Головний тренер юнацької команди U-19 Олександр Петраков поспілкувався з прес-службою ФФУ щодо виступів команди у кваліфікаційному раунді Чемпіонату Європи 2013/2014 років у Казані.
− Олександре Васильовичу, вітаємо Вас з виходом юнацької збірної команди U-19 України до еліт-раунду Євро-2013/2014! Давайте підведемо підсумки цього року…
− Цей рік залишив двоякі враження − він був досить важким як для мене, так і для моєї команди. На початку року ми добре зіграли на турнірі Гранаткіна, а потім у нас нічого не виходило − на цей період як раз випав перехід з юнацького до професійного футболу. У деяких гравців багато чого змінилось − це ж період людського становлення, психіка багатьох футболістів не витримувала. Тому було досить важко, і я хотів, щоб цей рік скоріше закінчився.
Добре, що все ж таки рік завершуємо на мажорній ноті. Ми вийшли до еліт-раунду Євро-2013/2014, проте це коштувало нам багатьох зусиль та нервів. У Сербії, програвши всі три матчі на турнірі Вилотича», ми сіли з футболістами та серйозно поговорили. Ми виграли до цього багато юнацьких турнірів, тож я попросив гравців прислухатися до мене і виконувати всі мої вимоги, віддаватися повністю. Футболісти дали мені таку обіцянку.
Ми приїхали на збір перед кваліфікаційним раундом у чудовій фізичній формі, у нас було тестування. У всіх були чудові результати. Після цього сам кваліфікаційний раунд був проведений на високому рівні. Я хотів би подякувати хлопцям за те, що вони знову повірили в тренерський штаб та виконали все, що нам було потрібно. Сподіваюсь, що так все і буде продовжуватися.
− Як Ви оцінюєте виступи Ваших підопічних під час кваліфікації Євро-2013/2014 у Казані?
− Загалом, я би поставів своїй команді «4». Перша гра з Естонією вийшла занадто нервовою для нас. Ми не реалізували чимало гольових моментів, не забили пенальті та примудрилися забити у власні ворота. Якщо дати йому десять спроб, що влучити у ворота, схибив би десять разів, а тут - влучив.
Проте, якщо казати про першу гру, велику роль також зіграло штучне покриття. Ми їхали і не знали про цей факт, нам повідомили про це лише за чотири дні. А це ж дуже важливий момент − інший відскок м’яча, треба звикнути до поля. Все це зіграло свою роль також у першому матчі проти Естонії. Згодом хлопці звикли та вирівняли гру, і здобули вольову перемогу.
− У матчі проти Естонії команда мала відчутну перевагу протягом гри над суперником, але аж до середини другого тайму була у ролі наздоганяючої. З чим це пов’язано? Можливо, хлопці недооцінили естонців, чи була присутня доля нефарту?
− Ні, недооцінки не було − це 100%, і казати про нефарт також не можна. Це, скоріше за все, брак індивідуальної майстерності у наших футболістів.
− Який матч видався найскладнішим для національної команди у відборі? Чи здивував хтось із суперників своєю грою?
− Однозначно, що найважчою була перша гра проти Естонії. Для мене, як для тренера, вона була надзвичайно напруженою. Що стосується останнього матчу проти Росії, то ми вже виходили на поле впевненими у своїх силах. Проте, на 48-ій хвилині отримали вилучення та грали у меншості. Як стало відомо пізніше, Едуард Соболь пропустить тепер одну гру в еліт-раунді. Після такого повороту подій ми намагалися вистояти та здобути нічию, і нам це вдалось.
− Чому у матчі з Мальтою на поле вийшов значно оновлений склад збірної, порівняно з грою з естонцями? Ротація або Ви залишились незадоволеними діями підопічних у першому матчі?
− Це була ротація складу, це ж юнацький футбол. Я вже думав про наступну гру проти Росії, тому дав можливість іншим хлопцям проявити себе. У нас дуже сильна команда, 18 гравців − усі рівні між собою.
− Які були настанови команді напередодні матчу з Росією, зважаючи на те, що українська збірна на той момент вже достроково кваліфікувалась до еліт-раунду Євро 2013/2014?
− Відверто кажучи, їх не треба було зайвий раз налаштовувати. Я просто нагадав хлопцям, що жеребкування еліт-раунду відбувається не по зайнятому місці, а по кількості очок у групі та різниці забитих та пропущений м’ячів. На даному етапі ми знаходимося на п’ятому місці, і нам дуже хотілося б потрапити в першу сімку та бути при жеребкуванні у першому кошику.
− На яких суперників чекаєте під час еліт-раунду Чемпіонату Європи навесні 2014 року? Як розцінюєте шанси збірної потрапити до фінальної частини турніру, який пройде в Угорщині?
− Поки я не буду нічого говорити, не хочу наврочити. Зараз дуже високий рівень у всіх команд. Зараз не може бути недооцінки суперників. Всі, хто вийде до еліт-раунду, це достойні суперники.
− Чи плануєте Ви появу нових прізвищ у складі юнацької збірної України у найближчому майбутньому? Чи спостерігаєте Ви за виступами молодших національних команд?
− Перш за все, я хотів би виразити подяку Олександру Головко, який запропонував мені трьох футболістів 1996 року народження. Зараз я продовжую слідкувати за цією командою. Загалом, хотів би відзначити, що всі футболісти прибули на збір в гарній фізичній формі, за що я хотів би окремо подякувати клубним тренерам. Також вважаю за необхідне відзначити вклад всіх людей, хто допомагав мені у підготовці команди. Наша спільна мета − це участь у фінальній частині чемпіонату Європи 2014 року в Угорщині, і ми будемо йти до неї.
