Журналісти Football.ua відвідали дислокацію дніпропетровського Дніпра у Винниках. У перерві між спарингами, тренуваннями та роздачами автографів місцевому населенню головний тренер дніпропетровців згодився поспілкуватися з нами у холі готелю: тоді якраз у команди був тихий час — отже, чверть години Мирон Богданович нам приділив.
— Зрозуміло, що за Дніпром ви так чи інакше слідкували раніше. На скільки ваші враження від цієї команди співпали з тим, що ви побачили зараз?
— Слідкував, але у тому ж обсязі, що й за іншими командами. Це зрозуміло. Інша справа: тренувальний процес, де бачиш повну картину. Тепер знаю усіх футболістів зблизька. Навіть зробив для себе певні відкриття: майстерність у всіх без винятку дуже велика.
— Виходить, відкриття позитивні?
— Так, позитивні.
— Хто саме порадував?
— Давайте поки що в загальному будемо казати.
— Тільки-но ставши коло керма Дніпра, ви досить оперативно визначалися з проблемними місцями у команді. Чи змінилася ваша думка зараз — після того, як почали працювати з командою?
— Загалом, ні. Основне трансферне завдання: футболіст на місце Жуліано.
— Якщо не вийде підписати футболіста топ-рівня на заміну Жуліано, то чи братимете посереднього гравця або будете обходитися внутрішніми ресурсами?
— Ні, посереднього запрошувати сенсу нема. Не вийде — будемо когось шукати у команді, хто міг би якісно закрити цю позицію.
— Напрошується питання про Євгена Шахова: він останні сезони майже не виходить на поле — може, тут шанс отримає?
— Поки що мені складно сказати.
— Замало часу пройшло?
— Так. Ця позиція є такою, що треба вгадати на сто процентів.
— На якому етапі пошук? Чи близький він до завершення?
— Ми визначилися з кандидатурами. Єдиний момент, щодо якого виникають питання, — бажання самого футболіста їхати до України. Ну, і фінансові питання також ще не узгоджені до кінця.
— У чемпіонаті України є такий футболіст?
— Ні, тільки закордоном.
— Нещодавно ви казали, що не братимете гравців із Металіста. Принципова позиція?
— Можна й так сказати. Я не хочу бути причетним до послаблення клубу, в якому провів стільки років. Те, що там є футболісти, котрі можуть посилити нашу команду, — це сто відсотків, я цього не приховую.
— А раптом Металіст сам зацікавлений у продажі своїх найцікавіших футболістів?
— Ну, якщо так, якщо вони самі запропонують, то це інша справа.
— Дніпру досі цікавий Павло Ксьонз?
— Ні, ми взяли Матоса, тому тут, в принципі, питання закрите. Хотіли з самого початку взяти Ксьонза, але тепер є Матос...
— Тобто бразилець із початку був варіантом номер два?
— Так, спочатку був інтерес до Ксьонза, я навіть і не знав, що йдуть переговори щодо Матоса: виявилося, що він має бажання перейти до нас, а Карпати виставили велику суму за Ксьонза — так все і відбулося.
— Якими якостями вам сподобався Лео Матос?
— Універсалізм — він може закрити будь-який із флангів — це перше. Він адаптований до українського футболу — це друге. Ну, і загалом мене влаштовує рівень його майстерності.
— Чи є у вас впевненість, що всі футболісти залишаються у команді? Може, хтось веде перемовини?
— Складно сказати. Зрозуміло, що я не хотів би втрачати жодного футболіста. Зараз вже скоро стартуємо у чемпіонаті, Ліга чемпіонів...
— Чи визначалися ви щодо Валерія Федорчука — він залишиться у команді?
— Я думаю, що залишиться. Він дуже працьовитий хлопець, заслуговує на шанс, і його, мабуть, отримає.
— Натомість Сергія Кравченка ви відправили шукати нову команду. Очевидна причина: поступається своїм конкурентам. Чи є ще якась?
— Та ні, у нас є достатньо футболістів на цю позицію, тому й відпустив Кравченка: нехай грає регулярно, але в іншому місці.
— Розкажіть, як відрізняється селекційна структура Дніпра у порівняні з Металістом? Як взагалі проходить процес пошуку та запрошення новачків?
