23.07.2024. Ліга чемпіонів. 2-й раунд. Перші матчі
Польща. Люблін. Стадион "Арена Люблін"
Головний арбітр: Крістіан Дінгерт (Німеччина)
Асистенти: Крістіан Дітц (Німеччина), Ніколай Кіммеєр (Німеччина)
"Динамо" (Київ, Україна) - "Партизан" (Белград, Сербія) 6:2
Голи: Шапаренко, 40, Бражко, 43, Караваєв, 45+1, Кабаєв, 55, Попов, 83, Піхальонок, 90+2 - Салданья, 22 (пен.), 66
"Динамо": Бущан, Попов, Вівчаренко, Дячук, Бражко (Андрієвський, 86), Буяльський (Піхальонок, 46), Шапаренко (Лонвейк, 86), Караваєв (Малиш, 46), Ярмоленко (Волошин, 69), Кабаєв, Ванат
Тренер: Александр Шовковский
"Партизан": А.Йованович, Маркович, Де Медіна (Філіповіч, 60), Муякич, Антіч, Арріага, Го Йон Джун (Шчекич, 46), Захід (Натхо, 60), Калулу (Трифунович, 77), Салданья, Ксандер (Ібрахім, 60)
Тренер: Александар Станоєвич
Попередження: Бражко, 47 - Салданья, 1, Де Медіна, 11, Арріага, 81
Cклад команд
Слід зазначити, що в самому дебюті зустрічі буквально пару хвилин активніше попрацювали з м’ячем гості, ледь не травмували на фланзі Бражка, але обійшлось. Далі вже м’яч поступово під контроль взяли кияни і вже на 4-й хвилині створили перший по-справжньому небезпечний момент.
Шапаренко перехопив м’яч метрах в 30-ти від воріт "Партизана", Бражко підібрав, повернув на хід, Микола подовжив ліворуч передачею на Кабаєва, а той "хитнув" Де Медіну та пробив в ближній кут - голкіпер зреагував. Втім, зрізав собі за спину, у воротарський, де Ярмоленко поставив корпус та пробив через себе. Пробити - пробив, але поцілив над поперечиною.
Кияни більше працюють флангом Вівчаренка-Кабаєва, яким активно допомагає Шапаренко. Праворуч активності було поменше, та й Караваєв в передачах помилявся.
Другого цікавого моменту довелось чекати хвилин 15. Ярмоленко змістився до центру, прорізав оборону передачею на лівий фланг, Вівчаренко в дотик прострілив в район "одиннадцяти метрів", а Буяльський, теж в дотик, пробив в кут. На жаль, заслабко - Йованович забрав.
Ще трошки пограли, аж доки Караваєв не вирішив "повозити" в своєму штрафному. Наче й поставив корпус Калулу, але відпустив, ткнув бутсою навздогін і влучив в ногу конголезцю. Кияни вивели м’яч з оборони, навіть атаку спробували згенерувати, проте арбітр за підказкою відеоасистента все ж сходив "телевізор подивитись". Де все й побачив. Призначивши "точку". Салданья дав паузу і "виконав паненку", перекинувши динамівського голкіпера по центру - 0:1.
"Динамо", звісно, продовжує атакувати. На 27-й хвилині Ванат поборовся біля лицьової, скинув Ярмоленку, той одразу намагався закинути в дальній кут, а поруч Шапаренко показував - скинь сюди, трошки під себе. Атака продовжилась, киянам тричі блокували можливість удару, доки, врешті, Шапаренко не крутанув в дальній верхній кут - неточно, в півметрі від хрестовини.
Продовжував засмучувати Караваєв. Як приклад - Ярмоленко бореться, збирає на техніці суперників, розчищає зону Олександрові та скидає під простий адресний простріл. Але Караваєв примудряється передачею "знайти" суперника між двома своїми гравцями.
Ну й деякі непорозуміння між киянами. То трошки "в спину" дадуть, як Ярмленко Буяльському, то навпаки - хитрою передачею не в ноги, а неочікувано в темп. Більше б злагодженості - дуже багато моментів отримали б належний розвиток, проте оці передостанні передачі…
На 35-й хвилині - ще одна атака, доведена до логічного кінця. Дячук робить якісну діагональ праворуч, Караваєв цього разу вдало скидає Ярмоленку на хід головою, Андрій прибирає одного суперника, намагається пробити, але Муякич встигає вставити бутсу. З відскоку Андрій скидає назад під удар вільному Кабаєву, проте Владислав "виконує" не найкраще. В "рамку" цілить, але прямо по центру, прямо в голкіпера. Несильним та навісним ударом. Подача кутового, захисники втрачають Дячука, але тому не вдається влучити головою в площину воріт.
Колись вся ця активність повинна була втілитись у щось предметне, й втілилась на 40-й хвилині. Дячук покотив ліворуч Вівчаренку, крайній захисник киян лише в останній момент встиг ткнути по флангу Кабаєву. Але вдало. Владислав скинув до центру Шапаренкові, а Микола в дотик пробив в ближню "дев’ять". Йованович встиг зачепити рукавицею, але відбити не зміг - 1:1! Ну й може подякувати Кевіну Арріага, який своїм стрибком повз м’яч трохи дезорієнтував свого голкіпера.
Де один гол - там і другий. Затяжна атака динамівців з переводом з лівого на правий фланг знайшла Ярмоленка, той підключив Караваєва в штрафному, простріл Олександра перехопив Арріага, ткнув Калулу, той - Муякичу, той - незграбно і недалеко виніс… точнісінько на Бражка. Якій поклав корпус та ударом з відскоком від газону поцілив у дальню стійку, а від неї - в сітку воріт, 2:1! На "тягання" Караваєва в своєму штрафному гості відповіли своїм аналогічним.
