Тренер "Говерли" хоче залишити клуб по-людськи.
Коли зателефонували наставнику закарпатської команди в п’ятницю увечері, Олександр Володимирович повідомив, що має зустріч із власником клубу Нестором Шуфричем. "Одразу після неї - в усьому вам зізнаюсь", - напівжартома сказав тренер. Наступного дня знову вийшли на зв'язок. Дотримав слова й Олександр Севидов.
- Олександре Володимировичу, хто саме був ініціатором такої зустрічі - ви чи Нестор Іванович?
- Мабуть, неправильно говорити про те, що цю зустріч хтось ініціював. Справа в тому, що 31 травня був день народження почесного президента клубу Івана Юлійовича Шуфрича. Його син, Нестор Іванович, теж прилетів привітати батька. Самої зустрічі в нас із ним не відбулося. Мабуть, у нього були інші плани.
- Прикрість із цього приводу відчуваєте?
- Та ні! Хіба я маленький хлопчик, щоб ображатися? Ні - то ні.
- Тим не менш, якщо така зустріч планувалася, то існувала, нехай і теоретична, можливість того, що ви залишитеся в "Говерлі"?
- Не можу й не хочу передбачати, на кшталт, "що було б, якби". Принаймні сподівався, що таке побачення відбудеться.
- А зараз ви ще тренер "Говерли?
- Де-юре - так.
- А на який термін, якщо не секрет, ви ще пов’язані угодою з клубом?
- Ще на рік.
- Хотіли би допрацювати цей контракт до кінця?
- Наразі ствердна відповідь звучатиме некоректно. Адже зараз з’явився в "Говерли" шанс залишитися в прем’єр-лізі, тож, якщо я скажу, що хочу працювати, то виглядатиме так, ніби я скористався ситуацією. Уже ухвалив для себе рішення. І справа тут зовсім не в тому, що це саме ця команда чи ліга, в якій закарпатцям доведеться грати.
- Тобто залишаєтеся на своїй позиції, що краще піти…
- У мене відчуття, ніби ви якось провокуєте мене (сміється). Скажу так: рішення не зміню.
- "Говерла" нині справді найслабкіша за перші 14 команд, чи все таки є обставини, які були впродовж чемпіонату сильніші за вас та футболістів?
- Ми слабкіші за деякі команди. Але не за всі. За своїм рівнем ми не поступалися цілій низці колективів. Мої підопічні проявляли такі якості, які давали мені надію аж до останнього сподіватися, що залишимося в прем’єр-лізі.
- Могли би зараз, озираючись назад, виокремити головні причини, за яких "Говерла" могла би лишитися в прем’єр-лізі?
- Є комплекс причин, через які ми не залишилися. І вони не суто футбольні. Зокрема суддівські помилки. Адже ми втратили чималу кількість очок саме через цей фактор. Якби не такого роду помилки, в нас було би більше впевненості в завтрашньому дні. А так постійне перебування в зоні вильоту дуже тиснуло на тренерів, футболістів. Та це лише одна з причин. Також, на жаль, свого часу не змогли вчасно вкомплектуватися, припустилися кількох тактичних прорахунків. Причин насправді багато.
- Ваш колега Сергій Зайцев під час чемпіонату зазначив, що склалося враження, ніби суддівський корпус експериментує над аутсайдерами, призначаючи на матчі молодих арбітрів для набуття досвіду…
- Що вам сказати? Арбітр Сергій Даньковський, на мій погляд, досвідчений і фаховий, але в Луцьку проти "Волині" він призначив у наші ворота пенальті, коли м’яч улучив гравцеві в обличчя. Я не скажу, що проти "Говерли" плелися якісь змови, але надто часто арбітри припускалися помилок саме в поєдинках із нашою командою. Це моя думка, й це те, що довелося відчути на собі.
- Чи могли би прояснити ситуацію з "Карпатами"? Звучало чимало інформації, що вас кликали до Львова, а керівництво "Говерли" ображалося на це…
- Робити мені пропозицій ніхто не міг, бо в мене чинний контракт із "Говерлою". Не приховуватиму - до мене зверталися інші клуби. Їх було кілька. Але для мене важливе таке поняття, як етика у стосунках. Хоча дозвіл вести розмови з іншими командами, з огляду на моє невизначене майбутнє в "Говерлі", в мене від віце-президента клубу був.
- Зараз, коли полюбовно розірвете угоду з клубом, мабуть, отримаєте якусь компенсацію?
- Мені вона не потрібна. Я взагалі людина мирна й все своє тренерське життя намагався йти з клубів без скандалів. Хочу так учинити й цього разу. Як кажуть, потиснути один одному руки. Я поважаю тих людей, які мені дали роботу в Ужгороді, особисто в мене жодних претензій до Нестора Івановича немає. Хоча, розумію, що в нього вони можуть бути, зважаючи на те, що команда вилетіла з прем’єр-ліги.
- Якщо планувалася зустріч із Шуфричем-старшим, отже, були якісь питання, які інші клубні керівники (Іван Шіц та Олександр Шуфрич) були не вповноважені вирішити?
- Безперечно, є певні питання, які головний тренер може вирішити винятково із власником клубу. Тепер про цю зустріч можна говорити лише гіпотетично. Хоча взимку, відразу після зборів я бачився з Нестором Івановичем, і деякі питання порушив. На жаль, вони залишилися невирішені.
- Чи є причини або суб’єкти, через які ви можете згадувати цей сезон у "Говерлі" з позитивної точки зору?
- Безперечно! Я вважаю, що ми провели непоганий сезон. Єдиний негативний момент - підсумковий результат. До гравців же в мене - жодних претензій. Усе, що вони могли зробити для команди, вони робили на совість. Мені немає їм за щось докоряти. Це були чудові два роки в Ужгороді. Мало про це пишуть, що основне завдання, яке переді мною ставили, зберегти добре ім’я клубу. Думаю, ніхто не дорікне нам, що "Говерла" грала в якісь залаштункові ігри.
- Які тепер найближчі ваші плани?
- Не хочу загадувати наперед, бо тепер од мене мало що залежить. Поки що пауза в чемпіонаті, а там побачимо.
