Головний тренер збірної України Сергій Ребров розповів про важливість конкуренції в національній команді, проблеми з контролем м'яча, а також поділився думками щодо майбутнього гравців і ситуації в Києві під час війни.

Про доцільність побудови гри команди через контроль м’яча

– Вже років 6, мабуть, з того часу, як Шевченко очолив збірну, є такий тренд, що ми намагаємося зламати традиції українського футболу і грати в контроль м’яча при тому, що в нас немає такої кількості гравців, які можуть підтримати вихід з оборону через пас. Я не можу викинути з голови 1-й гол румунів, тому що дивився і відчув, що не вистачає руху, і зараз щось буде нехороше. Я хотів їм підказати: "Та вибийте вже! Не виходьте через контроль, зараз буде обрізка". Друзі, з якими я дивився цю гру, почали згадувати випадки, коли збірній України вдавалося грати в контроль, вдавалося не втрачати – і ми не змогли згадати.

– Все залежить від того, для чого цей контроль. Якщо ми кажемо: контроль м’яча для того, щоб швидко вийти в атаку… Але я пам’ятаю, я завжди гравцям даю приклад гри "Шахтаря" з "Феєноордом", коли вони програли 1:7, коли вони пропускають 1-й, 2-й, 3-й, 4-й, але намагаються і далі грати в своєму штрафному майданчику.

Все залежить від суперника. Якщо суперник тебе накриває вище, то задача – якомога швидше перейти туди. А якщо в тебе є чисельна перевага, то треба швидко міняти напрямок для того, щоб знайти чисельну перевагу.

І я взагалі не вважаю, що збірна України грає в контроль м’яча. Збірна України не робить дуже багато передач для того, щоб потрапити в останню зону. Для нас дуже важливо, скільки команда завдає ударів по воротах. Удари по воротах – це про те, що є підготовка атаки і є завершальна фаза. Якщо ми доходимо зі своєю підготовкою до завершальної фази – це дуже важливо.

Я завжди кажу: нам треба закінчувати кожну атаку. Це ж залежить від суперника. Якщо ми в першій грі проти Албанії дуже багато контролювали м’яч – так збірна Албанії сиділа в своєму штрафному майданчику. Ми ж не можемо просто від воротаря туди в штрафний майданчик вибити і шукати тільки підбори.

Читай також: Сергій Ребров: "До збірної України ми викликали гравців, які майже усі грають, вони у тонусі і нам допоможуть"

Я вважаю, що намагалися, але дуже важко з будь-якою командою зламувати цю оборону, коли дуже насичена оборона – те, що трапилося з Албанією. І потім дуже важливо контролювати контратаки, – сказав Ребров.

Про конкуренцію між гравцями за місце у складі команди

- Ви на початку вашої роботи в збірній казали, що важливо, щоб була конкуренція на кожній позиції, щоб гравець не думав, що йому авансом, апріорі гарантовано виклик у збірну. Ви зараз бачите, що така конкуренція є?

- Ми намагаємося її створити. Й самі гравці намагаються, той же приклад Івана Калюжного, Назаренка, якщо гравці показують високий рівень гри в національному чемпіонаті.

Як я казав, ми не викликаємо футболіста, якщо він показує цей рівень, ми не викликаємо його на іншу позицію, ні. Важливо, якщо він показує це на свої позиції.

Як ви бачите, ми викликаємо по два гравці на позицію, також у нас є додаткові гравці, тому що ми зараз завжди граємо за кордоном, у нас немає можливості замінити гравця, довикликати, якщо він отримав якусь травму. Ми викликаємо на 2-3 футболісти більше, щоб після першої гри ми могли реагувати.

Якщо гравець щось показав, ми не викликаємо по 4 футболісти на одну позицію. Це ж не конкуренція. Також це велика проблема у тренувальному процесі, якщо ти викликав чотири гравці на позицію, а у тренувальному процесі ти його ставиш на іншу. Він розуміє, що тренер на нього не розраховує.

