Друга частина інтерв’ю з президентом НК «Верес» Олексієм Хахльовим, де він розповідає про рівненських ультрас, реконструкцію «Авангарда», амбітних планах команди у цьому сезоні та дивні матчі за участі «Вереса».

«Наші ультрас працюють в форматі перемир’я»

- На матчі з «Іллічівцем» «Авангард» зібрав 5 675 глядачів. У Львові «Карпати» зібрали не так давно всього 1 200 вболівальників. В чому секрет – це маркетинг чи футбольний бум в Рівному?

- Я вважаю, що проблема в тому, що власники клубів здійснюють безпосереднє управління клубами. Маючи футбольні клуби як частину життя, витрачаючи свої кошти, вони мають право приймати рішення. Але є інші варіанти управління.

Рівненський стадіон – дискомфортний. Але сьогодні це сама атмосферна арена України. Це успіх роботи команди, яка вдало використала відсутність футболу. Сьогодні в нас стоїть завдання – аншлаг на кожному матчі. Ми над цим працюємо та готові ділитися своїм досвідом.

Наприклад, як з’явились букви, які виносять діти перед матчем? Я дивився фінал Ліги чемпіонів, побачив це. Подзвонив дівчині, яка організовує наше передматчеве шоу, та вже на наступній грі «Вереса» з’явились такі букви.

Читайте также: Олексій Хахльов: "Верес" йде в українську Книгу рекордів"

У нас важлива комунікація з ультрас, яких мені довго прийшлось переконувати, що клуб не мій, не рівненський, не чийсь. Це ваш клуб, ви не можете з ним сваритись. Ми маємо приймати рішення на основі більшості.

- Які взагалі зараз відносини у вас з ультрас? Кажуть, що ріненські ультрас не виконують перемир'я.

- Вони не беруть коштів з клубу, виконують неписані правила ультрас-тусовки. Ми лише виділяємо їм квитки на домашні матчі. Що стосується ультиматуму, то всі знають, що стратегічний розподіл йде на наці та антифа. Проукраїнська позиція ультрасів забезпечується перфомансами на стадіоні. На матчах «Вереса» завжди з’являвся прапор з портретом якоїсь людини – Ула Самчук, Тарас Бульба-Боровець, Степан Бандера, Василь Стус тощо.

Наші ультрас працюють в форматі перемир’я. Протистояння, яке сьогодні існує, це протистояння з ультрас київського «Арсенала». Я розмовляв з представниками цієї команди, вони кажуть, що існують з ультрас в паралельних реаліях – клуб відмовився від ультрас, ультрас відмовились від клубу. Це група людей, які мають проросійську позицію.

- Умови, які пропонує «Верес», не менші за ті, які пропонують деякі клуби Прем’єр-ліги?

- Коли я читаю, що деякі футболісти отримують суми з шістьма нулями не в гривнях, я вважаю, що це точно добре для їх сімей. Але це точно диспропорція, яка рано чи пізно зникне. Коли лівий захисник «Карпат» отримує в сто разів менше, ніж правий вінгер «Динамо», щось не так. Я не думаю, що підтягнеться зарплата захисника «Карпат», скоріше впаде зарплата вінгера «Динамо».

Зарплати, які є у футболістів є номінальними та не виплаченими, через що закриваються клуби. Саме головне, що є у «Вересі» - це стабільність. Ми будемо дотримуватись домовленості день в день.

В нас немає заборгованостей, сподіваюсь і не буде. Основна функція зарплати – це мотивація. Ви маєте отримувати зарплатню, а формула її встановлення повинна бути мотиваційною. Футбол – це травматичний вид спорту, хлопці витрачають своє здоров’я, що ми дуже цінуємо. Намагаємося компенсувати це зарплатою, яку встановлює не спонсор чи президент, а ринок.

- В цьому сезоні перед командою стоїть завдання попасти в Прем’єр-лігу?

