Очільник «Зорі» — про так звану «Луганську народну республіку», найголовніший матч сезону, ймовірну заборону участі МетаДона на євроарені та свої рекорди в клубі.
— Юрію Миколайовичу, насамперед, де готуєтеся до надважливого поєдинку з «Динамо», враховуючи заборону проведення матчів у вашому регіоні?
— Не бачу жодних перепон, аби тренуватися та грати в Луганську. Повірте, в нас усе спокійно, відтак уносити корективи в наш звичний режим не доводилося. Кажуть, ми вже у складі «луганської народної республіки»? Якщо чесно, нічого схожого я не помітив. Я як мешкав на території України, так і продовжую. Щодо квазіреферендуму теж нічого не знаю, позаяк у мене запорізька прописка, та й не чув, аби на нього хтось ішов.
— Гадаю, ще не доводилося грати на нейтральному полі, та ще й без глядачів. Як у таких умовах протидіяти вже 9-разовому чемпіону?
— Я вас не здивую: футбол — для вболівальників, без них це вже не те. Отож, однозначно, що такі матчі погано грати за порожніх трибун, тим паче, нас позбавили підтримки глядачів на рідному «Авангарді». Щодо перенесення зустрічі я вже говорив вище, проте все ж визнаю, що потрібно прислухатися до рішень МВС і функціонерів ліги.
— Судячи з бажання «Зорі» потрапити до Ліги Європи, чи можна стверджувати, що двобій із динамівцями — найголовніший у сезоні?
— Ще б пак! Хоча не скажу, що попередній матч із «Шахтарем» для нас був не важливим. Попри фінальний рахунок, ми прагнули здобути очки. Проте рішення арбітра вилучити нашого кіпера та призначити пенальті значною мірою ускладнило наше завдання. До речі, дещо здивували слова у вашій газеті видатного екс-рефері Ступара, котрий погодився з доцільністю призначення 11-метрового. Можливо, ми різні матчі дивились. Утім, Бог їм суддя.
— Повернусь до зустрічі з киянами: вдома луганці в першому колі переграли «синьо-білих» — 2:0. Чи чекати від ваших підопічних такої ж відкритої гри?
— Передусім, давайте пригадаємо, яким «Динамо» було в першому колі. Не хочу нікого образити чи, навпаки, співати дифірамби. Однак слід визнати: коли за команду взявся Ребров, то столичний ФК почав повертатися до звичного вигляду та набирати обертів. У грі з «Чорноморцем» це було особливо помітно. Щодо нас, то не відкриватиму план на поєдинок. Єдине, у чому можу вас запевнити, що буде дуже складний двобій для обох колективів. «Зорі» вже немає куди відступати.
— На мою думку, ваші конкуренти за зону єврокубків — «Ворскла» та донецький «Металург» — перебувають у гіршому становищі, позаяк гратимуть на виїзді з командами («Металіст» і «Дніпро» відповідно), котрі мають турнірне завдання. Натомість вам дісталося «Динамо», що вже забезпечило собі четверте місце. Поділитеся міркуванням щодо єврокубкових перегонів?
— Я з вами повністю погоджуюся: наших суперників очікують надскладні протистояння. Якщо динамівці вже нікуди не «зсунуться» зі своєї сходинки, то харків’яни та дніпряни не мають права на осічку. Думаю, що такими моментами й цікавий футбол. Попри все сказане, не подумайте, що ми чекаємо на легку прогулянку — кожна команда хоче завершити першість на мажорній ноті.
— Існує також варіант, що, попри навіть програш, «чорно-білі» все одно можуть потрапити до ЛЄ. Зважаючи на підвішене питання про заборону участі МетаДона на євроарені, чи маєте сподівання, що донеччанам усе ж не дозволять грати в Європі?
— Насамперед, зазначу, що я та мої підопічні — спортсмени, тому, звичайно, прагнемо потрапити до Ліги Європи за спортивним принципом. Із ситуацією довкола «Металурга» я ознайомлений. Якщо ж заборона все-таки набуде чинності, то хіба наша команда у цьому винна? Відтак давайте зачекаємо завершення чемпіонату, а далі, сподіваюся, нам не потрібно буде порушувати дану тему. Не люблю наперед багато говорити, тим паче, що зовсім скоро час усе розставить на свої місця.
— Бажання виходу на новий рівень зумовлює запитання: чи розмовляли вже з керівництвом ФК на тему підсилення команди в літнє міжсезоння?
— Неодноразово бесідував щодо цього з генеральним директором Сергієм Рафаїловим і президентом Євгеном Геллером. Не тільки в мене є бажання, щоби «Зоря» лише прогресувала. Хоча, зважаючи на ситуацію в країні, будемо відвертими, не дуже зрозуміло, що буде далі. Прикро, що нашу країну хочуть розірвати на частини. Я ж, у свою чергу, ніколи не приховував, що підтримую незалежність та суверенітет України, тому, маю надію, що після президентських виборів ясність і стабільність прийдуть на наші терени. Відтак у «Зорі» зможуть чітко збагнути, на що розраховувати впродовж наступного трансферного вікна.
— До слова, чи не просив Євген Борисович на свій день народження, який святкував днями, щоби його «дитя» заслужило право представляти нашу країну на континенті?
— Так склалося, що в нашого президента іменини були наступного дня після матчу з «гірниками», тому хотіли йому напередодні зробити подарунок. Зрештою, в нас із цим не склалося, за що я й вибачився, тож намагатимемось усе ж порадувати пана Геллера своєю грою на «Олімпійському». Євген Борисович нічого не просив, але ми самі розуміємо, що потрібно робити крок уперед.
— Ще до завершення сезону можна констатувати, що «Зоря» під вашою орудою другий рік поспіль б’є клубний рекорд (42 залікових пункти, раніше було 37) за здобутими очками у чемпіонаті. Водночас, цьогоріч ви також вийшли в лідери луганського ФК за проведеними матчами в якості головного тренера, досягши позначки у 70 поєдинків. Що для вас означають ці події?
— Я не збираюся бити себе в груди, запевняючи, що цього всього досяг один я. Найперше, потрібно подякувати босам клубу, котрі в непростий час довірили мені команду та людей, які допомагали та підтримували впродовж мого луганського шляху. Отож, усією душею та серцем хочу продовжувати працювати з «Зорею», щоби досягати разом із нею нових висот.
