Наставник "Маріуполя" Олександр Бабич розповів у інтерв’ю офіційному сайту УПЛ, як живе і працює його команда під час карантину.
— Зараз ми із сім’єю в Одесі, приїхали сюди перед святами, — починає розповідати Олександр Олександрович. — Перед тим місяць були в Маріуполі, куди повертаємося завтра (інтерв’ю записано в четвер. — Прим.).
— Знаєте, ще в першій половині квітня циркулювала інформація, що Ваша команда ось-ось почне роботу невеликими групами. Втім, потім умови карантину зробили жорсткішими, тож, судячи з усього, ці плани не реалізувалися.
— Десь так і було. Ми сподівалися, що 3 квітня, потім 24-го все повернеться до нормального життя, та, на жаль, цього не сталось. У нашому місті й клубі неухильно дотримуються вимог карантину. Як наслідок — клубна база й тренувальні поля закриті, недоступні для праці. Розуміємо, що принаймні до 12 травня так і буде.
— Розмовляючи з футболістами різних клубів упродовж останніх півтори місяців, можна дійти висновку, що в такий час фактично головним є тренер із фізпідготовки.
— Можу погодитися. За умов нормальної життєдіяльності, нормального тренувального процесу всім керує головний тренер, а за нинішніх умов гравцям доводиться тісніше спілкуватись із моїм помічником. У нас робота побудована так: на початку тижня в загальну групу, де зареєстровані футболісти, скидається план роботи, а наприкінці тижня гравці туди ж надсилають свої показники. Тобто працюємо в тижневому циклі.
— Робите поблажки підопічним, пам’ятаючи, що всі живуть і працюють у різних умовах?
— Безперечно. Мені, наприклад, очевидно, що десь 80% футболістів не мають змоги бігати на траві — тільки по вулицях міст, тобто на асфальті. У нас, у Маріуполі, бігають лише так. Зрозуміло, що все це потрібно враховувати. Взагалі треба бути реалістом і усвідомлювати: на 100% план індивідуальної підготовки гравці не виконають. Якщо буде 70% — це прекрасний показник. Ви ж зрозумійте, що, крім іншого, такий режим елементарно набридає: то в нормальному тренувальному процесі все можна змінювати, варіювати, а в індивідуальному цього не зробиш.
— Чим Ви займаєтесь у цей час?
— Переглядаю матчі — як попередні, так і наших можливих суперників. Ми ж не знаємо, коли поновиться сезон, не знаємо, з чого візьмемо старт — із матчу в УПЛ чи в Кубку України. Так що я готуюся до обох суперників… Щодо особистого, то не буду оригінальним: цей час — нагоди побути із сім’єю. Був дуже радий приїхати в Одесу: тут у нас хатинка, є змога підстригти газон, покласти мангал тощо… Дивлюся фільми, слухаю музику, читаю — серед останніх книг дуже сподобалася "Погаласуємо" Юргена Клоппа.
— Якщо карантин скасують 12 травня, значить, матчі поновляться в найкращому випадку в останніх числах цього місяця. А значить — два з половиною місяці без футболу. Це унікальний момент, такого у нас не було, напевно, від 1940-х. Яким же буде той "посткарантинний" футбол?
— Він точно не буде видовищний. Фізичний стан гравці на якомусь рівні підтримають, а ось ігровий — це нереально. Особисто я найбільше переживаю за здоров’я підопічних: такий тривалий період без відповідної роботи створює передумови для травмувань. За час до поновлення матчів треба буде формувати підготовку. Плюс до того, графік завершення сезону буде дуже щільний, і це створює додаткові труднощі при плануванні тренувального процесу…
Читайте также: Александр Бабич: "Еще неделя и у футболистов появится серьезная апатия к нынешним тренировкам"