- Рік тому тренер «Лестера» Клаудіо Ран’єрі сказав після першої частини чемпіонату, коли команда лідирувала, що вони виконали своє завдання – точно не вилетять. Тренер «Вереса» Володимир Мазяр каже, що треба зайняти місце не нижче десятого. Я займу позицію десь посередині. Це наша мрія, всіх членів клубу, всіх рівнян. Ми розуміємо, що це завдання не тільки залежить від спортивного критерію, є також купа інших критеріїв, над якими ми працюємо, щоб отримати атестат на участь в Прем’єр-лізі.

«Ми сьогодні конкуруємо з Googlе, та перемагаємо в Рівному»

- Головна проблема – це стадіон. Як проходить реконструкція?

- В нас є декілька варіантів розвитку подій. Є бажані та небажані варіанти. Перший – команда грає в Рівному, другий, про який не хочу навіть думати – команда грає не в Рівному, а в Луцьку (60 км) або Тернополі (110 км). Точно не у Львові.

Щодо реконструкції, то є готовність всіх: міської влади, якій належить стадіон, наша, проектантів, громади. Швидко робимо проект, потім реконструкцію в форматі почерговості з можливістю проводити матчі. Також поряд зі стадіоном є поле, свого часу там грала команда, коли будувався «Авангард». Тобто, в нас є такий резервний план, щоб тимчасово «Верес» грав на цьому стадіоні. Зробимо трав’яне поле, тимчасові трибуни і мінімальну інфраструктуру для проведення матчів Прем’єр-ліги. Компактний стадіончик на 3-5 тисячі глядачів, думаю, реально збудувати за півроку. А в цей час ми закриваємо на рік чи два роки «Авангард» та працюємо над його реконструкцією, щоб потім приймати єврокубки.

- Скільки треба грошей на реконструкцію «Авангарда»?

- Сьогодні місто гарантує словами свого очільника Володимира Хомка, що порядку 100-120 мільйонів гривень виділять для проведення реконструкції.

- Що з іншою інфраструктурою? Плануєте створити базу для клубу?

- Є різні варіанти. Ми контактуємо з Острозькою академією, яка має житловий фонд, є де харчуватися, та має стадіон. Це все ж заклад, який займається освітою і наукою на чолі з Ігорем Пасичником, Героєм України, який є моїм великим старшим другом. Ми ведемо комунікацію, скоріше за все база «Вереса» буде в Острозі, це недалеко від Рівного. Є також база в Березному, там може базуватись молодь. Також ми розглядаємо будівництво власної бази.

- Сьогодні «Верес» не витратив майже жодної гривні для комплектації команди. Всі гравці перейшли в статусі вільних агентів. Ми повинні розуміти, що така реальність. Я впевнений, що Україна повна талантами. Як голові Федерації футболу Рівненщини, мені соромно, що в нас немає жодного штучного поля, на якому можна було би грати за будь-якими кліматичними умовами. Є тільки маленькі майданчики. Зараз завдяки ініціативі Павелко ми реалізуємо програму «Хет-трик» та будуємо перше штучне велике футбольне поле. Головна проблема у нас – відсутність інфраструктури.

Міська дитячо-юнацька школа має класи з першого по 11-й. При середній завантаженості 15-20 чоловік, в нас є групи по 30 чоловік. Є черга з хлопчиків, які хочуть займатися футболом. Цей імпульс в тому числі дав і НК «Верес». Діти прийняли рішення відкласти ноутбук чи телефон, та прийти займатися футболом. Це здоров’я нації. Ми сьогодні конкуруємо з Googlе, та перемагаємо в Рівному.

Читайте также: Футбольна Україна. "Верес": футбол без олігархів

- Пам’ятаю, що раніше була дуже хороша школа в Костополі. «Верес» співпрацює з нею?

- Так і є. В нас є два договори: з ДЮСШ «Верес», якою ми опікуємося та яка знаходиться на балансі міської ради, та з Костопільским обласним ліцеєм фізичної культури і спорту. Костопільці в ДЮФЛ за результатами 2016 року піднялись до вищої ліги. Там зібрана хороша команда фахівців. Ми також розглядаємо в майбутньому базування академії «Вересу» на базі Костополя.

- Колись ви казали про можливу співпрацю з «Київстар». Це питання зрушило з місця?

