Наставник "молодіжки" розповів про плани команди на турецькому зборі, дебютантів і перспективи новоствореної збірної.
«Нам буде цікаво перевірити сили на тлі азійських команд»
— Сергію Івановичу, наразі вже офіційно стало відомо, що ваша команда на турецькому зборі візьме участь в Enda Cup. Розкажіть детальніше як про сам турнір, так і про плани «молодіжки» на першому цьогоріч навчально-тренувальному зборі.
— Із урахуванням того, що цього року ми не братимемо участь у Кубку Співдружності, Федерація футболу України пішла нам назустріч і організувала двотижневий збір у Туреччині. Там ми зіграємо в товариському турнірі Enda Cup, а також проведемо кілька контрольних поєдинків. Наскільки відомо, наразі нашими суперниками по Enda Cup стануть молодіжні збірні Узбекистану, Албанії та Ірану. Змагання проходитимуть у одне коло, тобто зіграємо по одному матчу з кожною з команд. Звісно, також хочеться провести додатково два-три спаринги, щоби оцінити можливості футболістів, зрозуміти рівень їхнього мислення на футбольному полі та визначити, на яких позиціях їм зручніше діяти. У нас небагато часу, щоби награти склад, тому цей збір дуже важливий.
— Чи вже відомі інші суперники в товариських зустрічах?
— Іще ні. Суперники тільки підбираються, сподіватимемося, що вони будуть сильними. Ми попросили організаторів, аби вони плідно попрацювали над цим питанням і знайшли нам гідних опонентів.
— Гратимете в Enda Cup переважно з представниками Азії. Що скажете про рівень команд Ірану та Узбекистану?
— Рівень азійського футболу нині достатньо високий, є хороші збірні на кшталт Японії, Ірану, Південної Кореї, Китаю. Тому, гадаю, матчі будуть цікавими та корисними. Окрім того, команди з Азії проповідують дещо інший стиль гри, тож нам буде цікаво перевірити сили на тлі таких опонентів. Щодо Албанії, то це європейська збірна, й там також є хороші виконавці. Не потрібно забувати й про те, що п’ятого лютого відбудеться жеребкування європейської кваліфікації, тому цілком можливо, що вже у середині березня нам доведеться зіграти матч відбору. Хотілося би подякувати керівникам і тренерам клубів, котрі у цей період відпустили хлопців у розташування молодіжної збірної.
— Як ставитеся до того, що цьогоріч ваша команда не захищатиме титул чемпіона Кубка Співдружності?
— Ми двічі грали на Кубку Співдружності, й обидва рази доходили до фіналу. Уперше ми поступилися росіянам, але з другої спроби змогли взяти в них реванш й привезти трофей до України. Акцентую, що під час турніру наш тренерський штаб міг не тільки перевірити ігрові якості гравців, а й людські. У цьому плані двотижневий збір в Туреччині має стати гідною заміною Кубка Співдружності. Принаймні, ми на це сподіваємося.
— Чи не заважає вашому тренерському штабу готувати команду за відсутності кількох футболістів, зокрема гравців 1995 року народження та тих, хто поїхав на збори в основних складах своїх клубів?
— Це дуже добре, що наші футболісти їдуть із першими командами на збори. Тому Малиновський, Мемешев, Мишньов, Мякушко, Пучковський, Тотовицький, які торік здобули вікторію на Кубку Співдружності, на сьогодні є виконавцями основних складів у своїх клубах. Звісно, ми добре знайомі з ігровими якостями цих хлопців, відтак нічного критичного в їхній відсутності немає. Окрім того, в нас з’явилася можливість запросити до лав «молодіжки» тих виконавців, із якими ще не знайомі. Так, ми багато переглядаємо молоді, але спостерігати за їхньою грою в клубі, й як вони діятимуть в збірній — це абсолютно різні речі.
«Дуже хотілося, щоби таких селекційних міні-зборів було якомога більше»
— Стосовно новачків. На турецький збір ви запросили достатню кількість дебютантів. Не боїтеся, що хлопці можуть не потягнути рівень молодіжної збірної України?
