Друга частина інтерв’ю з новим головним тренером ФК «Рух» Русланом Мостовим. Він розказує про свої перші кроки на тренерській стежці, співпрацю з Віктором Вацко, талановитого вихованця «Дніпра» Сніжко, та свою нову команду.
- Ви пограли за «Рух» на аматорському рівні? Яка це була команда?
- Сильна. Тоді також ставились високі задачі.
- Але тоді команда не поспішала йти у професіонали.
- Так, мене теж це дивувало. Команда переросла цей рівень, але президенту потрібен був час щоб дозріти. Він зрозумів, що час прийшов, та вивів клуб у професіонали, де ставить максимальні задачі.
- Чим займалися потім у Городиславовичах?
- В «Зорі» ми виховували молодь при «Русі». Це була дочірня команда, такий собі пілотний проект. Президент хотів зацікавити сільську громадськість, в тому числі в рідному селі президента – Городиславовичах.
- Якої категорії у вас тренерська ліцензія?
- В мене категорія В, зараз буду проходити курси на ліцензію А. Я сам вчився, за свої кошти. Стало просто цікаво, хотілося розвиватися. Ці знання дали поштовх, навіть в роботі з дітками. Якщо просто кинути їм м’яч, все одно хтось буде виділятися та прогресувати. Але в нього не буде знань. Це ми і маємо виправити, щоб навіть у 11-му класі гравець мав можливість грати у першій команді.
- Ви також попрацювали в «Карпатах».
- Так, в селекційній службі. Разом з Віктором Вацко та Юрієм Беньо. Я там дуже багато зрозумів в плані підготовки, відбору футболістів, психології. Сталось так, що Віктор першим зрозумів, що нічого не вийде в «Карпатах». Ми якось сиділи за кавою, і Віктор сказав: «Після розмови з Петром Петровичем (Димінським, - прим. авт.) напевно ми не порозуміємося». Стала непотрібна селекційна служба, зробили ставку на своїх гравців. Це неправильно.
- Яким був Віктор Вацко в ролі голови селекційної служби «Карпат»?
- Він є футбольною глибою. Це людина, яка може заглянути в завтрашній день, а завтра – в післязавтрашній. Віктор пропонував багато футболістів, яких можна було взяти в «Карпати» за копійки, але питання не розглядалось. Судячи з того, як він працює в ролі експерта на телебаченні, він займає своє місце.
- У кінці минулого сезону ви трохи попрацювали з «Буковиною».
- Не знаю, що сталося з попереднім тренером, там був Мглинець, але мені подзвонив Сергій Гринюк (президент «Буковини», - прим.авт.), та запропонував підготувати команду до останньої гри. Ви пам’ятає, гра в Ковалівці була вирішальною. Треба було не програти, ми зіграли 2:2.
Тоді ще ніхто не знав, що буде розширення першої ліги, тому гра була важливою. Я готував команду чотири дня. Як тільки відіграли, я поїхав додому. Потім подзвонив президент, каже, що шукає тренера. Я був не проти, але нам так і не вдалося найти спільної мови. Чому? Поки що не хочеться про це говорити. Я вдячний, що отримав досвід, ця історія допомогла мені розібратися в психології людей, що може допомогти тепер. Я ні на кого не ображаюсь.
В Чернівцях дуже хороша команда, хороші футболісти з чернівецьким коріння. Якщо не помиляюсь, вони взяли Тєрєхова, Скоблова і Сніжко. У останнього хлопчини неймовірний талант. Спілкувався з Олександром Івановим, який працював у «Дніпрі», він одразу його пригадав. Я слідкував за 1996-м роком на рівні ДЮФЛ, спілкувався з тренерами. Сніжко вже тоді подавав великі надії. Він приїхав в останні два дні, коли я був у «Буковині». Я такого гравця у такому віці ще не зустрічав! Це надприродній талант. Тільки його треба розвивати та не ставити в рамки. Треба давати йому м’яч та дозволяти робити все. Тільки так людина буде прогресувати. Чому є Мессі? Тому що його не закривали в рамках. Ось на цю тему я можу говорити, а все інше…
- Запрошення в «Рух» на посаду головного тренера стало несподіванкою?
- Не то що несподіванка, це був грім. Я працював в ФК «Львов», допомагав Андрію Чіху з першою командою, та тренував 2001 рік в дитячій команді.
- Вас не здивувало, що Романа Гданського не звільнено, а відправлено у відпустку?
