Тренер Мирон Маркевич поділився спогадами про колишнього вінгера збірної України Євгена Коноплянку.
‒ Мироне Богдановичу, пам’ятаєте першу зустріч з Євгеном?
‒ Зустріч відбулася, коли я тренував збірну і приїхав у Дніпро. Володимир Безсонов (тренував ФК Дніпро у період з 2008 по 2010 р., – прим.) мені сказав, щоб звернув увагу на цього хлопця, я і взяв його у збірну. Він забив декілька м’ячів, зокрема румунам. Коноплянка одразу став одним із кращих.
‒ Ви одразу стали йому довіряти?
‒ Звичайно. Потім я хотів його запросити в Металіст, бо після продажу Тайсона потрібна була заміна. Просив президента, щоб купили Коноплянку, але, на жаль, Курченко не захотів. Може, й добре, бо коли я очолив Дніпро, наші шляхи з Коноплянкою знову перетнулися. Там Євген був одним з основних футболістів, на яких будувалась гра команди.
‒ Яка він людина?
‒ Нормальний хлопець. Я з ним проблем не мав ніяких. Може, трохи не допрацьовував у захисті, але я під нього ставив захисника, який не підключався до атак, а Коноплянка в той час робив погоду в нападі. Ставлюся до цього нормально, бо в кожній команді є такий футболіст, який створює дива на полі, тому можна закривати очі, що десь недопрацьовував у захисті.
Женя стільки передач віддав та забив голів, що всі, я в тому числі, пам’ятають його і його вклад в український футбол.
‒ Найяскравіший футбольний спогад про Коноплянку та найкращий гол?
‒ Гол Аяксу (мова про гол у матчі-відповіді 1/8 фіналу ЛЄ сезону 2014/15, який фактично вивів Дніпро у 1/4 фіналу, – прим.). бо це можна назвати шедевром. Може, і не найкрасивіший, але точно найважливіший. Багато м’ячів Женя забивав красивих, але цей був дуже потрібним, бо програвали голландцям і гол Коноплянки змінив хід зустрічі у додатковий час.
‒ Чи реалізував Коноплянка свій потенціал, і якщо ні, то чому?
Читай також: Євген Коноплянка розповів, на що витратив першу зарплату
‒ Зрозуміло, що ні. Не вгадав, можливо, з клубом, бо дуже хотів в Англію, але Коломойський його не продав. У Севільї, куди перейшов Євген, тренер грав у три захисники, може, було незручно йому з такою схемою. Тяжко щось говорити, але одне знаю точно – у Дніпрі та в збірній він був один з кращих.
‒ Ви згадали Англію і сумнозвісну історію з невдалим трансфером в Ліверпуль, що вам про це відомо? І якщо він перейшов би, чи могла його кар’єра скластися по іншому?
‒ Не знаю нюансів, то, напевно, більше сам Євген чи його батько скаже. Ліверпуль є Ліверпуль – і дуже шкода, що він туди не перейшов. Коноплянка був у розквіті сил і Ліверпуль тоді не був грандом, як зараз, тому Євген міг ще прогресувати й далі.