Важливо, щоб було 2 гравці на кожну позицію, плюс 2-3 гравці, які можуть закрити декілька позицій, якщо щось трапилось. А конкуренція - це важливо не тільки для збірної, це для будь-якої команди важливо, щоб гравець, який виходить на поле, розумів, якщо він не буде робити те, чого від нього вимагає тренер, не буде розуміти своєї ролі, а також не буде давати фізичної роботи, не виконуватиме фізичних вимог, які потрібні, то є гравець, який сидить на заміні, або інший футболіст. Якщо він вийде та покаже це - він буде грати, - сказав Ребров.

Читай також: MEGOGO, Setanta Sports та Netflix оголосили про спільне партнерство в Україні в пакеті MEGOPACK XL

Про захисника "Динамо" Тараса Михавка

"Якщо він забив три голи у свої ворота, то це не означає, що він не прогресує. У своєму віці бути в основному складі "Динамо" – як на мене, це дуже великий прогрес. Я впевнений.

Я знаю цього хлопця, він буде прогресувати. Ми з боку національної збірної дивимося за ним – це кандидат у національну збірну", – сказав Ребров.

Про причини відсутності Андрія Ярмоленка у заявці збірної України

- Історія з не викликом Ярмоленка - це історія про конкуренцію?

- Історія з Ярмоленком? На його позиції достатньо гравців, які показували та показують гарний рівень. Мені було цікаво подивитися того ж Гуцуляка, хоч ми навіть раніше його викликали, але він отримав практику тільки у матчі Боснією.

Те ж саме з Назаренком, який на той момент забив достатньо м'ячів та показував дуже зрілу гру в національній першості, тому мені було дуже цікаво викликати цих гравців, але викликати не як четвертого гравця на позицію, а надати їм шанс, - сказав Ребров.

Про чутки щодо конфлікту між Мудриком і Шапаренком через бажання обох грати за національну команду під номером 10

– Була ж історія, коли Шапаренко та Мудрик "десятку" ділили. На місці тренера я б "десятку" нікому не давав, забрав би в обох і сказав би: "У цій грі не буде "десятки". Подумайте над своєю поведінкою".

– А яка поведінка? Де, хто це казав? Ви завжди коментуєте чутки. "От ми там почули, ми те чули, те чули". Але хто знає, як воно взагалі було?

Не було ніякого конфлікту. Так, Михайло пропускав гру, Микола взяв цей номер. Чому усі розповсюджують якісь чутки та завжди думають, що якась атмосфера не та? От якщо вони ділять – атмосфера не та. А що, що трапилося? Я не розумію. Хто сказав, що там якийсь конфлікт?

Чому ви думаєте, що для гравців збірної України це стоїть на першому плані? Ну, поговорили, запитали – це нормальні речі. Це професіонали, це гравці, яким не 15 років.

– Ви ж точно стикалися у футбольній кар’єрі з ситуацією, коли були конфлікти.

– За номер?

– Так.

– Не було. Я не пам’ятаю. Може, Андрій Миколайович колись грав завжди під 7-м номером – але ніхто не міг навіть подумати, щоб взяти його номер. Бо це був гравець зовсім іншого рівня. У моїй кар’єрі такого не було, – сказав Ребров.

Читай також: Збірна України розпочала підготовку до матчів Ліги націй проти Грузії та Албанії

Чи може національна команда провести тренувальні збори в Україні

– Чи можливо колись у перспективі, коли буде більше часу, якісь тренувальні збори провести в Україні?

– Так це ж не можна. Я з задоволенням, я хочу, але ж іноземні гравці не можуть. Їх клуби не відпускають.

– Наших?

– Наших (гравців) іноземні (клуби) ні. Зараз це неможливо. На жаль. Я впевнений, що всі гравці бажають грати в Україні для своїх вболівальників. Я не можу казати, що якщо ми граємо в Польщі чи Чехії, то… Там усі вболівальники – наші. Але коли ти граєш в Україні, це зовсім інша справа, зовсім інші емоції. Ми усі бажаємо та сподіваємося, що якомога скоріше повернемося.

– Давайте все ж таки розуміти, що в кожного з гравців, які грають в іноземних клубах, своя історія виїзду. Хто як виїздив.

– Тому клуби і не дозволяють гравцям виїжджати в Україну.

– Я думаю, це було б прекрасно…

– Я думаю, що це було не тільки прекрасно, але й важливо для наших людей.

