— Сергію Івановичу, вітаю з перемогою. Якщо на результат нарікань немає, то, мабуть, грою своїх футболістів ви залишилися не надто задоволені?

— Зрозумійте правильно, нам протистояла дуже мотивована команда, яка перед рідними вболівальниками хотіла себе проявити. Окрім того, головна мета «молодіжки» — це підготовка футболістів до національної команди. Тому в матчі з господарями наш тренерський штаб удався до ротації складу, надавши можливість зіграти іншим виконавцям. Нам приємно, що гравці старалися, й у непростому поєдинку проявили волю до перемоги.

— Судячи з розвитку подій, певне, матч проходив не зовсім за тим сценарієм, котрий ви планували?

— Знаєте, ця гра стала справді показовою як для футболістів, так і тренерів. Напруга та нервозність, які виникли під час матчу, говорять про те, що потрібно налаштовуватися відповідним чином. Певну роль зіграла також і ротація складу. Але ще раз повторюся, важливо, що всі гравці проявили характер і наполегливість, і, зрештою, дотиснули суперника.

— Ураховуючи хиткий рахунок після першого тайму — 2:1, у перерві, можливо, якимось чином підбадьорили хлопців?

— Насправді, у стартові десять хвилин ми мали забити щонайменше три м’ячі, але натомість пропустили. Ще раз повторюся, хлопці дуже хотіли виграти, й у них було присутнє бажання та здоровий азарт. Звісно, без помилок не обійшлося, але тут важливий інший фактор — організація гри, що зумовило кінцевий результат, була на хорошому рівні. І ми перевірили у справі всіх футболістів, котрі є на зборі, всім дали шанс.

— Сергію Івановичу, коли до 70-ї хвилини рахунок тримався нічийним, чи вірили в те, що зможете таки повернутися в Україну з трьома балами?

— Звичайно. Навіть скажу більше, в перемозі своїх хлопців не сумнівався.

— Однолітки з Ліхтенштейну забили «синьо-жовтим» удвічі більше, ніж за увесь відбірковий цикл. І якщо раніше дії в обороні нашої команди особливих нарікань не викликали, то цей матч яскраво продемонстрував, що над надійністю тилу таки потрібно попрацювати. Як збираєтеся виходити із ситуації?

— Ураховуючи ротацію складу, пропущені м’ячі виникають уже як наслідок. Безперечно, над надійністю в оборонних редутах будемо працювати. Зрештою, всі молодіжні збірні Європи чи світу працюють над тим, щоби кожен гравець міг проявити себе та досягти рівня національної команди.

— Чи збираєтеся перекроювати лінію захисту в наступному поєдинку з латвійцями?

— Певна річ, у нас є ще час для повноцінної підготовки до матчу з балтійцями. І хотів би віддати належне футболістам, які за непростих умов забезпечують результат. Водночас, коли клубні партнери перебувають у відпустках, хлопці працюють. Позначається також і складна ситуація на сході країни, звідки до складу збірної делеговано чимало гравців. Вони переживають за рідних, завжди на телефоні, при цьому викладаються сповна на полі. Хочуть, щоби радість од перемоги відчули в Україні, адже футболісти грають саме за свою країну.

— Чи вистачить на наступний поєдинок у Черкасах психологічного та емоційного потенціалу ваших підопічних?

— Сподіваємося, що все буде гаразд, і хлопці витримають цей марафон. Ми постійно розмовляємо із футболістами, підтримуємо їх. Усе залежить тільки від нас самих. Важливо, щоби це також розуміли безпосередньо гравці, й відповідали не тільки за зміст своєї гри, а й за результат. Так, із ліхтенштейнцями були допущені помилки, але хлопці їх нівелювали за рахунок характеру та великого бажання перемогти. Тому до матчу з Латвією будемо ретельно слідкувати за підопічними, й визначимося зі складом лише напередодні самої зустрічі.