Головний тренер національної України Михайло Фоменко аналізує виступ «синьо-жовтих» на Євро і подає у відставку.
- Виступ збірної України на Євро не може задовольнити нікого. Пройшло два дні після закінчення виступу на турнірі, чи можете ви пояснити у чому причина провалу?
- Тут склалося чимало факторів. Перший – непроста група. Плюс – незручний календар. Все ж таки має значення з ким грати першу гру – з німцями чи з кимось іншим: такі матчі забирають багато фізичних і моральних сил. Чому так відбулося? Я вже називав дві причини. Перша – не було колективу, друга – деякі гравці були психологічно не готові до Євро. Однак хочу наголосити: деякі ваші колеги зі ЗМІ зробили хибний висновок, що я звинувачую футболістів. Я ще раз хочу наголосити – я ніколи не звинувачував і не звинувачує гравців. Тим більше у пресі. В індивідуальних бесідах – це одне: коли ти хочеш подіяти на людину, то звинувачення має місце. Але зовсім інша річ- публічні звинувачення. А щоб у пресі - такого ніколи не було й не буде. Щодо питання, чому люди не готові психологічно до матчів Євро і чому не було колективу – це цілком моя провина. Не зміг достукатися до їхньої свідомості. Значить треба було більше проводити індивідуальних бесід. Завжди винен керівник, а не виконавець.
- Україна не часто бере участь у турнірі такого калібру. Кожен гравець мріє грати у фінальному турнірі чемпіонату Європи чи світу. Здавалося, що енергія і бажання виступити якнайкраще має просто фонтанувати з наших футболістів. У чому ж причини проблем з психологією наших гравців?
- Мабуть, не було усвідомлення цього масштабу. Певно, все ж таки ми недостатньо робили індивідуальних бесід з ними для того, щоби дати їм це розуміння.
- Якщо проаналізувати те, що відбулося у трьох програних на Євро матчах, які свої рішення ви можете назвати помилковими? Що би ви змінили перед кожним з програних матчів, якби була така можливість?
- Абсолютно нічого. Те, що ми пояснювали футболістів на теоретичних заняттях, від чого ми їх застерігали, це і трапилося. Сильна сторона північно-ірландців – стандартні положення. Була проведена робота, ми все розтлумачили, пояснили. Інша справа, якби не було відео. Але футболістам усе було яскраво проілюстровано на прикладі не менш, як 15 матчів Північної Ірландії. Було зроблено монтаж, були коментарі тренерів, вся інформація була викладена. А коли пропустили м’яч, пішов зовсім інший футбол, виникла зовсім інша ситуація, з якої виходу не було знайдено.
- Інформацію ви доносили, чому ж футболісти її не почули, не було достатньої зосередженості?
- Повторюся, напевне, треба було більше робити індивідуальних бесід і доносити кожному окремо. Значить не зрозуміли. Треба було більше робити теоретичних занять. І ще одне свідчення про колектив. На наступний день після програного матчу з Північною Ірландією у нас відбулося теоретичне заняття, на закінчення якого я сказав хлопцям, що гра з Польщею буде остання для мене на посаді головного тренера збірної і попросив, щоби у цьому матчі хлопці зробили подарунок для всього тренерського штабу і для мене особисто у вигляді перемоги. Але вже того ж вечора інформація про це прохання з’явилася у мас-медіа з посиланням на джерело у команді. Який же це тоді колектив, якщо хтось виносить із нього інформацію назовні? Якщо колектив згуртований як одне ціле – чи могла би така інформація витекти за його межі? Звісно, не могла. Ось це ще одне підтвердження того, що колективу не було. Такого який має бути - одного цілого.
- Ви берете всю провину на себе. Але ж якісь важливі уроки повинні винести для себе і самі футболісти. адже причина і в їхній відповідальності. Які саме висновки треба зробити гравцям з цього турніру?
- Те, що я їм неодноразово казав під час нашої спільної роботи. Ігри програють чи виграють до матчу. Хто як готується, налаштовує себе на гру, той тай і проводить матч. Треба бути значно вимогливішим до себе. Певно, не почули. Значить частіше треба було їм це повторювати. Різниця між відбором і фінальним турніром – очевидна. У фіналі треба реалізовувати свої можливості більш, ніж на 100 відсотків. Це дуже високий рівень і тут ціна помилки значно вища.
- Чи не зіграли погану службу для нашої команди перемоги у товариських матчах над командами, які не належать до топ-рівня?
- Недоліки у роботі ми побачили ще коли грали з Уельсом та Кіпром. Тоді вже треба було більше розмовляти з гравцями. Румунам багато забили, але так само багато і пропустили. Було чимало ігрових проблем і з албанцями. Ми аналізували ці матчі і вказували гравцям на помилки. А щодо ігор з топ-командами – про це я вже казав неодноразово: не лише ми вибираємо, а й нас вибирають. Ми були не проти зіграти з сильнішими. Але у нас не було таких пропозицій. Зі списку 5-6 збірних, які пропонували нам зіграти, ми вибрали найсильніших.
- Після гри ви вже попрощалися з хлопцями, подякували їм за роботу. Чи означає це, що ви припиняєте співпрацю зі збірною чи ще має відбутися зустріч з президентом Федерації?
- Який сенс продовжувати співпрацю, якщо завдання, яке було поставлено перед нами, ми не виконали? Я беру відповідальність за відсутність результату на себе і подаю у відставку. При цьому я вдячний Федерації футболу за створені умови для роботи і для підготовки до чемпіонату Європи. Все було на найвищому рівні. Дякую за співпрацю ФФУ і хочу попросити вибачення в українських вболівальників за те, що не зміг виправдати їхні сподівання.