- Ми подивились на «Бешикташ», нова арена якого названа іменем Vodafone. Ми спробували перенести співпрацю клуба та мобільного оператора на українські реалії. Розмова дуже непроста, тому що це серйозний рівень інвестицій. Ми провели декілька раундів перемовин, зараз «Київстар» розглядає нашу пропозицію.

Свого часу в них відбувались зміни в менеджменті, а ми за цей час нарощували м’язи. Ви згадували Вакарчука, ми просили використовувати його образ на білбордах. «Я вірю, що у вас все класно, але давайте ви щось зробите для початку», - сказав Святослав. Це має бути співпраця step by step. Може це політичний проект, бо багато казали, що я це організовую як раз для цього, що на основі «Вересу» може бути якась партія. Це все на сьогоднішній день відійшло в минуле, ці ризики зняті. Бренд Вакарчука – це паровоз, який буде тягнути бренд «Вереса». І ми намагаємося накачати м’язи, щоб про «Верес» знали та асоціювали його зі світлим, прогресивним, українським, чим можна пишатись.

«Мазяр найбільше, як на мене, відповідає критерію народності»

- Кого ви вважаєте головним конкурентом «Вереса» за вихід до Прем’єр-ліги?

- Це всі 17 клубів. Рівень чемпіонату в першій лізі, хоча б по такому критерію, як відвідуваність стадіонів, точно конкурує з Прем’єр-лігою. Кожен матч в першій лізі схожий на англійській чемпіонат, тому що там не гарантовано результат наперед. Теж саме і в нас, є інтрига. Це приваблює глядача.

- Якщо порівняти рівень другої ліги з першою.

- Перша ліга природньо відрізняється від другої. Тут більш динамічний футбол, менше помилок, більш підготовлені футболісти та тренери.

- Сергій Шищенко казав, що йому не подобається стиль більшості команд у першій лізі, коли команди грають в такий футбол, молодь не прогресує. Ви з ним згодні?

- Не хочу апелювати до фахівців, скажу, що футбол надзвичайно суб’єктивний. Кажуть, що в футболі найкраще розбираються жінки вболівальників. Тому що коли чоловік прийшов з футболу сумний, значить команда погано грала, якщо радісний – то команда зіграла добре. Є відкриті матчі, а є протистояння, як в шахах. Кожен бачить футбол по різному. Комусь подобається 5:4, а комусь 0:0, адже там є боротьба, дисципліна, витримка. На мою думку, футбол у нас цікавий, але ми не можемо конкурувати з іноземними чемпіонатами.

- З Володимиром Івановичем Мазяром ви народилися в одному році, в одному місті та в одному пологовому будинку. Це вплинуло на вибір його, як головного тренера «Вереса»?

- Буває щось в житті стається, думаєш, що це чиста випадковість. Але з часом знаходиш багато пояснень, чому сталося так, а не інакше. Це людина, яка найбільше, як на мене, відповідає критерію народності. Він ніколи не підбирає слів, але так розмовляє народ. Крім того, він харизматик, холерик, він живе футболом. Колись Прокопенко сказав: «Футболіст працює на пульсі 200, але й тренер без фізичного навантаження працює на пульсі 200». Можна сказати, що «Верес» знайшов свого тренера.

«Все піар, крім некрологу»

- Не можу не запитати про скандал, пов’язаний з «Вересом». Не так давно один із ресурсів писав, що матч «Миколаїв» - «Верес», аналізуючи аномальні ставки на цю гру, та її хід, міг мати договірний характер. «Миколаїв» ініціював проходження футболістами поліграфа, «Верес» не хоче зробити те ж саме?

- Є таке поняття як система. Сьогодні багато людей, які займаються реформами, кажуть, що система протистоїть або саботує проведення реформ. Футбол також потребує реформування, а на чолі цих реформ стоїть Павелко. Це не дифірамби своєму керівнику, я вважаю що це людина нової формації. Він перейшов від розмов до діла. Зараз відповідальність за протиправні дії значно посилена. Це механізм, який допомогає боротися із негативними явищами.

