Напередодні новорічних свят головний тренер "Металісту 1925" Андрій Демченко дав велике підсумкове інтерв'ю клубній прес-службі. Пропонуємо до вашої уваги його текстову та відеоверсію.
ПРО ПІДСУМКИ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ СЕЗОНУ
- Після першої частини сезону можна підвести деякі підсумки. Розпочинали ми з чистого аркушу, адже влітку багато гравців команду покинуло. Тому, нам було ще складніше. Коли ти приходиш на щось готове, то одна справа, а нам потрібно було шукати нових футболістів та робити з них лідерів. Провели дуже багато різноманітної роботи: як у психологічному плані, так і у технічному та тактичному. На початку цього шляху багато людей не вірило в нас, не вірили, за великим рахунком, і деякі футболісти. Перш за все, що можуть бути лідерами колективу. Але я зі своїм тренерським штабом робив все те, що ми планували, жодного разу не відійшовши від заданого курсу. Ми намагалися зробити все, аби команда грала в атакуючий футбол, багато контролювали м'яч. За рахунок цього і має бути тотальна перевага. Вважаю, що наша робота дали свої плоди. У перших матчах нам було важко, адже те, що ми їм давали, було досить складним. Треба брати на себе відповідальність у кожному окремому епізоді, ризикувати та вміти ризикувати. Після перемоги над "Металургом", коли нас, скажімо так, "прорвало", ми побачили, що хлопці можуть грати, а їм почало подобатися. Саме з тієї гри і розпочався розвиток команди.
ПРО ПЕРШИЙ МАТЧ СЕЗОНУ
- Дійсно, контрольні матчі на зборах не були яскравими та обнадійливими для нас, тому певна тривога перед "Інгульцем" була. Але на той поєдинок ми вибрали правильний план, просили футболістів діяти самовіддано, зіграти "другим номером". Чому ми це робили? Ми розуміли, що "Інгулець" - дуже гарна команда, фіналіст Кубку України, тому десь тієї гри побоювалися. Але "вовків боятися...", ми вибрали, повторюся, чіткий план, який і спрацював. Та перемога додала нам впевненості у своїх силах. Так, десь був і фарт, але повезло нам тому, що всі 11 гравців повністю виконували вказівки тренерів. Команда повинна розуміти, що на полі треба все виконувати на 100%, це у підсумку і спрацювало.
ПРО НЕВДАЧІ В СТАРТОВИХ МАТЧАХ
- Тоді вони ще не вміли грати в той футбол, який ми - тренери - від хлопців вимагали. Вони повинні були в себе повірити. Зробили футболісти це в грі з "Металургом". Їх "прорвало" та вони відчули впевненість. Матчі проти "Балкан", "Руху" та "Агробізнесу" ми проводили із дуже високою самовіддачею, але гри в нас, нажаль, тоді не було. А от матч проти запоріжців - це точка відліку. Саме тоді ми і включилися в боротьбу за призові місця!
ПРО НАЙКРАЩИЙ МАТЧ ПІВРІЧЧЯ
- Для мене це матчі проти "Металургу" та "Черкащини". Вони були найяскравішими у психологічному плані. Саме тоді хлопці зрозуміли, який футбол ми від них вимагаємо і в них почало виходити. А от перевірка на міцність - це поєдинки проти "Оболоні Бровар" та "Волині". Тоді ми були вже твердими претендентами на вихід до Прем'єр-Ліги та своєю грою це підтверджували.
ПРО ГЛИБИНУ СКЛАДУ
- В чомусь нам було важко, але і зараз ми шукаємо футболістів універсальних, які б допомогли нам на різних позиціях. Наприклад, Михайло Шершень грав на чотирьох позиціях, Романов міг вийти в опорній зоні, а міг на флангах півзахисту. Звичайно, добре, коли маєш по два рівноцінних футболісти на позицію, але ми не англійці, нам не треба грати по 80 матчів протягом року. Тому, як на мене, в команді повинно бути 15-16 гравців, які будуть основними.
ПРО ДОВІРУ МОЛОДИМ ФУТБОЛІСТАМ
- Цвіренка можу лише похвалити, він сам своєму щастю коваль. На тренуваннях Максим доводив, що може грати, а ми, поспілкувавшись тренерським штабом, вирішили, що хлопець готовий грати в основному складі. Ми йому довірили і він цією можливістю скористався сповна. Тому, в Саши Жданова не було жодного шансу з'явитися в основному складі.
Щодо Дехтяренка. В нього є всі модельні характеристики, аби грати на тій позиції, де він діє. Але в нього не було довіри від попередніх тренерів. Я ж побачив в Ярослава найголовніше - це думку. А вже потім - виконання. Багатьом тренерам потрібен результат, але ж людина може елементарно помилятися. Психологічний стан Дехтяренка був поганим, бо три роки йому не довіряли. Це психологічний тиск. А я побачив зрілого гравця, з яким трохи попрацював індивідуально. Як в технічному плані, так і в тактичному та, звичайно, психологічному. Фізика, тактика, техніка та психологія - це і є складові успіху. Ми привели його стан у порядок і Ярослав став виконувати те, що ми хотіли.
