Спекотне літо радує футбольних уболівальників такими ж гарячими подіями на чемпіонаті Європи у Франції. Українська команда не була помітною на Євро-2016, і все ж інтерес до цієї події з боку наших співвітчизників величезний. Оцінити її кореспондент “Високого Замку” попросив найвідомішого українського тренера Мирона Маркевича.

— Перш за все, дуже радий за команди з маленьких держав, які так успішно виступили, — каже колишній наставник збірної України і “Дніпра”. — Для футболу це дуже добре. Перед початком Євро ніхто не ставив на Уельс, Ісландію, а вони, бачте, як проявили себе! Те, що Уельс потрапив до півфіналу, для мене стало великою несподіванкою. Команда цієї країни показала приклад всім іншим збірним. У її складі, можливо, не такі кош­товні гравці, як в інших, але який характер, яку волю до перемоги показали ці футболісти!

— На кого ви зробили би ставку у майбутньому фіналі?

— Я і далі (розмова відбулася перед півфінальними поєдинками Євро-2016. — І. Ф.) уболіватиму за Уельс, хоча йому буде вкрай тяжко, бо у цій команді не гратиме ключовий гравець Ремзі. У потенційній фінальній парі Франція — Німеччина хотів би, щоб золоті медалі здобули господарі чемпіонату.

— Уже трохи вляглися негативні пристрасті після невдалого виступу української збірної. Можете зробити висновок, чому ми зазнали фіаско, не здобувши жодного очка, не забивши жодного гола?

— Усі стріли зараз спрямовують у бік нашої Федерації футболу, її керівника, хочуть на них перекласти відповідальність. Я б цього не робив. Усі умови для підготовки головної команди ФФУ створила. Було організовано належні тренувальні збори, забезпечено висококласні готелі, передбачено преміальні. Тож аргументів для критики пана Павелка не бачу, тим більше, що працює він на своїй посаді не так давно. Все вирішували футболісти. Треба було виходити їм на поле і віддаватися грі повністю. А не грати на півтонах, як робили це багато наших гравців. У сучасному футболі грати упівсили не вийде. Потрібна максимальна самовіддача. Це засвідчили виступи згаданих вище “команд-сюрпризів”, та і збірної Польщі, яка теж виступила непогано. Хлопці з цих команд виходили і билися до кінця. Це зараз основне у футболі. Хто більше прагне перемоги, той і виграє.

— Наша Федерація футболу зараз зайнята пошуком нового керманича збірної. Президент ФФУ Андрій Павелко часом до вас не дзвонив?..

— Ми з ним поки що не спілкувалися. До ролі головного тренера готували Андрія Шевченка, тож, думаю, треба дати йому можливість проявити себе на чолі збірної.

— Футбольні експерти думають інакше. Кажуть, Шевченко — занадто “молодий-зелений” для такої місії, ще добре не нюхав “тренерського пороху”. Що треба було б йому набратися більшого досвіду…

— Можливо, ви маєте рацію. Хоча… Ще раз кажу: Андрія давно готували. Готувався і він сам. Треба дати йому шанс.

— Поза тим, спортивна громадськість часто говорить про вашу кандидатуру. Якби така офіційна пропозиція надійшла, ви пристали б на неї?

— Побачимо. Складно зараз про щось говорити. Я дуже вдячний всім, хто мене підтримує, стоїть за мене горою, але є певні нюанси. Час покаже…

— Ви пішли з “Дніпра”. А куди плануєте прийти? У соціальних мережах з’явилася несподівана інформація, що на початках можете продовжити свою тренерську кар’єру на чолі… друголігового “Руху” з рідних вам Вин­ників.

— Це хтось пожартував. Не буду я працювати у другій лізі. Єдине, що можу сказати точно: їхати з України поки що не збираюся.

— А коли буде ясність у питанні вашого працевлаштування?

— Все вирішиться протягом цього тижня.

Іван Фаріон