Сьогодні було представлено головного тренера львівських «Карпат» Олега Лужного. Про свої плани, погляди на футбол і сподівання на майбутнє Олег Романович розказав Інформаційному центру ФК «Карпати».
– Олеже Романовичу, прийміть вітання із призначенням на посаду головного тренера «Карпат».
– Дякую. Перш за все, хотів би висловити слова подяки Почесному президенту клубу Петру Петровичу Димінському за запрошення, за довіру. Також хочу подякувати Юрію Михайловичу Дячуку-Ставицькому. Мені приємно отримати запрошення від такого прекрасного клубу. Я народився у Львові, тут виріс і розпочинав свою футбольну кар’єру в карпатівській школі.
Скажу відверто – все життя мріяв очолити «Карпати». Так склалося, що за «Карпати» я не грав, але одягав футболку СКА «Карпати» (посміхається). Я надіявся, що колись прийде такий час і я стану тренером «Карпат». Цей час настав.
– Клуб має у своєму розпорядженні якісну інфраструктуру. Чи ви вже встигли ознайомитися з нею?
– Мені доводилося чути про те, що у «Карпат» хороша тренувальна база. Однак не можу сказати, що встиг належним чином повністю ознайомитися з інфраструктурою. Я нещодавно приїхав, тому весь цей процес ще попереду. Завтра я буду присутнім на матчі молодіжних команд U-21 і U-19, а згодом зустрінуся з гравцями головної команди і огляну базу.
Вважаю, що Західна Україна має величезний футбольний потенціал. Як на мене, тут дуже багато талановитої молоді, тут працює чимало кваліфікованих наставників. Відтак ми повинні постійно бути на вершині ліги. Однозначно «Карпати» повинні грати у Лізі Європи. Крім того, у Львові – найкращі вболівальники. Вони по-особливому люблять футбол. Їхнє відношення до футболу можна порівняти з тим, яке існує в Англії. Для наших фанатів футбол – це дуже важлива річ, важливіша, наприклад, за політику.
– Як на ваш погляд зараз виглядає кадрова ситуація в команді, які ланки потребують підсилення?
– Мені важко робити глобальні висновки, адже я мав можливість спостерігати лише за кількома матчами команди. Кілька матчів я переглянув по телебаченню, ще дві гри відвідав, коли влітку перебував у Львові. Мені «Карпати» сподобалися. У нас є швидкі і технічні виконавці. Безперечно, нам потрібно підсилюватися, якщо ми ставимо собі за завдання вихід в Лігу Європи. Які саме позиції – покаже час. Мені треба ознайомитися з ситуацією з середини, добре вивчити можливості гравців. Тепер працюватиме новий тренерський штаб, по-іншому виглядатиме тренувальний процес. У гравців може змінитися відношення до гри. Наш тренерський штаб повністю складається з місцевих фахівців. Це правильна позиція клубу, я її підтримую.
– Яке ваше ставлення до філософії клубу, що робить акцент на вихованні власної молоді?
– Ми будемо продовжувати цей вектор розвитку клубу. У нас дуже потужна молодь, але багато хто з представників західноукраїнського футболу грає в інших клубах. Якщо належними чином підійти до процесу підготовки молодих футболістів, то через три-чотири роки ми використовуватимемо лише власних вихованців.
– Ви були жорстким та дисциплінованим футболістом з непохитним авторитетом. Ці ж принципи відчують ваші підопічні?
– Якщо в команді відсутня дисципліна, то жодних успіхів вона не досягне. Це стосується і футболістів, і тренерів. Мабуть, ви пригадуєте, як свого часу казав Валерій Лобановський: «Дисципліна б’є клас». Кожен гравець і тренер повинен починати з себе. Дуже багато залежить від відношення до роботи.
– Ви працювали під керівництвом видатних тренерів. Що візьмете від Валерія Лобановського, Арсена Венгера, Михайла Фоменка?
– Лобановський і Фоменко є схожими наставниками за своїми підходами до роботи. Арсен Венгер – представник зовсім іншої школи. В нього інше бачення, інша психологія, інший підхід до гравців. Я не можу сказати, що якийсь з тренерів є кращим. Кожен з них мав свої неповторні методи і свій стиль. Разом з тим кожен з цих тренерів досягнув значних успіхів.
– Коли ви переходили в «Арсенал», то українські ЗМІ писали, що в Україні є лише один футболіст, який може заграти в англійській Прем’єр-лізі. Ви поїхали на Туманний Альбіон і підтвердили це. Чи можна вважати, що «Карпати» будуть тим клубом, який сповідуватиме англійський стиль гри?
– Англійський стиль – це шалена самовіддача. Футболіст віддається грі з першої і до останньої секунди. Лише в такому разі можна досягнути успіху. Пригадую, одного разу «Арсенал» грав виїзний матч з «Уотфордом». На той момент ця команда вже не мала шансів на збереження прописки в Лізі. Перший тайм ми виграли з рахунком 3:0. В другій половині гри ми пропустили двічі. Більше того, суперник мав ще два виходи сам на сам. І це при тому, що «Уотфорду» вже нічого було не потрібно. Команда грала для себе і для людей, які прийшли на матч. Якщо нам вдасться донести ці принципи до гравців, то все буде гаразд. Переконаний, якщо займаєшся певною справою, то повинен віддаватися їй на всі сто відсотків.
– Ви сказали чимало приємних слів на адресу вболівальників «Карпат». Маєте можливість звернутися до них.
– Хочу попросити львівських вболівальників, щоб вони ніколи не втрачали надію і віру в команду і завжди її підтримували. Все може бути – сьогодні погано, завтра також, але післязавтра вже буде краще. Можу навести в приклад вболівальників «Ліверпуля». Команда грає погано – стадіон заповнений. Команда перемагає – на стадіоні також аншлаг. Це справжні вболівальники, які з чистим серцем вболівають за своїх. Вважаю, що вболівальники «Карпат» такі ж. Вони, за духом, не відрізняються від фанатів, наприклад, «Ліверпуля». Не буду багато обіцяти. Спочатку треба щось зробити і тільки згодом говорити. Можу пообіцяти лише те, що у нас найближчим часом буде дуже хороша команда. Нам потрібне терпіння. Якщо футболісти бачитимуть, що їх підтримують вболівальники, то вони повністю віддаватимуть себе грі. Я грав у футбол і знаю, що означає матч при заповнених трибунах. Повірте, це суттєва різниця з тим, коли граєш за порожнього стадіону. Бувають спади, можуть бути невдачі. Але однозначно треба вірити в краще.