Людина каже: «Якщо я щось зроблю, яке покарання я понесу? Та це покарання в 10 разів менше того профіту, який я отримаю». То сьогодні покарання виросло, для багатьох це певний індикатор. Але система ще протистоїть тому, щоб все це запрацювало.

Читайте также: Ровенские зарисовки: праздник футбола и тень Милевского

Хто цьому заважає? А ви не пам’ятаєте, хто є головним спонсором Прем’єр-ліги? Так може з цього треба почати? Ми інфікуємо футбольне середовище цим вірусом. Ініціація йде зверху. Співставте ці дві речі, та вам стане очевидною сьогоднішня ситуація.

- Але не тільки ж в нас букмекери є спонсором? Є багато клубів в Європі, це загальносвітова практика.

- Є рівень цивілізованості суспільства. Сьогодні Україна, як суспільство, проходить перехідний період. Я ж не дарма говорив, що українці стали нігілістами. У нас змінилось близько 20 урядів, кожен приходить зі своєю програмою, своїми правилами. Українці перестали виконувати правила, бо вони дуже часто міняються. Тому коли ми порівнюємо себе з кимось, то повинні оцінити суспільство, чи готово воно до таких викликів.

В Україні є одна гарна зміна, яку ви відчуваєте – зараз в ресторанах не палять. Тому що співпали дві речі: суспільство внизу було готове, а на горі було продавлено тютюнове лобі. Ситуація повинна визріти.

- Ну все ж, ці всі розмови про договірні матчі – це пляма на репутацію «Вереса». Ви не вважаєте, що зараз потрібно щось зробити, аби вболівальники не розчарувались?

- Ви прекрасно знаєте, що чорний піар – це теж піар. Все піар, крім некрологу. Все, що говориться навколо «Вересу», це в інформаційному тренді. Мене це тішить.

Я йшов на допит як свідок по кримінальній справі у генеральній прокуратурі, яка розслідує біля 100 епізодів з можливим договірним характером матчів. Я з радістю йшов на допит слідчого, бо я відчував, що закон працює. Із цих ста епізодів тільки два стосуються «Вереса».

У «Вересі» немає статті витрат на суддів чи на ставки. Я ніколи не говорив про це з тренерами або гравцями. Ми відкриті, готові допомагати іншим, в тому числі і слідчим. Ми кажемо, що треба відходити від управління клубом однією особою, від фінансування бюджетними коштами, бо завтра їх може не бути. Але система створює опір. Тому я відчуваю, що «Верес» хочуть заплямувати.

- Ми готові пройти всі процедури, щоб встановити факти. Я не живу в ілюзіях, не можу контролювати кожну людину 24 години. Я, як президент «Вересу», несу відповідальність за клуб. Ми не робимо цього. Це те, що я знаю як фізична особа, та як президент.

Довіра не виникає сама по собі. В НК «Верес» є великий кредит довіри в середині клубу. Він мене не спонукає через поліграф перевіряти людей. Мені достатньо просто поговорити з людьми та побачити все в його очах.

- Тобто, якщо буде потрібно пройти гравцям поліграф, ви не будете проти?

- Безумовно, не буду проти.

- Ігор Дедишин працює в клубі?

- Ігор Дедишин є директором ТОВ «Верес» (Рівне). Він здійснює управління фінансовою та господарською діяльністю клубу. Вважаю його найбільш досвідченою людиною в Україні. Йому вдалося із «Карпат» зробити прибутковий суб’єкт. Тому ми його залучили. Він непублічна людина, але він акумулював той досвід, який в нього є. Він активно працює та допомагає клубу.

- Свого часу говорили, що Олега Луткова звільнили через те, що він забирав у гравців преміальні під якусь невідому ціль. Чи так це?

- (замислившись) Це було одне із самих серйозних випробувань в становленні НК «Верес». Хочу подякувати Олегу Луткову за те, що він зробив свій внесок в історію клубу. Але співпраця з ним була закінчена через катастрофічне зниження довіри до цього спеціаліста. Причиною були багато моментів, які скоріш внутрішні, не публічні. Це було дуже непросте управлінське рішення.