Головний тренер ФК "Оболонь-Бровар" Сергій Солдатов пдсумовує гру команди в першій частині чемпіонату, розповідає про кадрові зміни та ділиться планами на майбутнє.
— Сергію Вікторовичу, підбийте проміжні підсумки виступу вашої команди у першій частині цього сезону…
— Якщо брати першу частину сезону, то, звісно, не все нам удалося. Я вважаю, що все вдатися нам і не могло, бо потрібен був талан, якого нам не вистачало… 11 нічиїх говорять самі за себе. Деякі з них — матчі, де ми мали повну перевагу, але просто м’яч не йшов у протилежні ворота. А звідси й таке місце в турнірній таблиці. Ви ж самі бачите, що ми пропускаємо мало, та при цьому й забиваємо небагато. Хотілося би більше.
— Ви сказали, що в деяких поєдинках вашим підопічним не вистачило щастя, але все ж таки, чого вдалося досягти позитивного за цей період?
— Нам вдалося під кінець першої частини награти основний склад, хлопці, що називається, «притерлись» один до одного. Якщо поглянути на останні 6–7 турів, то ми практично грали одним складом за винятком однієї чи двох позицій з причини травм чи дискваліфікацій. Ми до цього йшли поетапно. Так, не щастило, ми були в пошуку, експериментували, шукали оптимальний склад. Окремо хотів би звернути увагу на зіграність футболістів — це дуже важливо, бо команди будуються роками. Також варто додати, що ми не боїмося випускати на поле молодих гравців, приміром, Фаворов і Дяченко потрапили до юнацької збірної України (U-20), а нашого молодого кіпера Федорівського викликав на збір Олександр Головко на Кубок Гранаткіна.
— Початок чемпіонату для «Оболоні-Бровара» був удалим, але поступово команда збавила темп, і фінішувала перед зимовою перервою на 10 місці. У чому бачите причини такого хорошого старту, та чому його не вдалося продовжити?
— Я дещо повторюсь: на початку чемпіонату нам трохи щастило, але при цьому в нас не було логічних і конструктивних дій на футбольному полі, конкретно — зіграності футболістів. Приміром, коли грали в домашніх матчах, ми просто не реалізовували багато зручних моментів. Згодом до команди прийшли такі футболісти, як Кіцута, Іващенко, з’явився Гордійчук. Бачите, це все питання зіграності.
— Сергію Вікторовичу, чи зараз можете згадати, який матч у першій частині сезону був найскладнішим для вашої команди?
— Найскладнішим, напевне, для нас був поєдинок другого туру в Кривому Розі проти «Гірника». Ми виграли той поєдинок, хоча могли його легко й програти. За моментами тоді «Гірник» нас переграв. Серед найскладніших ще можна назвати домашню зустріч із херсонським «Кристалом». Хоча цього разу саме через погодні умови — в’язке поле.
— Чи плануєте якісь кадрові зміни у команді в зимовий антракт?
— Так, у нас є певні зміни — ми попрощались із трьома футболістами — Онопенком, Остапенком і Купрієм. Серед завдань — придбання гравців в атакувальну ланку, адже попереду ми не реалізовуємо вдалі моменти.
— На початку розмови ви згадали, що «Оболонь-Бровар» є одним із наймолодших колективів у чемпіонаті. Скажіть, клуб і надалі планує робити акцент саме на молодих виконавців?
— Ми дуже активно працюємо зі своєю футбольною школою «Зміна», постійно запрошуємо на перегляд і збори хлопців — 1997 та 1998 року народження. 1996 рік у нас грає в молодіжному складі, відсотків, мабуть, 75. У нас у планах розраховувати, в першу чергу, на своїх вихованців, це обов’язково мають бути українці.
— Якісь чіткі завдання є перед командою в другій частині чемпіонату? Наприклад, фінішувати в першій п’ятірці…
— Завдання — грати лише на перемогу й набрати максимальну кількість очок у кожній зустрічі. У нас залишилося тринадцять турів, грубо кажучи, навіть дванадцять, адже хмельницьке «Динамо» знялося зі змагань, а в нас за календарем була з ними гра на виїзді. Маємо виграти 10 матчів — для себе ставлю таке завдання, а футболісти, думаю, мене зрозуміють.
— Команда зараз у відпустці. Коли плануєте зібратися для підготовки до другої частини чемпіонату?
— Ми збираємося 20 січня, проходимо медогляд. Перші збори пройдуть у Києві, в лютому ми також працюємо у столиці й візьмемо участь у турнірі, в березні, якщо все вийде, плануємо двотижневий виїзд до Болгарії на збір.
— А що за турнір?
— Це Кубок Щанова.
— Останнє запитання. Як плануєте провести зимові канікули?
— Оскільки зимова перерва вже почалась, я проводжу час із сім’єю. Зараз у Києві продовжую працювати, займаємося трансферною політикою, спілкуємось із деякими футболістами, які приходять до тренажерної зали. Я відпочиваю від футболу, адже ми цього року без пауз — як почали в лютому з аматорів, так і закінчили цей рік 2 грудня.
