Всеукраїнське об’єднання тренерів з футболу аналізує підсумки чергового туру Української Прем’єр-Ліги
Заключний тур Прем’єр-ліги утримував інтерес спостерігачів до останніх хвилин. Тут була й чергова глава Класичного вітчизняного протистояння – що завжди є інформативним та цікавим, мали місце й непрості матчі аутсайдерів. А гра в Полтаві мала по суті медальний полиск, і господарям вдалося переграти "Зорю" – 2:0.
Тож наш сьогоднішній лауреат – головний тренер "Ворскли" Василь Сачко. Його підопічні завдали поразки луганцям, в очному протистоянні перегравши своїх найголовніших конкурентів у боротьбі за п’єдестал. Нагородою за це для полтавського клубу стала історична бронзова вершина.
1. Номінальний результат команди – 5
(важливість, несподіваність, сила суперника, історична й турнірна складова)
Матч за бронзові медалі проти конкурента, який відставав усього на три очка – що могло бути краще для завершення сезону? Відзначаємо як хороші вольові якості ворсклян, так і перевагу в особистих зустрічах із "Зорею" (дві перемоги та нічия проти однієї поразки за різниці м’ячів 6:4 на користь полтавців).
2. Труднощі в вишикуванні та керуванні підопічними – 4
(травмовані/дискваліфіковані, особливі обставини)
Не міг допомогти господарям дискваліфікований Коломоєць, але у гостей втрат було навіть більше (говоримо про перебір карток у Гордієнка та Харатіна, а також відсутність Кабаєва через травму). Тим паче, "Ворскла" вдало справилася із відсутністю провідного бомбардира за рахунок Кулача, з яким штаб вгадав, та Сергійчука, якого своєчасно запросили під час зимового антракту на посилення конкуренції та варіативності в атаці.
3. Майстерність в роботі з кадрами – 5
(гравці, використані не на своїх звичних позиціях та несподівані, але успішні нові обличчя у складі)
Як і належить добротній, добре зіграній команді, "Ворскла" на вирішальний матч виставила налагоджений склад. Серед особливих обставин відзначимо вибір ліворуч, де команда може як "посадити" Ребенка нижче, так і вивільнити його для атакувальних дій на позиції вінгера при активній підтримці Пердути. Також був вибір і в побудові гри на чужій половині поля – або одночасний вихід Кулача та Сергійчука (максимальна потужність атаки, але ризик не мати посилення по ходу гри), або трійка центрхавів.
4. Тренерська майстерність – 5
(різноманіття тактик, зміни по ходу матчу, використання людського фактору)
Штаб "Ворскли" обрав тактику, яку можемо прочитати як 4-3-2-1 або навіть чисті 4-3-3 в атакувальній фазі. Тріо центральних напівоборонців виконувало великі обсяги робіт, а кожен відбір загрожував швидкою звороткою завдяки спрямуванню Кобахідзе, Ребенка та Кулача на ефективну просторову гру. Дуже важливим фактором переваги господарів стали й потужні флангові атаки, і тут також тренери вгадали із підбором виконавців та розстановкою акцентів у своїй грі.
5. Накопичувальний критерій – 4
(якщо команда під керівництвом тренера кілька турів поспіль демонструє чіткий прогрес, постійне поліпшення результатів, тренерські новинки)
Відзначимо, що кінцівка сезону для полтавської команди позначилася дуже складним графіком, що зумовлено розподілом на шістки – в горішній прохідних матчів, схоже, взагалі не було. Тому напередодні вирішального матчу з "Зорею" "Ворскла утримувала невдалу серію із чотирьох без виграшних турів (по дві нічиї та поразки), щоправда, за час цих невдач команда лише раз грала вдома. Однак вольовий характер та спортивний гарт колективу визначається в умінні вигравати всупереч обставин та прогнозів. Полтавська команда гідно досягнула історичної бронзової вершини.
Лауреат 32-го ігрового дня в номінації "Тренер туру" Прем’єр-ліги:
Василь Сачко ("Ворскла")
Середній бал – 4,6
