Колишній гравець "Шахтаря" В’ячеслав Шевчук поділилився спогадами про спільну роботу із Мірчею Луческу в донецькому клубі.
– Розкажіть, коли ви вперше побачили Луческу? Яке враження у вас було від нього?
- Я познайомився з Луческу під час виступу за Дніпро, коли ми грали з Шахтарем. Я провів хорошу гру і Луческу сказав менеджерам Дніпра, що хоче мене бачити в Шахтарі. Це була повністю його ініціатива, щоб я в 2005 році повернувся в донецький клуб, і Шахтар викупив мій трансфер.
– Якими були тренування у Луческу?
- Багато хто думає, що бразильці в Шахтарі практично не бігали, але тренування в нього були дуже інтенсивними з великими навантаженнями. Інколи бразильцям потрібно було два роки адаптації, щоб звикнути до цих тренувань. Не всі витримували навантаження, але ті, хто витримав, заграли потім на високому рівні: Вілліан, Фернандіньо, Мхітарян та інші.
Луческу завжди дуже активний і сам всім займається, все контролює. Багато спеціалістів можуть зі сторони спостерігати за тренуваннями, але тільки не він. Містер вникав навіть у розминку, за всім спостерігав, аналізував, підказував. Луческу хотів, щоб ми були максимально сконцентровані і налаштовані на кожній вправі.
Кожне тренування в Шахтарі при Луческу було як останнє.
Я з ним працював 11 років, і він кожен день був активний. Луческу – максималіст і завжди хотів тільки перемагати. Як вибудовувалась формула: українці в захисті, бразильці в атаці? Ну не скажіть, бразильці були на різних позиціях, в тому числі і в захисті: Ісмаїлі, Леонардо.
Конкуренція була шалена на всіх позиціях. В Шахтарі мріяли грати гравці зі всієї України.
– Хто із гравців був улюбленцем Луческу?
- Луческу цінував всіх гравців. Але думаю, найулюбленішим його гравцем був Срна. Він дуже поважав Дарійо, тому що бачив його професіоналізм, як той віддавався на полі.
Читай також: Юрій Вірт: "Думаю, Луческу очолить румунський або турецький клуб. Сидіти вдома з внуками і правнуками – це не його"
– Чи були такі гравці, яких Луческу недолюблював?
- Критика від Луческу це скоріше плюс. Якщо він не критикує гравця, значить, він йому не потрібен. Так казав сам Містер. Луческу мене, як критикував, так і хвалив. Це нормальні робочі моменти. Завдяки ньому я грав до 38 років на високому рівні і завжди тримав себе в тонусі. Я щасливий, що в моєму житті був такий тренер, як Луческу.
Він багато чому мене навчив. Містер був дуже вимогливий до всіх: як до себе, так і до гравців, і персоналу.
– Чому після гучних поразок Шахтаря у єврокубках, Луческу завжди винуватив українців — то Гая, то Пятова, то Шевчука, то інших?
- Таке бувало. Значить, ми були винні. Що стосується бразильців, то Луческу не хотів їх публічно чіпати, бо знав, що вони не сприймають критику і можуть негативно відреагувати. Це могло позначитись на їхньому тренувальному процесі. Ми, українці, критику сприймали нормально і робили висновки.
– Луческу казав, що найсуворіше ставився до своїх земляків – румунів. Чи це правда?
- У Луческу дисципліна завжди була на першому місці. Українці та румуни більш дисципліновані, а бразильці більш розслаблені, така в них ментальність. Луческу відносився до Раца, як і до всіх інших гравців. Я не можу сказати, що до румунів було якесь упереджене ставлення. Луческу – тонкий психолог і мав підхід до кожного гравця.
Звичайно, до бразильців він був більш лояльнішим, тому що в них такий менталітет, що їх не можна передавити.
– Хто був найсильнішим трансфером Шахтаря часів Луческу, що ви дивилися за гравцем на тренуванні і думали: "Вау, оце рівень"?
- Всі гравці на тренуваннях були топ. При Луческу ніхто не міг вийти на розслабоні. Такого не було ніколи. Луческу аналізував, хто як тренується, і випускав у старті найкращих.
Чи штрафував Луческу? Ні, такого не було. Штрафи в Шахтарі були непотрібні. У нас не було ні зважувань, ні перевірки тиску. А навіщо? Якщо ти не будеш дотримуватись дисципліни, то не зможеш виконувати вправи на тренуваннях, а потім – грати. Це і буде штрафом.
