Тренер "Динамо" Олег Лужний в інтерв'ю FootballHub розповів про свою дружину, гравців київського клубу, "Олімпіакос" та першу половину сезону.

- Олеже Романовичу, влітку Вам виповнилося 50-років. Чи змінило це якось ваше життя?

- Ні. А що може змінитись? Яка різниця 50, 45 чи 40 років. Не відчуваю ніякої різниці. Ніякого страху перед цифрою 50 у мене не було і немає. Бо ще 50 років життя попереду. Попереду ще ціле життя.

- Час швидше йде зараз чи тоді коли ви були гравцем?

- Коли я був дитиною і тільки мріяв стати футболістом, то день йшов дуже довго. Зараз час відчувається інакше. День проходить дуже швидко.

- Футбол – це для вас робота чи улюблена справа?

Я з 8 років займаюсь футболом і завжди хотів бути пов’язаний з цією грою. Тому для мене це улюблена справа, яка тільки називається роботою.

- Яка найбільша зміна відбулася у вашому житті за останні роки?

- У 2017 році я одружився. Моя дружина Юлія також любить спорт, зараз збираємось їхати кататися на лижах. Влітку разом бігаємо. Вона дуже добре розуміє мене та допомагає "перемикатись" після непростих матчів. Я людина емоційна, тому часто після складного матчу нервую, довго думаю про саму гру. Ми познайомились зовсім випадково і відтоді наші дороги зійшлись. Я почуваюся щасливим.

Читайте также: Олег Лужний: "Яка найбільша зміна відбулась у моєму житті в останній час? Не так давно я одружився" (+Фото)

- Юлія Лужна ходить підтримувати Динамо на стадіон?

- Коли робочий графік дозволяє, то вона завжди на стадіоні і намагається підтримати нашу команду. Юля очолює представництво міжнародної компанії в Україні.

- Як любите проводити відпустку? Де зустрічатимете свята?

- Завжди обираю активний відпочинок, не люблю просто ніжитися на пляжі. Влітку граю у теніс. Взимку, якщо є сніг, то катаюсь на лижах чи санях. Цього року думали поїхати з дітьми на лижі, але діти вже дорослі і планують свій час по-своєму. Тому ми з Юлією до 3 січня кататимемось на лижах. А потім повертаємося до Львова святкувати Різдво. Якщо є можливість, то я завжди зустрічаю це велике свято у Львові. На вулицях вертепи, люди колядують. Львів не порівняти з жодним українським, та й світовим містом, саме тут найкраще відчувається різдвяна атмосфера.

- Як оціните першу половину чемпіонату для Динамо?

- Підбиваючи підсумки, варто зважати на всі аспекти. Є позитивні моменти та негативні. Головний мінус – ми не потрапили до групового етапу Ліги Чемпіонів. Силу Аякса демонструє їхній вихід із групи у наступну стадію турніру. У Лізі Європи ми виконали завдання та вийшли з першого місця у квартеті. Була провальна остання гра з Яблонцем. Десь команда подумки була вже на відпочинку та розуміла, що ця гра не вплине та турнірну ситуацію. У чемпіонаті України ми недопрацювали. Я вважаю, що ми мали набрати більше очок. Маю на увазі провальні ігри з Карпатами, ФК Львовом та Чорноморцем. Якби ми взяли ті пункти, то спокійно продовжували би боротьбу за чемпіонство. Але і в нинішніх умовах у нас є шанси, і ще нічого не вирішено у чемпіонаті. Ми маємо боротись до кінця. В нашій команді багато молодих футболістів, тому нинішньому Динамо бракує стабільності.

Читайте также: Володимир Мунтян: "Справжнім уболівальникам у будь-якому випадку бажаю ходити на матчі"

- У Ваші функції входить робота з захисниками. Неможливо не відзначити прогрес Миколенка. Що скажете про цього футболіста? Як йому так різко вдалося влитися у команду? Нещодавно він сказав, що хоче бути схожим на Лужного-футболіста.

- Миколенко достатньо давно тренувався з першою командою. Мені часто доводиться спілкуватися з ним та працювати індивідуально.

- Головна особливість цього молодого гравця, що він чує тренера та старається виконувати те, що говорить наставник. Працює над помилками. Саме тому всі відзначають його прогрес. У Миколенка є всі дані для того, щоб стати класним гравцем: швидкість, інтелект, відбір, гра головою, робота з м’ячем. Бачу в ньому великий потенціал. Він говорив, що мріє грати в Англії. Якщо він продовжить працювати як цього сезону, то матиме шанс потрати в АПЛ. Я йому часто кажу, що треба брати гру на себе, а не просто підігрувати. Йому ще потрібен час, щоб впевненіше почуватися на полі.

- Наскільки важливий інтелект футболіста? Нещодавно Карло Анчелотті сказав , що це головне. А вже потім йде фізика, генетика…

- Не зовсім згоден! У футболі все має бути в комплексі. Якщо у тебе суперінтелект, але немає здоров’я та техніки, то ти нічого не зробиш на полі. З гарним інтелектом ти можеш бути супергравцем, але тільки у плейстейшн. Бо у футболі треба виходити та демонструвати свої фізичні та технічні якості. Треба прискоритись, а здоров’я немає… Чи тобі дали пас, а м’яч на три метри відлітає. І що тоді з твоїм футбольним інтелектом робити? Багато спеціалістів на канапі все розуміють, але тільки на словах, бо на полі це все важко виконати. Класний футболіст має баланс між технікою, інтелектом та фізичними можливостями.

