Півзахисник збірної України Руслан Ротань у товариському матчі проти Японії в Льєжі зіграв свій 100-й поєдинок у формі національної команди. Після закінчення зустрічі гравець поділився своїми враженнями.

— Як ви вважаєте, чому збірній Україні важче гралося зі слабшою за Японію Саудівською Аравією?

— Різні команди, різні ігрові зв′язки. Це нормальний ігровий і підготовчий процес, тому не слід до цього ставитися як до чогось особливого. Тренерський штаб награє оптимальний склад, а результат ні тоді, ні сьогодні, не був на першому місці. Звичайно, хотіли перемогти, дещо реабілітуватися за не надто вдалу гру у матчі із Саудівською Аравією, але найголовніше — це підготовка до майбутніх турнірів.

— Що для вас означає 100-й матч за збірну України?

— Цей матч не був для мене якимось надто особливим, 100-м чи ні. Головним завданням у сьогоднішній грі для мене була допомога своїй команді.

— Ставите для себе якусь мету?

— Не ставлю перед собою жодних рубежів. Насамперед, хочу грати в футбол і отримувати від цього задоволення.

— Який матч за збірну вам запам′ятався найбільше?

— Кожний матч у формі національної збірної залишається у серці. І перемоги, і поразки. Звичайно, перемагати було приємніше.

— Чи не спадає іноді думка, що ось лише вчора зіграв дебютний матч, а нині їх вже 100?

— Звичайно, іноді спадає. Час плине якось непомітно. Однак я намагаюся не зациклюватися на датах.

— Андрій Миколайович не переживає, що ви поб′єте його рекорд виступів за збірну?

— Навпаки, думаю він проти цього не заперечуватиме. А взагалі, якось не думаю про ці рекорди. Грати — ось моя головна мета.

— А чи можете пригадати свій дебют за збірну України і що тоді переживали?

— Звичайно, можу пригадати. Це було у матчі з Туреччиною, я вийшов хвилин на десять. Дещо розгубився, можна сказати, не розумів куди потрапив. А тут ще момент в мене був... Пам'ятаю все.

— А памятаєте той поєдинок з Грузією, коли на чемпіонат світу вийшли?

— Так, багато вина випили. Але це інформація не для тренерів.