Головний тренер «зелено-білих» Олександр Севідов проаналізував третій товариський поєдинок на словенських зборах.
– З цієї гри я багато для себе взяв. Звичайно, хотілось би виграти, а з таким суперником навіть нічия це непогано. Проте ми грали на перемогу, але на неї не награли. З іншого боку, поразка дає більше інформації для роздумів. Перемога може затуманити розум, а так ми бачимо, що не все так добре. «Кубань», «Хайдук» – це дуже хороші суперники. Вони гратимуть в Європі. Причому «Кубань» грала повністю основним складом. Щодо наших завдань на цю гру, то ми продовжуємо будувати колектив. Поки гравці виконували поставлені завдання – було все нормально. Ми не давали супернику розбігатися, самі створювали моменти. Мали їх не менше, аніж «Кубань», але не все змогли реалізувати. Тішить також те, що багато молодих хлопців витримали темп матчу. Це добре, але ми ще робимо багато помилок, щоб вигравати такі матчі. Тому й пропустили, а у підсумку програли.
– Чи можна стверджувати, що Павло Ксьонз – нині лідер «Карпат»?
– Не будемо поки так категорично говорити. Так, він забив два м’ячі, але якби, наприклад, Федорчук забив два, то він був би лідером? Першочергове наше завдання – це створення колективу, в якому гравці будуть битися один за одного. Ксьонз – лідер, Федорчук, Бартуловіч теж лідери. Для чого ж ми їх запрошували? До речі, сьогодні не була яскрава гра у виконанні Ксьонза. Скажімо, у матчі проти «Домжале» були моменти, коли він виглядав яскравіше. Проте він виконує усе, що треба. Я впевнений, що Павло буде прогресувати. Потенціал у нього є, а ще є швидкість. Якщо розкрити його потенціал до кінця, то він може бути грізною зброєю.
– Третій матч поспіль «Карпати» виграють по ходу поєдинку, але не перемагають у підсумку...
– Не хочу на банальності переходити і говорити, що краще зараз будемо програвати, аніж потім. Я не виправдовуюся, але зараз у Львові створюється практично нова команда. Ми маємо створити колектив, який буде прогресувати. Звичайно, хочеться вигравати, бо неприємно пропускати голи. Поки ми говоримо про помилки індивідуального характеру, але й над тактикою теж треба працювати. Є й моменти психологічного характеру. Наприкінці матчу я випустив хлопців 1994 року народження. До того ж ми поки без форвардів граємо. Так, є певні претензії, але я бачу бажання команди перемагати. Гру ми завершували в атаці і мали хороші моменти. Ми скористалися помилками «Кубані», вони нашими. Нам то їхні проблеми байдужі, а от свої треба виправляти.
– Прогрес в командних діях є?
– Ми додаємо в командних діях, швидкості, у нас більше гравців бере участь у завершені атаки. Це не може не тішити. Моменти є, але поки що не багато забиваємо. А суперник нас карає ледь не за кожну помилку. Тому про прогрес поки рано говорити. Побачимо, що буде потім.
