Екс-наставник запорізького «Металурга» Віталій Кварцяний розповів про плани на майбутнє, а також знову пригадав свою відставку.
— Віталію Володимировичу, приділите нам кілька хвилин?
— Який у цьому сенс?
— Маємо інформацію про те, що ви залишили запорізький «Металург». Але вже не знаємо, чи вірити в це чи ні, адже минулого разу ви ніби пішли, а насправді залишилися в команді…
— (Зітхає). Залишив…
— І що збираєтеся робити далі?
— Побуду з дружиною та онуками.
— Мабуть, переосмислите, що сталося?
— Та нічого не сталося! У мене термін угоди завершується через місяць. А продовжувати не бачу сенсу. Думаю, буде правильно закінчити роботу в Запоріжжі, і керівництво клубу про це вже попередив. Зізнався чесно й написав заяву про звільнення. Мабуть, і в них не було дуже великого бажання говорити про деталі, вивчати ситуацію та займатися питаннями, які можуть виникнути в перерві чемпіонату. Тож усе зроблено за законом.
— Ви самі не побачили перспектив у цій роботі чи керівництво ФК не було зацікавлене у співпраці з вами?
— Нічого зараз не можу сказати. У мене є підстави поки що не характеризувати цю ситуацію. Я вам і так уже багато сказав.
— Облишимо на хвильку Запоріжжя. Відтепер будете відпочивати в Луцьку?
— Буду. Керівництво «Металурга» знає про це, адже ми це узгодили із президентом ФК та спортивним директором. Я написав розпорядження про те, що з першого грудня команда припиняє тренувальні заняття, і ми видали кожному гравцеві на руки індивідуальну програму занять під час відпустки. 5 січня колектив збереться, пройде медобстеження й розпочне підготовку до другої частини чемпіонату.
Акціонери клубу попросили мене скласти плани на тренувальні зимові збори, тож ми їх склали. На січень і лютий, аж під першу весняну гру. Усі детальні плани зроблені для тих майбутніх тренерів, які прийдуть у команду. Думалося, що весну зустрінемо разом, але так склалася ситуація, що ми з клубом вирішили співпрацю не продовжувати (зітхає). Бажаю «Металургу» успіхів!
— У вашому голосі відчувається сум. Сама по собі робота вам у Запоріжжі подобалася?
— Так!
— Колектив був цікавий?
— Ось це — складне питання. Працівники клубу всі — нормальні, а ось команда — це серйозна група людей, які по різному сприймали ситуацію.
Учора подякував футболістам за гру та за співпрацю, за те, що разом працювали в різних психологічних моментах, і побажав їм розвитку. Потисли один одному руки.
— А футболісти як сприйняли цю подію? Хоч один із них сказав: «Не йдіть»?
— (Сміється). Та це ж не дитячий садок! Може футболісти щось і хотіли сказати. Хтось добре, хтось — ні, але всі поаплодували мені за слова подяки. Вони собі поїхали по домівках, а я — собі.
Знаєте, коли тренер сам залишає команду, то це дуже цікава ситуація. Інтригуюча, особливо — для тих людей, які хочуть тут працювати. Мені аж самому цікаво, як воно буде (сміється)? І вам, журналістам, напевне, теж буде цікаво (ще більше сміється). Хоча про «Металург» нічого поганого не кажу, й проти нього нічого не маю. Умови для роботи були хороші — тренувальні поля, база. Даю таку оцінку.
— Ви говорили, що до «Металурга» треба прикласти багато роботи. Усе ж таки є в цієї команди перспектива чи перебудовувати її — з області нереального?
— Я сказав: колись, із часом, «Металург» буде хорошою командою. Більше нічого не хочу розповідати. Усе добре (сміється). Я й так вам багато сказав. Ви прямо, як слідчий! Усе допитуєте й допитуєте. У прокуратуру треба було вам іти, пане кореспонденте (ще більше сміється).