Наставник донецького «Металурга» Сергій Ташуєв розповів про проблеми, які є в команді під час підготовки до матчу з «Волинню», а також — про темпи адаптації новачків.
— Сергію Альбертовичу, крім великого рахунку та трьох очок, що вас особливо порадувало в грі з «Зорею»?
— Насамперед, задоволений тим, що в тому матчі зіграли хлопці, які не брали участь у попередній зустрічі (Морозюк, Польовий, Пляцикас, 45 хвилин відіграв О’Ді, майже повний матч провели Казарян і Мутарі. — Д. Д.). Причому, закривши проблемні місця, гравці діяли ефективно. Друге, це те, що наша команда на полі показала справжній характер і холоднокровність. Попри брутальні дії суперника (Нельсон зазнав травми і вибув до кінця сезону. — Д. Д.), я відчував, що хлопці візьмуть гру під контроль, і все буде нормально. Так, у підсумку, й склалося. Наша команда вийшла добре налаштованою, та, що дуже важливо, концентрація руху була дуже висока.
— Які проблеми є в донецькій команді перед матчем із «Волинню»?
— У нас зі складу з різних причин випала обойма основних гравців. Ось, четверта жовта картка в Морозюка, тому на його місце треба буде награвати іншого захисника. Через перелом щелепи тепер не менше двох тижнів пропустить серб Джордже Лазіч, не зможемо довгий час розраховувати й на Нельсона… Але це все футбольні проблеми, будемо намагатися їх вирішувати.
— У першому колі в Луцьку ви поступилися — 0:1. На 86-й хвилині єдиний м’яч забив Козьбан. Отой матч має якесь відношення до підготовки до майбутнього поєдинку?
— Звичайно. Ураховуючи той факт, що кожна команда має свій напрямок, свій стиль або структуру гри, то переглянути той матч потрібно, що я й зроблю. Із урахуванням можливостей своєї та луцької команди й будуватимемо майбутню гру.
— Які, на ваш погляд, головні козирі «Волині» та що запропонує їй «Металург»?
— Головні козирі «Волині» — хороший настрій, максимальна боротьба на кожній ділянці поля, достатньо масована оборона й довгі передачі. Луцька команда сповідує футбол силового напряму, якщо так можна висловитися, дуже «неприємний» для суперника. Але в нашої команди є своя гра, від якої не збираємося відмовлятися. Намагатимемося правильно оборонятися, а попереду розкривати зони опонента.
— Як проходить адаптація в команді новачків? Усі вже розуміють вашу філософію гри?
— До кінця відточити все неможливо. Навіть ті футболісти, які давно перебувають у команді, повинні постійно розвиватися, не кажучи вже про новачків. Васілеос Пляцикас, Амаду Мутарі та Геворг Казарян зіграли із «Зорею», зараз ось уже Венціслав Христов на підході. Усі хлопці загалом правильно сприймають наші ідеї, намагаються прогресувати. Темпи адаптації — нормальні.
— Жуніор Мораес із 23-ма голами увійшов до п’ятірки найкращих бомбардирів «Металурга» за всю історію. На рахунку рекордсмена Сергія Шищенка — 35 влучних «пострілів». Чи встигне до свого можливого трансферу Жуніор перевершити це досягнення?
— Це футбол, тут загадувати не можна. Тим більше, нападнику. Трапляється, футболіст чудово грає, а потім раптом утрачає впевненість, і м’яч не летить у ворота. Сподіватимемося, що із Жуніором такого не станеться, тож у нього все буде добре.
— Від «Чорноморця», який йде п’ятим, вашу команду відділяє шість очок, і одна гра в запасі. Із урахуванням від’їзду з одеського клубу легіонерів, ваше завдання наздогнати й перегнати конкурента спрощується?
— «Наздогнати й перегнати», — так казали у старому радянському фільмі «Айболіт-66»… Ні, ми адекватно все сприймаємо. Зараз усі думки — про майбутній матч із «Волинню». Потім готуватимемося до наступного. І так — крок за кроком. А 17 травня подивимося, як карта ляже.
— Президент «Металурга» Сергій Тарута став губернатором Донецької області. Як ця подія вплинула на ваш клуб?
— Я, чесно кажучи, нічого із цього приводу сказати не можу. Напевне, нормально, якщо ситуація в клубі стабільна. У президента своїх турбот вистачає, щоби ми його ще тривожили…
— Проясніть ситуацію з Велізаром Димитровим. Став він скаутом «Металурга» чи ні?
— Я взагалі в офісі не буваю, тому, природно, там Велізара не бачив. А якщо серйозно, то не володію інформацією із цього приводу.
— Якщо до вас перед матчем із «Волинню» підійде пророк і скаже: «Сергію Альбертовичу, не хвилюйтеся, ви обіграєте луцьку команду», що ви йому відповісте?
— До мене перед грою в Луганську вже підходив один «пророк» із нашого клубу, який сказав, що все буде нормально. Угадав! Після матчу я йому за це подякував. Хоча у футболі логічних і нелогічних перемог буває дуже багато, тому тут тяжко прогнозувати. Та, якщо зараз хтось до гри нам побажає удачі, просто скажу йому: «Спасибі!».