Читайте также: Георгій Бущан: "Зрозуміло, що виступи "Динамо" були не дуже вдалими"

- Нещодавно Ігор Суркіс поставив Вас у приклад, що ви на відміну від Рауля Ріанчо не йдете до президента та не розповідаєте кого брати, а кого прибирати…

- З Раулем Ріанчо я не знайомий. І буде неправильно, якщо я коментуватиму його дії. Для розмов із президентом є головний тренер. Як це я буду в обхід головного тренера йти до керівництва і говорити про проблеми команди чи моє бачення розвитку?! Як правило, ми сідаємо тренерським штабом і говоримо про наші проблеми, і потім головний тренер йде до президента. Уявіть, що було б, якби я пішов до президента на розмову. Потім Шацьких, а після нього ще Михайлов. І кожен із нас говорив би своє бачення майбутнього чи нинішніх проблем. Це був би бардак.

- Олімпіакос як суперник у Лізі Європи – це вдалий жереб для Динамо?

- Тільки результат матчу дасть відповідь на це запитання. Я очікую важкого протистояння. Я стежив за матчем Олімпіакоса з Міланом. Вони повністю переграли італійців. Хай і Мілан зараз не той, але греки виглядали дуже якісно. Шанси на прохід у наступну стадію рівні. При правильному налаштуванні у нас є всі можливості, щоб проходити Олімпіакос.

- Гра якої команди в Європі Вам зараз імпонує найбільше?

- Не здивую нікого, якщо назву Манчестер Сіті. Але також мені імпонує робота Почеттіно у Тоттенгемі. З приходом нового тренера в ігровому плані дуже додав лондонський Арсенал. Матч канонірів з Тоттенгемом продемонстрував, що Емері на правильному шляху. Гра була настільки захоплива, що для мене пролетіла ніби за 5 хвилин. Арсенал настільки сильно не виглядав вже років 10.

Читайте также: "Динамо" назвало претендентів на звання найкращого гравця року

- Як повернути українських уболівальників на стадіон?

- Тільки грою. Чемпіонат України переживає кризу. Щось схоже було після розпаду СРСР. Незалежний чемпіонат не був конкурентний у порівнянні з союзним, але такого спаду як зараз не було. Тоді люди більш-менш ходили на стадіон і був певний рівень гравців. Не розумію, де зникли футболісти. Відбувається повна деградація футболу в Україні. Проблема починається з президента та парламенту. На якому місці спорт у нашій державі? Одна медаль на останніх Олімпійських Іграх – це сором для країни та міністра спорту. Головний вид спорту у нашій країні – футбол. Подивіться чи відкривають у нас футбольні поля? На місцях, де діти грали у футбол, тепер будують будинки, роблять бізнес. Гроші людям затулили розум. Їх нічого окрім грошей не цікавить. У Львові немає полів, нових футбольних комплексів. Все розвалюється. Я хотів у Львові, у рідному місті відкрити футбольну школу, але не отримав підтримки від місцевої влади. Тепер на тому місці, де мала бути школа, організували паркінг. А скільки від цього втратила молодь? Молоді таланти є, а умов для їхнього розвитку немає. Це я говорю про великі міста. Що вже казати про маленькі населені пункти? Немає полів, форми, тренери не готові виховувати кадри. Люди ходять на стадіон, щоб дивитися на виконавців, а їх немає. В Україні роблять акцент тільки на бізнес. На найкращих місцях будують будинки чи відкривають магазини Рошен, а коштів для розвитку спортивної інфраструктури немає. На жаль! Також у нашого молодого покоління не вистачає футбольної завзятості, спортивної злості, непоступливості. Коли я вчився в дитячій школі, то навіть команди 8-річних бились за кожен м’яч. Бійки були на кожному тренуванні, бо не любили програвати. А зараз, спостерігаючи за молоддю, я бачу, що вони не переживають, якщо програли. Йдуть з поля у чистих футболках та шортах. Немає спортивної злості та бажання постійно перемагати. Подивіться, як боряться за кожен момент в Англії! Азарт, самовіддача! А у нас – програли, а, може наступну гру виграємо. Я вважаю, що багато цих аспектів закладається у дитячому футболі. У дітей треба виховувати характер. Якщо у гравця немає характеру, то глобально він нічого не досягне у своїй кар’єрі. Іноді дивлюсь на нинішнє молоде покоління і дивуюся. Наробили собі татуювань, зачіска у бріоліні – і це увесь футбол. Їм футбол особливо й не потрібен. Думки, щоб мати стильний та гарний вигляд і щоб зачіска була нормальна. Ви, до речі, відзначили Миколенка, так у нього татуювань немає і зачіска чоловіча. Є молоді виконавці, яким хочеться допомогти прогресувати. Але на першому місці має бути футбол, а вже потім все інше. Якщо молоді хлопці хочуть досягти успіху у спорті, то саме спорт має бути на першому місці.

Користуючись нагодою хочу усіх привітати з новорічними та різдвяними святами. Побажати усім добробуту, радості, міцного здоров’я, а найголовніше – миру в нашій Україні.