— Ми впевнені в тих гравцях, котрих запрошуємо до збірної. Знову повторюся: шанс отримати виклик до лав «молодіжки» повинен мати кожен! І не тільки гравці з прем’єр-ліги, а й нижчих дивізіонів. Інша справа, чи зможуть вони скористатися цією можливістю? Але шанс у них має бути. Зрештою, нам би дуже хотілося, щоби таких селекційних міні-зборів було якомога більше, бо, скажімо, молодіжна команда Італії збирається 12 разів на рік. Із національною командою там ситуація складніша, однак Конте всіляко агітує тамтешню федерацію дати зелене світло на подібні заходи. Тому даємо шанс і сподіваємося, що хлопці зможуть ним скористатися. У цьому контексті хочу згадати минулий Кубок Співдружності, після тріумфу на якому Малиновського запросили до «Зорі», хоча до цього він перебував у дублі «Севастополя». Схожа ситуація з Мишньовим, Мірошниченком, Мякушком, Пучковським, Юрченком, який перейшов до «Байєру». Тому такі турніри необхідні для нашої команди, бо після них і тренери клубів по-іншому починають ставитися до гравців.
— Минулоріч ви переглянули більше 50 гравців. Скільки 2015-го плануєте подивитися?
— Тут плану не поставиш. Але, як говорив Михайло Іванович Фоменко, хлопці дають привід, щоби їх викликали. Своєю грою, ставленням… Звісно, з багатьма тренерами ми спілкуємося, вони дають нам певну інформацію з приводу того чи іншого виконавця.
— Юрченка взагалі не викликали, чи його «Байєр» не відпустив?
— Ми відправляли запит до леверкузенського клубу, однак нам прийшла відповідь із підписом їхнього спортивного директора Руді Феллера, який подякував за запрошення й попросив, щоби Владлен залишився в розташуванні «Байєра». У нього доволі непросто проходить адаптація, й важливо, щоби він повноцінно пройшов із командою підготовчі збори. Ми пішли назустріч, і дозволили Владлену залишитися в клубі.
«важливо, щоби хлопці мислили на полі й отримували задоволення від гри»
— Сергію Івановичу, з урахуванням товариської зустрічі з Туреччиною, як вважаєте, за перспективою нинішнє покоління молодіжної збірної талановитіше, ніж попередня команда, чи прwо це ще зарано говорити?
— Хороше питання. Згадайте, як минулого разу все розпочиналося. Усі говорили, що це неперспективна збірна, хлопці нічого не вигравали, але в них є велика мотивація та бажання. І якщо говорити про збірну Німеччини, то мені якось довелося побувати в Бремені на матчі «Вердера» та дортмундської «Боруссії». І Віктор Скрипник показав інфраструктуру клубу, починаючи з U-7 і закінчуючи основною командою. Можу сказати, що там усе професіонально та системно. Ми моніторили, скільки футболістів 1994-1995 року народження зіграли в бундеслізі в першому колі. На сьогодні — 18 футболістів. До речі, за «Вердер» тоді рахунок відкрив також хлопчина 1995 року — Зельке. Розумієте, вже на цьому етапі в них є перевага над нами. Вони не бояться довіряти молоді, але й молодь відповідає їм взаємністю, демонструючи хороший футбол. Тому та молодіжна збірна показала себе із хорошої сторони, й нам приємно, що практично всі хлопці виступають у основних складах своїх клубів, їх викликають до лав національної збірної.
— Який стиль гри збираєтеся прищеплювати нинішній команді?
— Уміння мислити! Дуже важливо, щоби хлопці були кмітливими на футбольному полі й отримували задоволення від гри. Звісно, коли м’яч у нас, ми атакуємо, коли м’яч у суперника — обороняємося. Також важливо, щоби була командна гра як у атаці, так і в захисті.
— Нинішня ситуація у ФФУ якось позначається на молодіжній збірній?
— Добре, що ми їдемо на цей збір, адже він для нас дуже важливий. Узагалі, 2014 рік видався успішним роком для всіх наших збірних. Сподіваємося, що й нинішній рік буде не менш продуктивним.
