Колишній тренер "Карпат", "Металіста" і "Дніпра" Мирон Маркевич вважає не зовсім справедливим рейтинг 100 кращих тренерів світу, який опублікував журнал FourFourTwo.
"Мабуть Фергюсон заслужив, якщо очолив таку сотню. Хоча для мене вона дивна", – каже Мирон Богданович. – Чому немає в десятці кращих Вісенте Феоли? Людини, яка придумала схему 4-2-4. Це ж була тренерська революція! Недоброзичливці скажуть, що Феола вкрав цю схему в Бели Гуттманна. Якщо навіть повірити в це, то хіба Гуттманн порадив поставити в основний склад 17-річного Пеле? По-суті пацана. А мова йшла про Кубок світу, де ніхто не хоче ризикувати.
Дивує, чого в списку немає Вісенте Дель Боске. Людина виграла Лігу чемпіонів, Кубок світу і чемпіонат Європи. Що ще треба для визнання? Казали, що з тією збірною переміг би будь-хто. Ну ось пішов Дель Боске і багато Іспанія виграла відтоді?
Для мене найкращий тренер Кройф. Як він побудував "Барселону" початку 90-их на контролі м'яча. Це було неперевершене видовище.
Щодо Фергюсона, то він, безумовно, видатний тренер. Але від самої людини не все залежить. Треба, щоби зірки зійшлися – власник клубу довіряв, спортивний директор розумів, гравці сприймали ідеї. Фергюсон тонко відчував усі ці моменти. Йому щастило з футбольним оточенням, йому щастило із розумінням свого вкладу в загальну працю. Коли відчув, що сили вже не ті, – пішов і не повертався. Це теж треба вміти.
Якщо Лобановський потрапив у десятку – це велике щастя. Однак він заслужив. Скільки володарів "Золотого м'яча" має Польща? Жодного. Іспанія, якщо не рахувати Ді Стефано – лише одного. А Валерій Васильович виховав трьох. Тому його потрапляння – закономірне".