Головний тренер ФК "Інгулець" Сергій Лавриненко у інтерв’ю програмі ПФЛ "Україна футбольна" розповів про те як почав футбольний шлях... у 14 років, як він лише після чотирьох років занять футболом вже дебютував у профі, хто його підтримав після важкої травми, про своє становлення у якості тренера та очікуваня від 2018-го року собаки.
Вашій увазі кілька тез із інтерв’ю.
Перше інтервью
- Своє перше інтерв’ю дав у 26 років. Зараз у такому віці хлопці вважаються досвідченими, а в ті часи я рахувався молодим гравцем. В команді було багато досвідчених футболістів і саме до них була прикута вся увага з боку преси.
Видатний земляк
- Микола Іванович Федоренко відіграв важливу роль в моєму становленні як футболіста. Микола Іванович – мій земляк, він також народився у Орджонікідзе.. Це перший тренер, який запросив мене на перегляд в професіональний клуб, на той час він працював в "Зірці".
Співпраця з Маркевичем
- У 2000 році Мирон Маркевич запросив мене, Вадима Зайця, Валерія Шаповалова, Гурченко Андрія з "Зірки" до "Металурга Запоріжжя". Намагалися віддати всі сили, щоб грати в основному складі. Можливо, ми не були ключовими гравцями, але допомагали команді досягати результату.
Рокова травма
- У сезоні 2003/-2004 повернувся в "Зірку", яку тоді тренував Юрій Коваль. Команда перебувала на зборах в Молдові, в матчі проти "Шерифа" отримав травму – розрив хрестоподібних зв'язок. Рік був без футболу, зробив дві операції, які на жаль не допомогли, тому вирішив, що необхідно в 29 років завершувати свою кар’єру професіонального гравця.
Тяжкий удар
- Морально не був готовий до відставки з поста головного тренера "Зірки", адже команда зіграла свої перші три матчі в Прем’єр лізі досить непогано, зважаючи на той факт, що грали з сильними суперниками. Після поразки від "Олімпіка" керівництво клубу повідомило про звільнення всього тренерського штабу. Дякую Юрію Ковалю, який перший зателефонував та підтримав, наголосив, що тренер має тримати удар в будь-якій ситуації. Ці слова мені дуже допомогли.