– В Чехії кожна 20-та людина на вулиці – українець.

– Але це українці, які виїхали. Важливо для підтримки наших людей, які знаходяться тут, щоб збірна була тут. Ми усі це розуміємо, навіть намагаємося щось зробити, але, на жаль, – сказав Ребров.

Про зустріч у Києві з премʼєром Угорщини Віктором Орбаном

– Вас запрошували в офіс президента на зустріч з Віктором Орбаном. Можете трохи розповісти, що це було взагалі? Як ви розуміли своє завдання на цій зустрічі?

– Мої стосунки з Орбаном, коли я працював в Угорщині… Він сам футболіст, у своєму місті побудував великий стадіон.

Коли я приїхав до Угорщини та дивився матч, то бачу – він до мене йде з охоронцями. Привітався, сказав: "Я дуже вдячний, що приїхав сюди працювати, я тебе добре знаю". Я: "Так, дякую". Все, до побачення.

А Шандор Варга стає і питає: "Ти знаєш, хто це?". Я навіть тоді: "Ну Орбан – і Орбан". Але потім я багато з ним зустрічався на футболі. Думаю, зараз мене викликали тому, що раніше були стосунки з ним. Але те, що він робить зараз – я не підтримую.

Читай також: Віталій Буяльський через травму не допоможе збірній України в листопадових матчах Ліги націй

Навіть у своїй розмові з ним я казав, що я – патріот своєї країни. І що бажаю, щоб вони допомогли нашій країні. Там небагато треба казати, але це дійсно було важливо, тому що він, я знаю на 100%, поважає мене. І коли я працював в Угорщині, він дякував за те, що я зробив для угорського футболу.

Тому й, напевно, мене запросили на цю зустріч. Сподіваюся, що я допоміг, – сказав Ребров.

Про особисті досягнення форварда "Роми" Артема Довбика

"Думаю, потрапляння у номінанти на "Золотий м‘яч" – це за заслуги, які Артем Довбик зробив для "Жирони". Його навіть зараз у збірній всі кличуть "Пічічі".

Дуже важко стати найкращим бомбардиром у топчемпіонаті, не у топклубі та у перший же сезон. Вважаю, він заслужив. Щоб забивав за збірну? Забив вже, але не так багато. Чекаємо", – сказав Ребров.

Про півзахисника "Шахтаря" Георгія Судакова

– Ви дуже довіряєте Судакову, особливо це було помітно у відбірковому циклі – він там чи не найбільше зіграв. Чи не здається вам, що пора йому їхати з УПЛ? Чи не радили ви йому таких кар’єрних змін?

– Це не мені вирішувати. Я впевнений, усі гравці бажають виїхати за кордон, бажають спробувати себе в більш сильному чемпіонаті, але це відносини між Судаковим і "Шахтарем".

Я впевнений, що є пропозиції, але я вважаю, що і "Шахтар" дуже багато зробив для Георгія, і вони повинні домовитися.

– Але для збірної буде краще, якщо Судаков опиниться в конкурентному чемпіонаті, в топклубі.

– Я думаю, це все показують ті гравці, які поїхали. Дуже важливий приклад Забарного, який виїхав у достатньо ранньому віці і прогресує, – сказав Ребров.

Що змінилося в Києві під час великої війни

- Я сьогодні їду з вокзалу додому і бачу, як на Оболоні розсипають гравій під новий пляж. І тут поруч роблять новий пішохідний перехід. Думаю: "Цього, мабуть, Оболоні не вистачало під час повномасштабки". Ви повертаєтеся до Києва. Чи є щось, що кидається в очі зараз?

- Я не можу казати, що я повертаюся. Я багато часу проводжу в Києві.

- От зараз.

- Зараз все так само, як і було. Мені подобається в Києві. Я ще раз кажу: я не можу казати, що я сюди повертаюсь. Я більш, можна сказати, їжджу кудись на якісь ігри, але повертаюсь завжди в Україну.

Я не бачу нічого такого, що дуже сильно змінилося. Напевно, більше дронів стало, які літають. На жаль, ми повинні з цим жити зараз, - сказав Ребров.