Головний тренер одеського «Чорноморця» Роман Григорчук розповів про тонкощі «внутрішньої кухні» команди.
«Важливо розуміти, за рахунок чого прийшов успіх, і як його втримати надалі»
— Романе Йосиповичу, передусім, хотів запитати про минулий рік: чи був 2013-й для вас щедрий на поживу для роздумів?
— Матеріал для аналізу — іншими словами. Інформація є завжди та постійно, тим паче, що минулий рік справді був успішним для команди. У мене така позиція: коли чогось досягаєш, то повинен усе більше розмірковувати та аналізувати. Важливо розуміти, за рахунок чого прийшов успіх, і як його втримати надалі.
— Чи загалом задоволені третім роком, який провели в Одесі?
— Я постійно кажу, якщо я тут працюю, то мені тут комфортно. Нині чітко можу сказати, що всі мої думки та наміри пов’язані лише із «Чорноморцем». Відтак намагатимусь і далі робити все для того, щоби вивести клуб на новий, вищий рівень.
— Після насиченого року, як намагаєтеся відпочивати?
— Не сказав би, що люблю виїжджати кудись поза роботою. Мені більше до вподоби проводити час удома, там для мене — справжній відпочинок. Упродовж відпустки, зрозуміло, що мав більше часу, щоби поспілкуватись із близькими та сім’єю. До того ж, знаходив час для роздумів і роботи. Так і пройшов одпочинок.
— Чи поділитеся, що загадали собі напередодні Нового року?
— Знаєте, в такі моменти, як ви сказали, напередодні Нового року, я висловлюю вдячність за те, що в мене є. Прошу лише одного: щоби було здоров’я в мене та в моєї родини. Коли є здоров’я, то переконаний, що можу багато чого досягти.
— Певне, після місячного відпочинку прагнули якнайшвидше взятися до роботи?
— Я не так сильно змучився, щоби говорити, що я був смертельно стомлений та мріяв про відпустку. Звичайно, вільний час необхідний, людина повинна вміти відпочивати. Щодо того, чи хотілося раніше почати, то відповім, що після тижня-другого без роботи вже хочеться повернутися до праці та побачити команду. Дуже багато думок і задумів, які хочеться якомога швидше реалізувати. Знаєте, руки «свербіли» до роботи.
— Зібравшись у Південній Пальмірі, команда зразу мала вирушити до Туреччини. Коли не змогли вилетіти в запланований час, не думали, що це могло бути поганим знаком?
— Про себе нагадала природа, в таких ситуаціях по-різному все складається. Це ж не те, що може залежати від нас, тому немає причин хвилюватися. Так повинно було статися. Клуб зробив усе правильно, попередньо запланувавши політ, утім не вийшло цього зробити. Погоду ж не замовиш? Нічого страшного: вилетіли трішки пізніше, пропустили всього лише одне тренування. Тобто наш тренувальний процес не зазнав подальших змін.
— Забобони — це не до вас?
— Ні, чесно кажучи, я не забобонний. Завжди керуюсь тим, що маю зробити все можливе, все, що в моїх силах. Десять разів подумати, ще раз проаналізувати, обговорити з людьми, порадитися, вислухати помічників і друзів. А про вже ухвалене рішення не варто шкодувати. Не можу назвати наш відтермінований виліт помилкою, адже не можна змоделювати ситуацію заново та подивитись, як би все було по-іншому. Головне — робити все із самовіддачею, з розумом і на максимумі можливостей. А потім і шкодувати не доведеться.
«Ми ж граємо не на першість лазні»
— Ще до зборів стало відомо, що вам удалось підписати Аржанова та Ребенка. Мали прагнення, щоби люди, на котрих розраховуватимете навесні, якомога швидше поповнили склад?
— Звісно, хочеться бачити людей, яких використовуватимеш у другій частині сезону, для того, щоби вони проходили з командою підготовку від початку до кінця. Тоді розумієш, що із цим складом можна досягти більшого. Якщо ж гравець приходить пізніше, то не можемо бути впевнені в тому, що він буде для нас корисним. Та й часу може не вистачити для його готовності, не всім удається швидко адаптуватись.
— Щодо Окріашвілі: не були впевнені спочатку?
— Ні, можу сказати інше: не все так стається, як того хочеться. Як казав у попередній відповіді, хочеться, щоби футболісти в повному обсязі проходили збори. Ситуація з Окріашвілі інша: в момент переходу виконавця має все співпасти, а були певні нюанси, через які Торніке приєднався до нас трішки пізніше. На цю мить можу говорити лише про те, що Окріашвілі готовий не так, як того би я хотів. Ще потрібен час, аби він улився в колектив і зміг реально допомогти команді.
— Зважаючи на репутацію пари Таргамадзе — Окріашвілі, не наважились узяти двох грузинів?
— Не можу розповідати вам про репутацію будь-якого футболіста не з моєї команди, говорити можу лише про своїх підопічних. Решта, в тому числі Таргамадзе, без коментарів. Більше я вам нічого не можу сказати. Я цікавлюся багатьма гравцями, проте ніколи з моїх уст ви не почуєте про зацікавленість ними. Сюди також можна зарахувати розмови про тих, із ким ми не змогли підписати угоду та хто перебуває в нас на перегляді. Я вступаю в розмову про футболістів лише тоді, коли з ними підписані контракти. У моєму списку є кілька виконавців, про яких знає лише керівництво.
— Після прощання з Вангелі напрошувалося підписання захисника. Чому так довго проходив цей процес?
