27.09.2022. Ліга Націй. 6-й тур
Польща. Краків. Стадіон ім. маршала Пілсудського
Головний арбітр: Анастасіос Сидіропулос (Греція)
Асистенти: Поліхроніс Костарас, Лазарос Димітріадіс (обидва - Греція)
Україна - Шотландия 0:0
Україна: Лунін, Миколенко, Забарний, Тимчик, Матвієнко, Степаненко, Маліновський (Піхальонок, 88), Мудрик (Циганков, 75), Ігнатенко, Довбик (Яремчук, 75), Ярмоленко (Зубков, 87)
Тренер: Олександр Петраков
Шотландия: Гордон, Гендрі, Портеус, Тейлор (Кингсли, 72), Гіккі (Ралстон, 90), Маклін, Макгрегор, Джек (Армстронг, 72), Макгінн, Фрейзер (Крісті, 72), Адамс (Дайкс, 78)
Тренер: Стів Кларк
Попередження: Мудрик, 16, Ярмоленко, 23, Ігнатенко, 27, Маліновський, 90+3 - Хіккі, 62, Дайкс, 84, Маккрорі, 90+3
Состав команд
Українці примудрились "привезти" вже на третій хвилині, коли "ускладнили" з виводом м’яча "через пас" зі штрафного. Під Забарного ніхто нормально не відкрився, Іллі бі просто винести, але він вирішив підсікати на партнера… Втрата, МакГінн скидає Че Адамсу, той пробиває, але Забарний встигає виправитись, вставити п’ятку, й м’яч рикошетом йде повз ближню стійку. З суворим коментарем Луніна.
Ще покатали, а потім українці згаяли чарівний шанс. Навіть так - Чарівний Шанс. Власне, згаяв особисто Андрій Ярмоленко, бо партнери зробили все від них залежне. Довбик зачепився та "кинув" в коридор між Гіккі та Гендрі, й на мить здалось, що Мудрик не встигне – перехоплять захисники. Але ні – Михайло встиг. Встиг, проскочив, підробив й накинув точнісінько на бутсу Ярмоленку, що увірвався паралельно з правого флангу. Андрію залишалось впритул пробити у будь-яку точку площини воріт, але… Вище. Як?! Ну як?! Це питання, мабуть, синхронно вирвалось у кожного українського вболівальника.
Катають далі. Відсоток володіння трошки кращий в українців, втім, ударів та кутових трошки більше в шотландців. За передачами, загалом, порівну. Вивалюються в офсайди Тимчик та Довбик, обом лайнсмен "дозволяє" пробити (Олександр – в рукавиці голкіперу з дуже гострого кута, Артем – повз дальню стійку), і лише потім "відмахує". А на 23-й хвилині Довбику, врешті решт, щастить "втриматись" на лінії, й передача Ярмоленко "шведою" запускає Артема на побачення з Гордоном. Форвард української збірної вивалюється на голкіпера, намагається ударом обвести, але Гордон все "читає", викидає рукавиці та парирує.
Одразу – епізод в штрафному українців. Спочатку Ярмоленко заробляє картку жорстким підкатом на правому фланзі, а в наступній атаці м’яч після прострілу потрапляє в плече (з рикошетом в голову) Тарасові Степаненку, що підкотився під передачу. Арбітр вказує на "точку", Тарас хапається за голову, втім, є VAR, й грек Сидіропулос йде дивитись кіно. На першому ж повторі чітко видно влучання в плече, тому арбітр одразу розгортається, вертається на поле й пенальті заміняє на вільний удар.
31-а хвилина – подача кутового шотландцями, верхова боротьба, "свічка", дві спроби гостей ткнути партнеру, й Джек б’є з відскоку – над перекладиною метрів з восьми! У-ух, тепер й українцям пощастило, "пробачив" шотландський хавбек з вкрай вигідної позиції. За дві хвилини господарі накатують правим та лівим флангом ривками Маліновського та Миколенка дві добрі атаки, але без завершального удару. І кутовий, після якого Степаненко виграє повітря та пробиває головою повз стійку.
