Експерт телеканалів "Футбол" Сергій Ковалець розповів ведучій програми "Моя гра" Аллі Бублій про Йожефа Сабо, особливості роботи з молодіжною збірною України та свої тренерські правила:
- Яким тренером був Йожеф Сабо? Він кричав на усіх чи обирав конкретну жертву?
- На всіх. Але це у нього був такий тембр голосу.
- На угорську переходив?
- Коли сильно хотів сваритись. Але мені з ним працювалося дуже комфортно, він велика людина і тренер. Взагалі, я багато де пограв, але ні з одним тренером у мене не було конфлікту, адже я завжди говорив правду і ставив запитання. Як на мене, з футболістами завжди треба бути чесним і пояснювати чому людина грає, а чому ні. Часто буває, що адміністратор або масажист сповіщає футболістам, що вони будуть грати або навпаки. Я вважаю, це несправедливе відношення. Наприклад, у молодіжній збірній мені доводилося обирати 18-ох гравців з-поміж 23-ох, які приїхали та хочуть грати – це було для мене найтяжчим. Однак я особисто говорив з тими футболістами, які не потрапляли в заявку на матч, і пояснював, з яких причин. Але я обіцяв їм, що вони гратимуть в наступних матчах.
- Але ж це нечесно? Можливо, ці гравці наступного разу ще гірше себе будуть проявляти?
Читайте также: Сергій Ковалець: "Хотілося б працювати в Україні"- Нам говорили, що найважливіше – переможний результат. Хоча в усьому світі головна мета юнацьких та молодіжних збірних – готувати гравців до національної команди. Тільки наша Федерація говорила, що найважливіше для нас – вигравати.
- Яка наразі мета молодіжної збірної України, окрім підготовки гравців до національної команди? Хіба вона не має битися за результат, за перемоги?
- Найважливіше в молодіжній збірній – дисципліна, а також організація та рівень гри. Якщо усе це буде на належному рівні, буде й результат.
- На вашу думку, на якому місці має стояти результат?
- На такому ж місці, що й підготовка гравців. Але не варто зациклюватися на результаті. Інколи тренери під час товариських матчів використовують лише 11-ох футболістів і не ставлять до складу інших виконавців, яких викликали. Мені завжди було цікаво, як працюють найкращі збірні – Іспанії, Італії, Франції. Ці національні команди дають грати усім гравцям.
- Які були правила Сергія Ковальця в команді?
- По-перше, якщо ти приїжджаєш до стану збірної, то маєш повністю перемикнутися на футбол. Футболіст має бути сконцентрованим на роботі.
- Наприклад, Андреа Пірло розповідав, що перед фіналом ЧС-2006 року ввесь день грав у Playstation, а ввечері став чемпіоном.
- А Хосеп Гвардіола зараз забирає у своїх гравців усі гаджети, коли ті приїжджають на базу. Кожен по-своєму добивається результату.
- Які ще правила?
- Форма одягу на тренування: футболка й шорти однакового кольору. Якщо щось було не так, то платили штраф – від п’яти до десяти доларів. Також кожен із гравців команди був відповідальний за свій м’яч, який мав бути чистим у належному стані.
- У кого ви запозичили такі ідеї?
- У Бернда Штанге – німецького тренера, який свого часу очолював "Дніпро".
