FootBoom згадує всіх наставників головної команди країни, але робить акцент на останньому тренерові. 

На тлі останніх подій - яскравих (як, приміром, нічия "Шахтаря" з "Реалом") і сумних (мова про обстріли столиці та інших великих міст) - тема головного тренера головної команди країни прогнозовано відкотилася на задній план. Утім, через деякий час до неї все одно доведеться повернутися. Виконком УАФ вирішить долю Олександра Петракова, який не зумів вивести збірну в фінальну частину чемпіонату світу-2022 і повернути її до еліти Ліги націй.

Кількість супротивників і союзників Петракова примірно однакова. Одні стверджують, що треба прощатися з фахівцем, зважаючи не лише на негативні результати у відборі, а й на його вік (65 років). Інші кажуть, що жоден тренер не працював в умовах військового часу, коли не проводився національний чемпіонат, а отже, й підготовка "синьо-жовтих" до вирішальних матчів фактично була зірвана.

У таких вирадках кажуть, що частково правда є як на одному боці, так і на іншому. Хто дійсно правий, треба детально аналізувати, не піддаючись зайвим емоціям, які притаманні суспільству теперішнього часу.

Історія пам'ятає, як після невдалих спроб підкорити єропейський чи світовий Олімпи тренери залишались і надалі працювати зі збірною України (Йожеф Сабо, Михайло Фоменко, Андрій Шевченко). Ще жоден фахівець, підписуючи папери з ФФУ/УАФ, 100-відсотково не гарантував виходу з відбіркової групи. Не кажучи вже про якісь здобутки в фінальній частині (в разі потрапляння). У контрактах ці моменти, безумовно, описувалися до найменших деталей. Не думаю, що Олександр Петраков зі своїм штабом - вийняток. 

Тим більше всі ми добре пам'ятаємо, що він став фактично пожежником після несподіваної відставки Андрія Шевченка. Легендарний форвард залишив не надто добру спадщину - три нічиї у відборі до ЧС-2022. Усього 33.33 відсотки очок. Старт, м'яко кажучи, не найкращий. Не знаю, який кінцевий результат мала б збірна за керівництва Шевченка (якби, звісно, він залишився), однак Петраков молодець - не злякався. Влутався в бійку - бийся. Олександр Васильович так і зробив. Інші лише спостерігали зі сторони. Чи вдасться? Чи спроможний?

Коли Руслан Ротань з молодіжкої провалив усе, що тільки можна було, жоден функціонер або чиновник не сказав: треба звільняти невдаху. Всі промовчали, спострерігаючи за тим, як з колишнім гравцем "Дніпра" асоціація підписує нову угоду. Жодних протестів, жодних аргументів тощо. Абсолютна тиша. Проковтнула чергове рішеня зверху наша футбольна спільнота. 

З Петраковим, підозрюю, все може бути з точністю до навпаки. Скажуть, він не впорався, вже старий і таке інше. Проте вік - не головне. Це дрібниці. Прикладів, як добре працюють фахівці, котрим давно вже за 60, дуже багато. Мірча Луческу виграв Кубок УЄФА з "Шахтарем" майже в 64. Алекс Фергюсон здобув своє останнє чемпіонство з "Манчестером Юнайтед" у 71. Арсен Венгер продуктивно працював з лондонським "Арсеналом" майже до 69. А наш Михайло Фоменко до якого віку очолював збірну України?..

Боже збав, я зовсім не збирався в один рядом Петракова з цими асами тренерського корпусу. Лише навів приклади, коли роботодавці оцінювали тренерів не за паспортом або іншими речами, а суто професійно. Які досягнення у Олександра Васильовича, запитаєте?

Він - єдиний за 30-річню історію, хто зумів виграти змагання найвищого рівня. В 2019-му під його керіництвом молодіжка стала чемпіоном світу. Чи ви, панове, про це вже забули?..

Усі головні тренери збірної України у відбіркових турнірах ЧЄ і ЧС

* вік на момент призначення. 

Читайте также: Владислав Гельзін: "УАФ має очолити Шевченко, а збірну України — Ребров"