ПРО ЛЕГІОНЕРІВ КЛУБУ
- У бразильців футбол у крові. В них завжди присутнє нестандартне мислення. Але чекають від них стабільності, адже бразильці значно менше уваги приділяють обороні та якимось тактичним напрацюванням. Їм властива імпровізація. Лукас виконав все, що ми від нього хотіли, зіграв у ролі "джокера" та приніс нам багато користі. 20-30 хвилин - це його. Коли потрібні швидкість, дриблінг та нестандартне мислення. Тепер ми хочемо зробити з нього стабільного гравця, якого б вистачало на всі 90 хвилин.
Стосовно Дерека. Він гармонійно влився у команду, дуже розумний футболіст. Практично за добу я зміг пояснити йому те, що від нього потребував. Ми спростили йому задачу, поставивши чистим нападником. Він досить гострий, швидкий та різкий, виконує все, що говорить тренер.
Наш молодий нігерієць Каліт - досить перспективний хлопець. Власне, задля цього його і брали. В нього світла голова і ми чекаємо від нього прогресу під час зимової підготовки.
ПРО ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ВИХІД ДО ПРЕМ'ЄР-ЛІГИ
- З того, що знаю я, дуже серйозні плани у "Волині", "Руху", "Оболоні Бровар" та "Минаю". Але загалом перша вісімка здатна відібрати очки одне в одного. Все буде залежати від фінансової складової, адже вища ліга є набагато затратнішою.
ПРО ЗИМОВЕ МІЖСЕЗОННЯ
- Взимку хочемо виконати певну селекційну роботу, вдосконалити наш малюнок гри, підготуватися функціонально, тактично та технічно, а також попрацювати над грою в атаці. Зараз часу в нас буде більше, аніж влітку, тому, вважаю, виконати встигнемо все.
ПРО СЕЛЕКЦІЮ ТА ПРОБЛЕМНІ ПОЗИЦІЇ
- Хотілося б узяти гравців на проблемні позиції, аби у випадку форс-мажорів ми могли ці зони безболісно закривати. Як показала заключна гра року, ми були просто не готові до того, що одразу два центральних захисники отримають червоні картки та не зможуть нам допомогти.
ПРО ВЕСНЯНИЙ ПРОВАЛЬНИЙ ЕТАП
- Мені не дуже коректно оцінювати роботу іншого тренера. У нас була хороша команда, але, як мені здається, нам тоді не вистачило перемог, тобто, впевненості у своїх силах. Коли залишалося набрати одне-два очки, треба було зіграти жорсткіше, кістьми лягти, але їх узяти.
ПРО ЗАПРОШЕННЯ НА ПОСАДУ ГОЛОВНОГО ТРЕНЕРА
- Тоді Сергій Михайлович Стороженко запропонував мені роботу та я одразу погодився. Я чудово розумів, що це гарний виклик для мене. "Металіст 1925" - це потужний проект і тут є всі умови для роботи. Що стосується помічників, то, дійсно, мені потрібні були люди, яких я знаю, які знайомі з моїми принципами та на яких я можу покластися. Це полегшує роботу. Саме тому я і запросив в якості своїх помічників Євгена Пісоцького та Романа Романова.
ПРО ТРЕНУВАННЯ АНДРІЯ ДЕМЧЕНКА
- Мій тренувальний процес полягає в тому, аби люди на роботу приходили з бажанням та задоволенням. Коли так є, то продуктивність праці зростає в два-три рази. Тому я і намагаюся створити такі сприятливі умови.
ПРО ТРЕНЕРА АНДРІЯ ДЕМЧЕНКА
- Тренер Андрій Демченко буває різним. Ми ж в колективі працюємо з різними людьми і в кожного свій характер. В одній ситуації ти повинен бути жорстоким, в іншій - добрим та відвертим. У спілкуванні з футболістами треба бути справедливим та об'єктивним. Інколи, звичайно, треба і гаркнути на них, інколи - залізти в душу. Тому Андрій Демченко різний, просто різний.
ПРО ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ ФУТБОЛІСТІВ
- В першу чергу, футболіст не повинен боятися помилитися. Так стають лідерами. Людина повинна відповідати за те рішення, яке приймає на футбольному полі. Партнери це бачать. Чим більше таких гравців, тим сильнішою та міцнішою стає команда. Ми намагаємося знаходити саме таких футболістів.