— Не дуже відрізняється. Тут за це відповідає Русол, функціонує селекційний відділ. Нині маємо двох футболістів — запросимо або одного, або іншого.
— Центр захисту потребує підсилення?
— Думаю, що ні. Мені сподобався Дуглас. Мазух, Чеберячко — також сильні футболісти. Придивився зараз до них ближче: може, десь і змінив свою думку.
— Як справи у Віталія Мандзюка?
— Проблема там є... Поки що нічого сказати не можу.
— Виходить, у майбутньому сезоні ви змушені будете розраховувати на трьох центральних захисників. Достатній комплект?
— Зрозуміло, що хотілося би мати четвертого, але... Будемо щось думати. Проситимемо, щоб просто так жовті картки не отримували.
— Просто так можуть і давати.
— Так, і це можливо, але доведеться сльозно їх благати, щоб були максимально обережними.
— У Металісті ви відчували дефіцит форварда таранного типу у нападі, у чому часто зізнавалися. Зараз у вашому розпорядженні Євген Селезньов і Нікола Калінич — харьківська мрія втілилась у життя?
— Найменше я турбуюся про лінію атаки. Всі форварди хороші: і Калінич, і Зозуля, і Селезньов.
— Хуанде Рамос іноді використовував Євгена у глибокій відтяжці. Розглядаєте такий варіант?
— Розглядаю, звичайно.
— А можливий варіант, коли усе тріо вийде на поле одночасно?
— Ні, от такого найімовірніше не буде.
— Колишній тренер Дніпра також дотримувався широкої ротації. Ви схильні до того, щоб давати відносно рівну кількість часу двом із половиною десяткам футболістів?
— Ні, такого не буде. У цьому плані я консерватор.
— Не боїтеся конфліктів усередині колективу через це?
— Та не знаю... Я кажу, як буду робити. Якщо футболіст грає на рівні, то без причини смикати його я не буду. Який сенс?
— У інтерв'ю Football.ua ви казали, що вас дещо розчаровували молодь у Харкові: ви їх возили на збори, давали шанс, але розуміли, що вони все одно не тягнуть. У Дніпрі ситуація інша?
— Зараз ми їх запросили для того, щоб познайомитися. Хоча той же Сваток уже за основний склад виходив, Блізніченко також. Окрім того взяли Лучкевича — зовсім молодого футболіста. Вони мають розуміти, що ми їм даємо шанс, а від них хочемо бачити прогрес. У команді рівня Дніпра нема часу на експерименти: треба давати результат.
— Торік Металіст знаходився у найкращій формі наприкінці серпня, у вересні, а у перших матчах із ПАОКом ще не досяг свого піку. Чи слід очікувати, що Дніпро також набиратиме ближче до вирішальних матчів за груповий етап Ліги чемпіонів?
— Тут справа така: в Металісті досить довго збиралися з відпустки всі латиноамериканці. Так виходило, що ніби всі мають бути вчасно, а у підсумку: того нема, той запізнюється. Це все дуже ускладнювало процес. У Дніпрі на цей збір усі працювали з першого дня. Сподіваюся, що вже до перших матчів підтягнемо команду до достатнього рівня.
— Щодо вашого тренерського штабу: де ви помітили задатки тренерів у Сергія Нагорняка та Володимира Єзерського?
— Нагоряк сподобався під час своїх виступів на телебаченні...
— Чим саме?
— Говорив правильні речі, висловлювався, скажімо так, футбольною мовою. Щодо Єзерського, то його я пам'ятаю ще за спільною роботою в Карпатах.
— Отже, з експерта цілком можна прогресувати до роботи в топ-клубі.
— А чому б ні? Я думаю, з нього вийде хороший тренер, то вже навіть зараз помітно.
— Чи звикли ви дивитися на себе в дзеркало? Чи не дивуєтесь іноді, коли бачите не синьо-жовту, а біло-синю екіпіровку на собі?
— (усміхається) Та ні, вже начебто звик. Зрозуміло, що дев'ять років, — це дуже багато, але можу сказати, що я вже перелаштувався. Така тренерська доля.
