Реальність показує, що коуч національної команди обізнаний не краще за нас щодо розкладу ігор своїх підопічних.
— Михайле Івановичу, почнемо з головної події останніх днів: як вам фінал Кубка України?
— Нормально, сподобалася гра. Справжній вирішальний поєдинок — із усіма відомими «плюсами» та «мінусами».
— До останніх, підозрюю, належить поведінка двох ваших підопічних — Ракицького та Гармаша. Вас то не засмучує?
— Засмучує, оскільки ви про це запитуєте. Наводить на роздуми, скажімо так. Особливо регулярність, із якою відбуваються «зриви»… Якщо так часто отримуєш червоні картки, треба із цим щось робити. Працювати над собою.
— А чому так відбувається? Вони ж уже не «жовтороті пташенята», а дорослі дядьки?
— Не можу знати. Краще їм двом адресуйте це запитання.
— До слова: ви були в Полтаві?
— Ні, цей матч відвідав мій помічник.
— До справ насущних: то відбудеться оголошений матч нашої збірної з командою Нігеру? Чи з якоюсь іншою…
— Учора ввечері (розмова відбулася в обід п’ятниці. — прим.) Володимир Лашкул відповів на це запитання ствердно. Тобто — відбудеться. Напевне…
— Я читав, що сказав Володимир Григорович, але, запитуючи вас, мав на увазі те, як насправді складається ситуація.
— (Дещо роздратовано). Як насправді, того я не знаю. Остання інформація була така, як я навів її вище. Більше мені нічого не відомо.
— …
— Ну, а що ви хотіли?! Я — тренер, а не організатор. Є структура Федерації, котра повинна цим займатися: «Україна футбол інтернешнл», ось туди й зверніться.
— Оті речі, які відбуваються довкола збірної, провокують різні нездорові розмови, висновки. Припустімо, сьогодні я купив у кіоску дві спортивні газети, а в одній із них про поточний збір «націоналки» сказано, що він, мовляв, «для галочки».
— (Після невеликої паузи). Що ж, я давно сказав: у нашій країні гірше за всіх у футболі розбирається головний тренер національної команди. Відповідно, найкраще — журналісти… Я на цей закид не відповідатиму, тільки попрошу через вашу газету передати вітчизняним «акулам пера» одне моє прохання-послання: намагайтесь у своїй роботі творити, а не руйнувати. Бо сьогодні, як я бачу, творення мало, майже суцільний деструктив…
— Менше, ніж за місяць почнеться чемпіонат світу. Поїдете до Бразилії?
— Поки не можу відповісти. До цього треба ще дожити.
— Тобто?
— А ви не бачите, що в нас відбувається? Ну, там — громадянська війна на сході України…
— Розумію… На завершення: десь із місяць тому ви сказали, мовляв, запланована на червень поїздка національної команди до Латинської Америки відмінена значною мірою тому, що футболісти та їхні дружини попросили «відпочинку після складного сезону». То як вийшло «заманити» їх на теперішній виклик?
— Справа в тому, що нинішні збори від того, який був задуманий спочатку, відрізняються за кількістю днів: тепер ми займатимемося три-чотири дні, тож якби поїхали за кордон, то провели би там кілька тижнів. Тим паче, замість кількох товариських зустрічей проведемо одну. А то й… двосторонку.
P.S. Як повідомляє офіційний сайт ФФУ, національна збірна України таки проведе контрольну гру проти збірної Нігеру, яка відбудеться 22 травня о 21:00 на стадіоні «Динамо» ім. Валерія Лобановського.