Замикає простріл Миколенка в штрафному в дотик Маліновський – повз "рамку" воріт. Ловить на підйом бутси за відскоку м’яч Степаненко – повз Довбика та дальню штангу. Переводить праворуч Мудрик, Тимчик подає, захисник зрізає плечем в напрямку дальньої "дев’ятки", але, на щастя Гордона, м’яч йде за межі поля біля самісінької хрестовини.
Українці проводять кінцівку тайму в атаках, арбітр додає дві хвилини, а команди вже гостроти не додають - по роздягальнях, ігрові плани коректувати.
За підсумками тайму маємо 55 на 45 у володінні, 5-4 за ударами, 1-1 за ударами в площину, 1-3 за кутовими, 220-188 за передачами, 89 проти 83 відсотків за точністю передач. І перевага за гострими моментами: проти конфузу Ярмоленка, виходу віч-на-віч Довбика та замикання Маліновського – лише удар Джека метрів з восьми та… той привоз на початку, коли Забарний п’яту під удар Адамса вставив. Ну й ударів з підборів десь порівну. "Точку" рахувати не будемо, бо не було. Ані де-факто, ані де-юре. У підсумку – наче й перевага українців у гостроті, а на табло – нулі. Які категорично не влаштовують.
Другий тайм починається за атак українців та щільного удару Мудрика у дальній кут. Михайло змістився повз Гіккі, крутнув під дальню стійку, Гордон потягнув, а до відскоку трошки не встигли Довбик з Ярмоленком. За три хвилини – Мудрик після якісного закидання Забарного тягне лівим флангом, розгортається, скидає до центру Ігнатенку, й Данило пробиває в дотик в лівий від себе кут. Макгрегор встигає зачепити бутсою, трошки змінює траєкторію й тим допомагає Гордону.
Офсайд Ярмоленка, офсайд у Довбика (який вже? Артем - наш Індзагі), Маліновський розгортається в центрі, ще раз добре "розрізає" на Довбика, а той… Все правильно, Артем знов залізає в офсайд.
Мудрик заробляє стандарт ліворуч, Маліновський подає на дальню стійку, куди налітає в підкаті Забарний, замикає, проте ледь дотягуючись, в площину, на жаль, не влучає. Далі – відрізок активної роботи з м’ячем від "тартанової армії", заблокований удар МакГінна, подача Фрейзера, відскок в руку Ігнатенку в штрафному майданчику українців, але грецький арбітр акцентує, що рука була в природньому положенні, Данило намагався її прибрати, тому граємо далі.
Знов непогана атака господарів, знов розрізаюча передача, знов офсайд Довбика, знов до свистка не забиває. Потрійна заміна в Стіва Кларка – Фрейзера на фланзі змінює Крісті, Джека в центрі – Армстронг, Тейлора ліворуч – Кінгслі. І, нарешті, відповідь Олександра Петракова – замість Мудрика та Довбика виходять по позиції Циганков та Яремчук. Те, що виходять – то прогнозовано, але ж всі очікували заміну Ярмоленка, втім тренерський штаб… Що ж, в тренерів голова велика, їм видніше.
Прострілює від лицьової Ярмоленко – партнери пролітають першим темпом, а другим ніхто не набігає. Степаненко чудово реагує на "свічу" захисника, першим підскакує з ударом з лету – повз дальню стійку. Українці намагаються взяти м’яч пі контроль не по черзі з суперником, а більш грунтовно, щоб не три-чотири передачі й втрата, а цілим відрізком ігрового часу. Але ні.
