Головний тренер криворізького "Кривбасу" Юрій Вернидуб відповів на питання Інтернет-видання Армія FM. Найактуальніші моменти бесіди підготувала прес-служба криворіжців.

Про початок роботи у "Кривбасі"

- До Збройних Сил України я вступив 27 лютого. Я 26-го повернувся, а 27-го вже був у лавах ЗСУ, в Запоріжжі це було. Зараз також знаходжусь в лавах ЗСУ, але ще в 2022 році, в середині червня мене перевели в Криворізький ТЦК СП і там знаходжусь по сьогоднішній день. Але разом з цим, мені дали змогу працювати головним тренером "Кривбасу", і на цій посаді я можу приносити велику користь нашій країні. Я вже дав більше сотні інтерв'ю, як українським, так і міжнародним відданням. Ми виступали в Європі, де всюди нагадували, що в Україні триває війна і що нам потрібна підтримка для того, щоб перемогти цю хворобу під назвою "росія".

Про початок війни

- Ви знаєте, у кожного своє життя, але я розумію, що я виріс і народився в Україні. У країні, яка мені дала змогу вивчитись, працювати і мати ту професію - футбол, якою я займаюсь по сьогоднішній день. Я пам'ятаю ці перші дні війни: військомати забиті, дуже багато людей, які хотіли йти і захищати свою країну. Я вважаю, що я правильно все зробив і я не жалкую ні на мить. Перед війною я підписав новий контракт з "Шерифом", ще на три роки.

Оновлений контракт у фінансовому плані був набагато кращим за попередній. І хоча в лютому я покинув клуб і повернувся в Україну, до літа 2022 року я вважався головним тренером "Шерифа". До літа там допрацював мій тренерський штаб. А потім мені зателефонував генеральний директор "Шерифа" і запитав, що будемо робити далі. Я сказав, що повернутися не можу, бо знаходжуся в лавах ЗСУ, тому ми домовились, щоб онлайн підписали папери і розірвали контракт.

Про матч Україна - Грузія

- Я вболівальник національної збірної України і мені б дуже хотілося, щоб ми перемогли. Ми давно не перемагали й вся країна вже чекає на перемогу, а особливо наші захисники та захисниці. Дуже хотілося б перемоги, але я розумію, що буде дуже складно. Грузини класно почали цей турнір, з двох перемог, у них шість очок, а у нас, на жаль, немає жодного. Мені б хотілося, щоб в цих іграх з грузинами та чехами ми також перемагали і набирали свої бали.

Слова підтримки українським військовим

- Я хочу побажати дуже-дуже міцного здоров'я всім нашим захисникам і захисницям. Це найперше, основне. Друге, повернутися додому живими і непереможними. Я думаю, що дуже багато людей, які чекають своїх батьків, братів, сестер, мам з лав Збройних сил України, тому мені дуже хотілося, щоб вони себе берегли, залишалися живими і непереможними. Щоб вони знали, що їх всі чекають живими і здоровими.

Бо ми - нація дуже сильна, ми зможемо все зробити тільки разом з нашими побратимами, які дійсно зараз захищають нас і дають змогу нам працювати, як мені, це займатися улюбленою працею, футболом. Тому здоров'я, перемоги і завжди бути живими. Берегти себе, оце саме головне. А всім іншим допомагати, допомагати і ще раз допомагати, бо без нашої підтримки нічого не вийде.