Наставник «Арсеналу» — про новачків, які прибули в останню мить перед закриттям трансферного вікна, та про шляхи подолання численних проблем

— Не секрет, що ахіллесовою п’ятою вашої команди є, далека від оптимальної, фізична форма. Ще одна проблема — відсутність зіграності між футболістами. Яке зло турбує вас найбільше?

— Ну, про зло ви, мабуть, трошки вже перегнули палицю — занадто страшно звучить. Щодо запитання, то я би не став розділяти подібні компоненти, бо їх виокремлювати взагалі не можна. Немає функціональної готовності — футболісти не можуть працювати на максимумі та якнайшвидше знайти спільну мову на полі. Тому ці два фактори нерозривно пов’язані, і для нас вони обидва — проблемні.

— Доводилося чути думку, що зимові збори, то фундамент не лише на весну, а й на весь календарний рік. Можна припустити, що неповноцінна підготовка відлуниться вашій команді в умовному жовтні?

— Настільки далеко загадувати не будемо, не до того зараз. Нині маємо вирішувати нагальніші питання, зокрема максимально оперативно підвести увесь колектив до спільного знаменника. Щодо вашої тези, то з нею, звичайно, погоджуюся: літнє міжсезоння занадто скупе, щоби нормально підготуватися, а тому на перший план виходить саме зима…

— Підозрюю, що для вас украй важливою буде невеличка перерва у чемпіонаті, пов’язана з матчами збірних. За кордон наприкінці березня плануєте виїжджати?

— Нині це питання у стадії вирішення, хоча маєте слушність — цей етап для нас є вчасним та важливим. Хоча ми й звичайний тижневий цикл намагаємося використовувати максимально плідно, пропонуємо футболістам серйозні навантаження, збільшуємо інтенсивність.

— Юрію Михайловичу, наступні питання щодо кадрів у кожній із ланок. Розпочнемо з воротарської: у вашому розпорядженні двоє голкіперів, різниця між якими майже 20 років. Хто нині № 1?

— Розподілу на номер один та номер дванадцять у нас немає. Хто краще готовий, той і гратиме. Випереджаючи ваші наступні запитання, скажу: в нас узагалі немає твердої основи, все перебуває в стадії формування. Тому, повторюся, все залежатиме від форми, в якій підходитиме конкретний футболіст до конкретного матчу.

— Як вам дебют Сарнавського?

— Скажімо так, він нічого не зіп­сував. Були помарки, але слід розуміти, скільки йому років. Тим паче, Богдан — виконавець серйозний, навіть не за роками серйозний, а тому він розбереться з тими моментами, де припустився помилок.

— Якось Леонід Кучук заявив на прес-конференції, що молодь у «Арсеналі» навпаки — несерйозна…

— До тих учорашніх дублерів, що нині перебувають в обоймі першої команди, в мене жодних претензій немає. Так, десь не вис­тачає, можливо, класу, десь бракує досвіду, десь — стабільності, але в плані бажання та ставлення до роботи мені їм закинути нічого. Більше того, впевнений, що найближчим часом акцентуватимемо увагу не на одному дебютантові, а вже на кількох. Маю на увазі саме вихованців нашого клубу.

— Наприкінці лютого команду підсилило відразу двоє оборонців «Металіста» — Мілан Обрадович та Олександр Романчук. Помітно, що вони перебувають у значно кращій формі, ніж більшість інших футболістів?

— Звичайно, спостерігається серйозний дисбаланс, бо дехто мав можливість вчасно вийти з відпустки, а дехто розпочав роботу пізніше. Не можу сказати, що хтось на голову сильніший, але різний ступінь готовності — це також проблема, що потребує негайного вирішення.

— Якщо говорити про півзахист, то в лютому прийшло чимало виконавців саме у середню лінію. Підозрюю, що ви плануєте відходити від схеми з трьома яскраво вираженими півзахисниками?

— Слід розуміти, що тактика обиратиметься залежно від суперника. Нині сказати, чи гратимемо ми з тріо в півзахисті, чи з квартетом, мені досить складно.

— Розкажіть, як вам удалося вмовити повернутися Андрія Богданова? Усе ж людина ще у серпні йшла на підвищення, була сповнена оптимізму, та й сезон ще не завершився, а вже доводиться повертатися.

— Андрія знаю здавна: ще з тих часів, коли його, тоді ще сімнадцятирічного юнака, запрошував до дублюючого складу. Отож його можливості, його лідерські якості мені відомі чудово. Питаєте, як у нього настрій? Нормальний, робочий. Зрозуміло, що Богданов повернувся для того, щоби потім знову вертатися до «Динамо». В «Арсеналі» він лише отримуватиме ігрову практику. Я такою ситуацією задоволений, бо впевнений, що Андрій нам допоможе.

— На відміну від півзахисту, напад ви не чіпали взагалі: жодного новачка. Уважаєте цю ланку достатньо укомплектованою?

— У нас є Йонуц Мазилу, Володимир Гоменюк, молоді Олександр Філіппов та Ігор Бровко. Плюс на вістрі може зіграти Домінік Адійа. Отож гадаю, тут у нас проблем не виникне.

— Пролийте світло на ситуацію з Віталієм Іванком. Керівництво донецького «Металурга» було незадоволене, що ви останньої миті від нього чомусь відмовилися…

— А хіба ми укладали з ним угоду? Ні, просто запрошували на збори. Потім повернули Іванка в Донецьк, де він, як мені відомо, тренувався з дублем. Віталик — дуже хороший, талановитий хлопець, але так вийшло, що його перехід реальністю не став.

— Якщо дуже хороший, то чому ж не домовилися?

— Нехай це залишиться між нами…