ПРО ВПЛИВ ГРОШЕЙ НА РОЗВИТОК ФУТБОЛІСТІВ
- Якщо аналізувати ситуацію у великих клубах, думаю, не завжди виправдані ті суми, які отримують молоді футболісти. Я бачив багато гравців, які через гроші закінчили з футболом. Радує те, що футболісти стають професіоналами, а гроші дають їм певні додаткові можливості. Можна найняти фітнес-тренера або дієтолога, який розробить правильне харчування. Футбол - це важка праця, треба не тільки вміти грати, але й правильно відновлювати свої сили. Тому, гроші можуть, як зашкодити, так і допомогти.
ПРО ВЕЛИКИХ ТРЕНЕРІВ СУЧАСНОСТІ
- Сьогодні моїм кумиром є Пеп Гвардіола. Я прекрасно розумію, що це справжній геній, а геніальність інколи перебуває поруч із божевіллям. Мені далеко до нього, але, як звичайній людині, тренеру, який хоче стати сильнішим, його ідеї дуже цікаві. Але я його не копіюю, мені подобається його атакуючий стиль гри та контроль м'яча. Також мені імпонують Юрген Клопп та Зінедін Зідан. Коли "Реал" останнього виграв три Ліги чемпіонів поспіль, та команда мені дуже подобалася, я дивився ігри, аналізував. Це велике досягнення! Я намагаюся в кожного тренера взяти щось цікаве, в того ж Дієго Сімєоне можна навчитися діям в обороні, у Зідана - духу переможця. Так що, сліпо я нікого не копіюю.
ПРО ЛОБАНОВСЬКОГО ТА ГВАРДІОЛУ
- Лобановський - геній, це зрозуміло. Коли він повернувся до України, то двічі 3:0 та 4:0 обіграв "Барселону", а це заслуговує поваги. Ця людина пройшла через велику кількість футбольної науки та аналітики. Навіть у нього вчилися великі тренери сучасності. Ну, а Гвардіола - це вже інше... Інше покоління.
ПРО ФУТБОЛЬНУ МРІЮ
- Моя футбольна мрія - виграти Лігу чемпіонів у якості тренера!
ПРО АМСТЕРДАМСЬКИЙ "АЯКС"
- Амстердамський період кар'єри дав мені дуже багато. Я побачив із середини Лігу чемпіонів, працю команди в цих матчах, дух переможця, як люди йшли до цих перемог. Цей досвід я намагаюся застосовувати зараз у своїй тренерській роботі.
ПРО ПОЧАТОК ХАРКІВСЬКОГО ЕТАПУ КАР'ЄРИ
- Моя родина живе в Запоріжжі, а я працюю в Харкові. Але і в цьому ми намагаємося знайти позитив, коли дружина з сином приїжджає до Харкова напередодні гри. Ми проводимо час разом, гуляємо містом, адже Харків - чудове місто, яке нам подобається. Мені тут, так би мовити, легко дихати. Я жив і в Москві, і в Амстердамі, і у Львові. Можу сказати, що в Харкові є все, як для життя, так і для роботи тренера. Мені та моїй родині тут комфортно.
ПРО МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ ТА ХАРКІВ
- Запоріжжя - рідне для мене місто, але, можу сказати, що Харків наближається до такого поняття. Повторюся, я тут себе почуваю дуже добре!
ПРО УЛЮБЛЕНІ МІСЦЯ ХАРКОВА
- Коли приїжджає родина, ми їздимо до парку Горького, там дуже багато розваг для мого трирічного сина. Також подобається парк Шевченка. Головне, що тут немає напруги. Дуже любимо гуляти Харковом, особливо, зранку.
ПРО 2019 РІК
- 2019-й рік хочу занести собі в актив. Це тільки початок і цей початок в мене та мого тренерського штабу, я вважаю, досить хороший. Інша справа, що тепер на нас чекає друге коло Чемпіонату, тому, рухаємося далі...
ПРО БАЖАННЯ НА 2020 РІК
- Ви ж знаєте, якщо про бажання сказати, воно може не здійснитись. Але пов'язане воно з футболом, точніше, з нашою командою!
ПРО ХАРКІВСЬКИХ УБОЛІВАЛЬНИКІВ
- Коли я прийшов до команди у якості головного тренера, у нас було зібрання та зустріч із уболівальниками. У людей я побачив величезне бажання та переживання за долю команди. Я трохи зніяковів від побаченого. Вболівальників я намагався заспокоїти та донести до них те, що ми хочемо зробити. Вважаю, що зараз ми йдемо правильним шляхом і деякі моменти в нас виходять досить непогано. Думаю, за виключенням деяких матчів, загалом своїх фанатів ми радували.
ПРО НОВОРІЧНІ ПОБАЖАННЯ
- Хочу, аби наша команда стала міцнішою, аби ми виконали ті завдання, які перед нами поставили, аби всі за нас раділи. На стадіоні вболівальники трохи відволікаються від буденного життя, тому хочеться, аби протягом двох годин люди отримували задоволення та були щасливими!