- Роман Юрійович подякував хлопцям за співпрацю, я мав з ним розмову. В нас хороші стосунки, ми з ним вчились в паралельних класах, ми однолітки. Тренерська робота в футбольному плані цікава, але ти повинен бути готовим до того, що будеш звільнений.
- Ви були знайомі з командою до свого призначення?
- В мене є час для того, щоб цікавитися львівським футболом. Як тільки є можливість, я їду дивитися «Рух», чи ще когось. Я спостерігав за становленням цієї команди, знаю хлопців. Після Чернівців для мене це новий, інший виклик. Складного тут нічого не має, треба працювати. Також треба навчатись, кожен тренер повинен постійно навчатись.
- Десь вам вдалось вже пройти стажування?
- Я був на всіх тренуваннях Йовічевіча, їздив до Севідова. Коли «Шахтар» тренувався у Винниках – теж їздив. Колись ми грали в Городиславовичах за ветеранів, президент «Руху» якраз організовував цей матч. Тоді приїжджав Мирон Маркевич пограти. Він якраз закінчив працювати у «Металісті» та не мав команди. В роздягальні перевдягалися, та почали з ним розмовляти. Я йому кажу: «Мирон Богданович, а можна, якщо ви приймете якусь команду, приїхати до вас на стажування»? Буквально через пару днів його призначили тренером «Дніпра». Вони приїхали до Винників, та він запросив на стажування. Це було для мене дуже цікаво.
Я знав медперсонал «Дніпра», Пашу Сіренко. Він починав працювати в «Поділлі», де ми пересікались. Молодий хлопець, багато ідей, щось пропонує своє. Це футболістами сприймається в штики. А мені це цікаво, чому людина це робить, що він хоче.
- Який стиль гри ви проповідуєте? Яким хочете бачити «Рух»?
- Мене цікавить лише атака. Навіщо люди приходять на стадіон? Щоб побачити голи! Футболісти повинні знати, для чого виходять на поле. Як казав Кварцяний, ми повинні забити на гол більше. Це видовище. Люди хочуть бачити голи.
- Яку задачу перед вами поставив президент?
- Поки що розмови такої не було, все відбулося швидко, та він полетів десь по справах. Після розмови тільки можна буде щось говорити. Раніше була озвучена ціль гравцям – вихід в першу лігу з першого місця.
- Підсилення взимку буде?
- Це теж поки що не до мене питання. Якщо президент вирішив щось міняти, то, мабуть, в нього є якісь плани. Після певного часу роботи лише можу щось сказати. Поки що я провів лише одну гру, зараз тільки скажу, що команда може бути дисциплінованою.
- Що ви вже встигли поміняти?
- Нічого. Лише, мабуть, дещо прибавили в дисципліні. Також футболісти виходять на поле зі своїми завданнями. Я не перший день знаю цих гравців, я бачу їх очі. Є футболісти, які занижують свою самооцінку, її треба підняти. Щоб вони виходили на поле з крилами, та брали м’яч, обігравали всіх та забивали гол, як знову-таки говорить Кварцяний. Нічого неможливого нема. Просто людям треба дати шанс.
- Кого можна назвати лідером «Руху»?
- Та тут будь-хто може стати лідером – Баранці, Чучман, Омельченко, Кінаш. Багато лідерів.
- Вас не турбує, що «Рух» - одна з найстарших команд другої ліги?
- Ні. Але я розумію, що повинна бути молодь, яка стукає в двері першої команди. Можливо, це в майбутньому буде питання до президента, та наразі є ті виконавці, з якими можна виконувати завдання.
- Які плани на зимовий період?
- Ми провели тестування, подивились стан футболістів після змагального періоду. В нас будуть збори, скільки потрібно. Один чи два збори будуть за кордоном, де ми на хороших полях могли би зіграти спаринги.
- Ви прийшли в «Рух» зі своїм штабом?
- До червня поки що моїх помічників в клубі не буде. Але є така футбольна глиба, як Олександр Іванов, який з Маркевичем виводив «Дніпро» до фіналу Ліги Європи. Мені є чому в нього повчитися. Можна лише мріяти про таку співпрацю. Окрім цього, є Богданович під рукою. Ми з ним домовилися поспілкуватися годинку, я буду йому дуже вдячний.
- Ви досить прогресивний спеціаліст. Чи є в «Русі» тренер-аналітик?
- Поки що це ланка, яку треба підсилювати. Це дуже важливо. Зараз ми маємо відео аналіз нашої гри, та відеоматеріали для підготовки з наступним суперником. Повинні люди, які могли б відповідати за цифри, за відеоматеріали. Все це поки що в планах.