— Те, що нам потрібен захисник, ніяким чином не пов’язано з тим, що з команди пішов Вангелі. Абсолютно ніяким чином. Нам оборонець потрібен у центрі для того, щоби ми могли підсилити конкуренцію на цій позиції, адже нині вона не влаштовує мене.
— А коли з команди йде гравець, хіба не потрібно на його місце шукати заміну?
— Ви про кого говорите, про Вангелі? Мені здається, ви не повинні мені підказувати, хто потрібен «Чорноморцю»! Ще раз повторю: нам потрібен центральний захисник. Більше з цього приводу вам не можу сказати. Коли потрібен буде крайній захисник, я сам скажу про це.
— Які шанси, що ще взимку вдасться підписати анонсованого захисника?
— Шанси складно оцінювати. Навіть коли існує один відсоток, то за теорією ймовірності, шанс є. Зробимо все можливе, щоби ще до поновлення змагань в Україні підсилитися центральним беком.
— Узявши до уваги результативність «моряків», напрошується запитання: чи розглядалися кандидатури на позицію центрального нападника?
— Знаєте, форвардів у колективі ніколи не може бути достатньо, тому що завжди хочеться все більше й більше. Коли багато футболістів, відповідно, сильна конкуренція на позиції. Однак найголовніше у цьому питанні — якість. Слід розуміти, в нас є низка бомбардирів досить непоганого рівня. Знайти сильнішого виконавця на це місце — завдання дуже й дуже складне. Ми ж граємо не на першість лазні, а виступаємо на досить високому рівні. Тому потрібні футболісти, котрі змогли би допомогти нам, — дуже дорогі, а це вже зовсім інша розмова. Хоча, в принципі, нам вистачає ресурсів, аби виконувати завдання, поставлені перед командою.
«Перший цьогорічний поєдинок дасть оцінку проведеній раніше роботі»
— Отож, не варто розраховувати на більше, ніж одного нового гравця до поновлення чемпіонату?
— Я не можу вам точно сказати, позаяк селекційний процес триває постійно, відтак команду можна та навіть потрібно підсилювати завжди. Щодо цього в клубі проводиться колосальна робота, ми знаємо, що нам потрібно. Але поки нічого не вирішено, говорити про це немає сенсу. Поки найпріоритетніше та першочергове завдання для нас — підписання центрального захисника.
— У графі «втрати» може бути поповнення. Подейкують, що Антонову закидають інтерес із боку «Актобе». Не рано ще їхати Олексію до Казахстану?
— Зрозумійте, я ніколи не зважаю на чутки. За останній місяць безліч разів читав, що моїми підопічними цікавляться, чи я буцімто в комусь зацікавлений. Я відштовхуюсь од серйозних речей: листів, котрі надходять до клубу, чи дзвінків од офіційних осіб, які представляють ФК. А те, що десь хтось щось вишукує в Інтернеті, це мені просто нецікаво та, м’яко кажучи, не подобається.
— Молоді виконавці, котрі їхали разом із головною командою, за вашими словами, сподобались у роботі. Проте складно буде на них незабаром розраховувати, коли потрібно виступати в Лізі Європи?
— У вашому запитанні є лише частина моїх слів. Наші хлопці мають кращий вигляд, ніж раніше, але! Їм ще дуже далеко від головної обойми. Гадаю, питання відпало.
— На скільки відсотків уже сформований склад, який боротиметься за результат навесні?
— Звичайно, сформований, адже чим ми займалися на зборах? Відповім коротко: стрижень сформований.
— Щодо зборів. Можете розповісти, як проходила підготовка команди?
— На кожному зборі вирішувалися певні завдання. Не хочу повторюватись. Нам удалося проробити немало. Хоча завжди хочеться виконати ще більший обсяг роботи. Однак жалітися немає на що — ми добре попрацювали.
— Тактиці приділяли багато часу, як завжди?
— Так. Усі ж знають, що в моїх командах проводиться значна тактична робота. Глибше говорити щодо тактики та стратегії я би не став. Це, все ж таки, внутрішньокомандна справа.
— Незабаром відбудеться перший офіційний матч у році для «синьо-чорних». На вашу думку, як підходить команда до цієї зустрічі з «Ліоном»?
— Усе покаже гра! Немає сенсу перед матчем щось говорити. Це все — порожня балаканина. Лише перший цьогорічний поєдинок дасть оцінку проведеній раніше роботі.
— Чи допоможе колективу краще розпочати футбольний рік те, що перший матч пройде в Одесі?
— Підтримка одеситів має вагоме значення для нашої команди. Коли граємо в домашніх стінах, місцеві вболівальники завжди допомагають нам. Сподіваюся, на цій грі буде повний стадіон. Разом із уболівальниками спробуємо досягти максимального результату.
— Як гадаєте, може все вирішитися ще в Україні?
— Мені тяжко відповідати на деякі ваші питання, що інколи мене дратують. Звичайно, хочемо виграти в першому ж матчі з «Ліоном» — 5:0. Цього вам достатньо?
— Думки щодо виступів у прем’єр-лізі та другому колі загалом вже сформовані, чи вся підготовка розпочнеться лише після матчу з «ткачами»?
— Наскільки знаю, наш чемпіонат розпочинається в березні. У нас ще стільки часу, що навіть про це не думали. У «Чорноморця» принцип: ми готуємося до найближчої гри. Завершиться двобій, ми його проаналізуємо, а вже тоді плануватимемо наступний поєдинок.
Настрій нормальний після зборів, із яких учора лише повернулись (розмова відбулася 15 лютого. — Є. Д.). У цьому півріччі прагнемо й надалі добре грати у футбол і, досягаючи високих здобутків, тішити людей, які слідкують за «Чорноморцем».