Читай також: Євген Селезньов: "Коли Луческу кричав, то я просто забивався в кут і тихенько сидів"
– Луческу дуже емоційний тренер. Оці його шоу: кидання шапкою об землю, апеляції до суддів і чиновників – це що? Громовідвід від гравців чи показуха?
- Це точно не показуха. Луческу – дуже розумна і хитра людина. Він аналізує і бачить ситуацію, тому такими вчинками, інколи, хотів відволікти увагу від команди на себе. Ви ж бачите, як він поводить себе на бровці? Луческу живе грою, постійно підказує. Це подобається вболівальникам. Він великий професіонал. Футбол – це його життя.
– Можете згадати найпам’ятнішу розмову або історію, пов’язану з Луческу?
- Це було на зборах у Швейцарії у 2006 році. Ми зі Срною йшли з вечері і тут – нас гукає Луческу. Він проаналізував наші дії у спарингу і говорить: "Дарійо, ти можеш стати найкращим правим захисником світу. У тебе чудова швидкість, суперпередача, ти знаєш, коли необхідно вриватися в зону". Як на мене, Срна справді декілька років був найкращим гравцем на своїй позиції у світі. Недарма його у 34 роки запрошувала Барселона.
Мені Луческу також сказав комплімент: "Слава, в моєму житті мало було захисників з такою швидкістю, як у тебе. Якби ти потрапив до мене у 20 років, то вже грав би у топовому європейському клубі". Ці слова мені дуже запам’ятались.
– Можете згадати момент, коли Луческу був найзлішим?
- Кожна нічия та поразка викликала у нього шквал негативних емоцій, неважливо – офіційна ця гра чи товариська. Луческу був незадоволений, навіть, коли ми перемагали, але якість гри була не дуже високою. Інколи ми програвали, але показували хорошу якість гри, і Луческу тоді був не таким розлюченим.
– Давайте тепер поговоримо про Луческу в Динамо. Навіщо кияни призначили румуна головним тренером, знаючи, що його профіль – це робота з дорогими талантами? У Динамо в основному ж грають українці.
- Луческу міг працювати з будь-якими молодими гравцями, а не тільки з бразильцями. Згадайте, як він розкрив Чигринського, Коваленка, Ракицького. Це гравці європейського рівня. Хтось виграв конкуренцію, а хтось, з величезним талантом, не зміг конкурувати в Шахтарі.
– Як ви оціните період Луческу в Динамо, яку оцінку йому поставите за десятибальною шкалою?
- Я не вчитель, щоб ставити оцінки. Звісно, що в кінці його роботи не було тих результатів та якості гри, яких вимагали вболівальники. На це були свої причини. Дуже багато топових гравців пішли з Динамо, той же Забарний, Миколенко, Сидорчук, Циганков, Кендзера.
Це був кістяк команди. А на їхнє місце прийшли молоді гравці з U-19 без досвіду – Волошин, Дячук, Царенко, Ванат, Бражко із Зорі. А Динамо, це такий клуб, де результат потрібно давати відразу.
Але, давайте не забувати, що Луческу прийшов в тяжкий період, коли Динамо два роки поспіль не вигравало чемпіонство, а він оформив требл та вивів команду в Лігу чемпіонів.
Я вважаю, що Луческу зробив величезну роботу в Динамо, він великий професіонал своєї справи. Луческу та Лобановський – це два найвеличніших тренери в історії українського футболу. Містер точно входить в десятку, а то й у трійку найкращих тренерів світу.
– Як ви думаєте, Луческу вже закінчив тренерську кар’єру чи ще попрацює? Адже, незважаючи на первісне трактування його заключної прес-конференції, ось уже пішли чутки про Бешикташ і Динамо (Бухарест)…
- Я думаю, що він вже закінчив тренерську кар’єру. Йому в 78 років буде тяжко дотримуватися режиму та переносити постійний тиск. Напевно, він відійде від футболу і присвятить свій час сім’ї. Хоча… Я розмовляв нещодавно з Луческу на цю тему, кажу: "Містере, ви так багато дали футболу, що вам потрібно знайти вже час і поїхати відпочити з сім’єю в якійсь теплій країні".
Але він не вміє відпочивати. Луческу відповів: "Слава, спокій – це не моє". Для нього відпочинок – це футбол і праця кожен день.
