не залишився непоміченим прогрес молодого гравця штабом молодіжної збірної, куди згодом його і запросили. Влітку також перейшов до "Зорі". В першій частині минулого сезону не проходив до складу першої команди, а після того як пішов Сухоцький, Юрій Верндидуб почав награвати Чеберко на позицію лівого захисника. Звичайно, що досвіду та навиків не вистачає, звідси і нестабільність.
В новому сезоні "Зоря" орендувала в "Динамо" Богдана Михайличенка на доволі довгий строк. Тому перспективи Чеберка поки не дуже хороші. Але все–одно потенціал гравця очевидний. В недавній грі проти "Динамо", він зіграв доволі добре на позиції флангового захисника не давши розбігтися Вербічу.
Владислав Кочергін. Цікавий футболіст креативного плану, який із самого початку став приносити користь "Дніпру" в УПЛ. Не завжди вистачало стабільності. Хороші матчі змінювалися не дуже вдалими. Після вильоту "Дніпра" пішов протоптаною стежкою до "Зорі", де має ті самі проблеми із стабільністю гри. Зараз Юрій Вернидуб більше використовує Кочергіна в ролі джокера, тобто гравця, який виходить на заміну та підсилює гру команди. При необхідності може зіграти на будь–якій позиції в атакуючій лінії.
Юрій Вакулко. В першому матчі проти "Волині" забив гол. Відразу звернув увагу своєю грою, технікою, баченням поля. Протягом сезону відіграв значну роль в "Дніпрі". Після завершення сезону, ще півроку чекав завершення контракту граючи в Другій Лізі, а зимою після розмов про різні клуби, підписав контракт із сербським "Партизаном". В Белграді не зміг себе проявити тому із нового сезону – гравець київського "Арсеналу". В часи роботи Раванеллі не грав. Із зміною тренера має всі шанси. Президент "Арсеналу" Івіці Піріч – його агент. Вакулко – гравець молодіжної збірної України, інколи виходить із капітанською пов’язкою.
Максим Лопирьонок. Сезон Михайленко починав із парою центральних захисників Сваток – Чеберко. Але із часом досвідчений Євген перестав влаштовувати тренерський штаб "Дніпра" тому свій шанс отримав молодий Лопирьонок.
Після вильоту "Дніпра" разом із тренером перейшов до новоствореного "Дніпра -1". На рівні Другої ліги грав стабільно, а в Першій лізі не може похвалитися стабільною ігровою практикою.
Дмитро Нагієв. Почав грати не із перших матчів. Потім отримав свій шанс, яким зумів скористатися. Особливо після того, як пішов Лучкевич. Після завершення сезону перейшов до австрійського "Карабаху" із нижчих ліг Австрії . Потім пробував сили в Азербайджані в клубі "Самгаіт". Потім був період в Португалії після чого опинився в Каунасі вистаючи за місцевий "Стумбрас" в першості Литви.
Олександр Сваток. Його важко назвати відкриттям Михайленка бо свого часу Сваток грав ще навіть за часів Рамоса та використовувався Маркевичем в першій команді. Але більше стабільно почав грати саме у Дмитра Станіславовича. На перших порах були проблеми із досвідом, психологією і тому подібне, але із часом Сваток став лідером оборони "Дніпра". Потім розпочався період в "Зорі", де Сваток знову на перших ролях в оборонних побудовах команди Вернидуба.
Андрій Блізніченко. Теж людина із досвідом, як і Сваток, мала стати одним із лідерів нового "Дніпра". Але на відміну від Сватка, на все вийшло у Блізніченка в "Дніпрі". Початок був хороший, а далі почав програвати конкуренцію більш молодшому Луньову на лівому фланзі півзахисту. Враховуючи відсутність перспектив існування команди, взимку був проданий до Туреччини.
В "Карабюкспорті" були різні періоди, але після завершення сезону враховуючи фінансові проблеми клубу та виліт до нижчої ліги, Блізніченко покинув турецький клуб. Ходили розмови про інтерес з боку " Ворскли" та польської " Ягеллонії", але контракт із новим клубом Блізніченко так і не підписав.
Ігор Когут. Теж із перших матчів змусив про себе заговорити. Говорили про інтерес "Шахтаря" та ще ряду відомих клубів. Але врешті Когут вирішив залишитися під крилом Михайленка. Спочатку грав у Другій лізі за "Дніпро -1", а зараз вже виступає в Першій. Один із лідерів команди.
Денис Баланюк. Відразу забив двічі "Волині", потім видав гарний матч на Олімпійському проти "Динамо". Отримав виклик до збірної від Шевченка, але далі не пішло. Почалися проблеми із дисципліною. Розмови про майбутнє не додавало впевненості Баланюку. Із часом поступився місцем у складі більш працьовитим гравцям . Потім вирішив покинути команду та спробувати свої сили за кордоном.
Ходили розмови про інтерес "Динамо" із Загреба, навіть "Мілану", але опинився в скромній краківській "Віслі". Там програв конкуренцію іспанцю Карлітосу. Із нового сезону – гравець київського "Арсеналу". Поки грає не так багато. Можливо, щось зміниться після відставки Раванеллі.
Артем Довбик. "Дніпро" не міг заявляти нових гравців, тому змушений був розглядати всі можливі варіанти щодо тих футболістах, які знаходилися в системі клубу. Свого часу Довбик не зміг закріпитися в складі "Дніпра". Був у Молодові, потім вже мав повертатися до рідних Черкас, але знову на горизонті з’явився "Дніпро". Тут став лідером атаки команди Михайленка.
Після завершення сезону не захотів переходити в новостворений "Дніпро -1", а вирішив дочекатися завершення контракту та спробувати свої сили за кордоном. Вибір пав на датський "Мідтьюлланд", який в минулому сезоні став чемпіоном Данії. Команда цікава, працює на підготовку молодих гравців та їхню подальшу перепродажу до топ–чемпіонатів. Поки Давбик не має стабільного місця в складі цієї команди.