Лише коли на 87-й хвилині (чи не запізно?) виходять Зубков та Піхальонок замість Ярмоленка та Маліновського, українці трошки додають в русі, видають довгий відрізок контролю та створюють небезпечний епізод. Двічі б’є Піхальонок, двічі блокують його удари шотландські захисники, а намагання "вичавити" пенальті не проходить – підкат Портеуса від Зубкова чистий, в м’яч. Подача кутового – Степаненко виграє повітря, але знов пробиває головою повз стійку. Чотири доданих хвилини, багато боротьби… Й брак хоч якоїсь гостроти в ендшпілі. Свисток грека - 0:0. Шотландія виходить до Ліги А, Україна лишається у Лізі В та сумно крокує в третій кошик жеребкування відбору до Євро-2024.
Що ж. Після якісного (дійсно якісного) червневого плей-оф до ЧМ-2022 всі навкруги заходились наввипередки прогнозувати українцям легку прогулянку групою Ліги Націй. Типу, бачили ми тих шотландців, пхе! А ірландці ще слабкіші, а вірмени – то взагалі, не в поважному товаристві буде сказано... Та й час довести тим кантонам, де ми насправді грати повинні, час тріумфально повертатись в еліту!
Врешті решт, оступились зі збірною Ірландії, добряче отримали потиличників від шотландців у Глазго, не змогли забити "тартановій армії" у матчі-відповіді… І все, фініта. Тріумфальний той шлях до Ліги А якось раптово перервався.
Хтось скаже – а що шотландці показали? Наші більше створили! Більше. Але навіщо гостям було щось особливе демонструвати? Вони в Глазго того тижня у другому таймі все показали, що хотіли. Розмазавши збірну України по газону. А зараз – приїхали за нічиєю, увезли нічию. Очко на виїзді, три вдома – класика.
Питання є до тренерських рішень. Так, це банально, знаю. Розумничати після фінального свистка будь-хто вміє, вже за підсумками, то справа нехитра. Втім, ну як оминути заміну Мудрика, а не Ярмоленка? Чи вихід Зубкова та Піхальонка вже під закінчення основного часу? Чіпати тему "двох опорних до кінця" не буду – Степаненко з Ігнатенком і в атаці були не останніми людьми, то їм закидати не треба. Але все інше… Адресати замін, момент замін, та й стартовий склад… Вихід в основі Довбика, а не Яремчука… То феєрія з вірменами таке враження на тренерський штаб справила? Роман вже давно органічно виглядає в комбінаційних "трикутниках" з Ярмоленком, Маліновським та Зінченком, коли той на полі. Втім, й з Мудриком точно б не гірше. Та з крайніми захисниками. Довбик - габаритніший, наче краще прикрити може? Але ж скільки разів шотландці на випередження "витикали" з-під ніг? Про постійні офсайди я мовчу взагалі, їх згадувати буде зовсім моветон. Це як котику копняка дати.
Олександр Петраков сьогодні не вгадав. Частково зі стартом, частково з замінами, частково з моментом для замін. Втім, і гравцям забивати б не завадило – моменти ж створювали, врешті решт? Створювали. Але нулі? Нулі. Ярмоленку – взагалі той удар вище воріт ще не одну ніч снитися буде. Бо не просто "один з одинадцяти" – капітан, повна довіра (згадуємо заміни) тренера, опора. Саме тому й на полі, щоб "вирішити" в вирішальний момент (пардон за тавтологію). Але…
Але. Але. Так і зіграли, так і цикл цей завершили. З багатьма "але".
І додати тут, власне, більше нема чого. Та й потреби немає. Немає в цьому трагедії особливої, бо не це зараз головне для українців. Пограли в футбол, не виграли в футбол, та й нехай собі. Ще спробують. І ще. Бо лише гра.
А нам краще всі наші "ментальні потужності" спрямувати на підтримку головної збірної країни – Сил оборони України. Щоденно переживаючи за кожного. Хто молиться – молитись за Воїнів, по-дитячому щиро радіти кожному метру відвойованої в окупантів української землі.
Та вірити. Вірити в ЗСУ.
Бережи вас Бог, Воїни!
Слава Україні!