Можна було б одразу перейти до третього динамівського голу, але треба завважити епізод біля воріт Бущана, коли ледь не "привезли" вдруге. Центрбеки з Бражком занадто довго "витягали" суперника на себе передачами в задній лінії, в останній момент "сунули" Бущану під винос, але добре попресингував Го Йон Джун. Перехопив, Салданья другим темпом прострілив у воротарський, і довелось Георгію рятувати, перериваючи в стрибку ногою. Винесли.
І вже тоді забили третій гол. Пройшла якісна багатоходівка: Шапаренко - Кабаєв - Ванат - Буяльський - Ванат - Караваєв… І Олександр виправився за ту помилку в своєму штрафному. Дав в площину, вдало влучив в ногу Античу, від якої м’яч рикошетом проминув Йовановича та влетів у ворота - 3:1!
По перерві на полі замінами по позиціях з’явились Малиш замість Караваєва та Піхальонок замість Буяльського. Чи то планово, чи то за підсумками гри Олександра та Віталія у першому таймі… Обидва, скажімо так, провели не найкращі матчі в кар’єрі, тому логіка була присутня.
Бражко хапнув попередження, а Шапаренко після скидки Кабаєва ще раз спробував з меж штрафного на точність закинути в дальній кут. І знов у півметрі повз хрестовину.
Кияни продовжують комбінувати, Вівчаренко ліворуч прострілом заробляє кутовий. Розіграш, подача, Дячук кладе корпус, пробиває в площину - Антич лягає під удар! А за три хвилини "Динамо" забиває четвертий гол. Бражко на своїй половині поля віддає по центру Кабаєву, той набирає хід та тікає від свіжого Шчекича. З різних боків "пропонують" себе Ванат та Ярмоленко, захисники реагують на партнерів Владислава, а той бере - та й самотужки, потужним ударом вкладає в правий від Йовановича кут - 4:1!
Далі - заспокоїлись. Заколисали самі себе, дозволили супернику контролювати м’яч, будувати позиційні атаки й пропустили. Під час гольової атаки розгубили своїх візаві, спочатку вибили, але отримали повторну подачу з правого флангу, Калулу навісив, досвідчений Натхо, що вийшов на заміну, скинув головою далі, на ще одного свіжого гравця - Зубайру. А той - в центр. Де Салданья завалився разом із м’ячем за лінію воріт, незважаючи на спроби Дячука зашкодити. 4:2 - добряче таке цеберце холодної води за комірець господарям. Чіткий сигнал, що навіть виграючи - треба далі грати, а не сподіватись півтайма на економі докатати.
Динамівці натяк зрозуміли правильно. Пробиває вище воріт Ванат, Волошин змінює Ярмоленка, а Калулу прямою ногою летить в Бущана, що вибиває м’яч у своєму штрафному. На щастя голкіпера, ногою Калулу не влучає, лише чіпляє ногу Георгія спиною. Арбітру вдається відігнати від конголезця киян на чолі зі злим Поповим, і переляканий Калулу, показуючи, що він зовсім ненавмисно, щасливо "відскакує" навіть без попередження.
Тягне самотужки м’яч в штрафний на трьох суперників Ванат, втрачає, але з відскоку пробиває Вівчаренко - в метрі від дальньої стійки. У наступній атаці Кабаєв скидає Шапаренку в темп п’ятою, але удар Миколи в ближній кут встигає в стрибку заблокувати захисник.
Далі - п’ятий гол. Арріага наступає шипами на бутсу Бражку, отримує попередження, а Бражко - стандарт. Потужно пробиває повз стінку "на силу", Йованович витагає в верхньому куті, але підбір миттєво виграє у Антича Волошин. І скидає Попову, який в дотик пробиває в сітку між ніг Марковичу - 5:2.
Йде відпочивати основна пара центрхавів - Бражко та Шапаренко, даючи пограти Андрієвському та Лонвейку. На 88-й хвилині трибуни традиційно співають гімн України, а динамівці продовжують атакувати. Хоч і без надмірного завзяття. Кутовий зароблять, подадуть, ще плюс хвилинка біля чужих воріт…
Але навіть в такому режимі на другій доданій хвилині видають шикарну гольову комбінацію. Андрієвський - Лонвейку. той - Ванату на лінію штрафного, форвард - в дотик п’ятою Волошину, Назар м’яко, стопою - Піхальонку, а Олександр - холоднокровно між ніг Кевіну Арріага в дальній кут, чітко під стійку - 6:2! По-справжньому ефектно вийшло.
І все. Фінальний свисток фіксує розгром "Партизану". Який рейдом до рф на свою біду зарядив киян додатковою мотивацією.
Дивіться також: Відеоогляд матчу
За статистикою - та ж сама тотальна перевага. 67 на 33 відсотки за володінням, 22-4 за ударами, 9-4 за ударами в площину, 6-0 за кутовими.
Почнемо з недоліків, бо наочного позитиву й так через край. Оті чотири удари в площину Бущана - саме те, що непокоїть. Майже все, хоч і в різних ігрових ситуаціях, - наслідки недоліків у виводі м’яча з оборони через контроль. Караваєв завозився - "точка". Бущану сунули в останній момент під пресинг - ладь другий "привоз" не отримали у роздягальню. Другий пропущений гол - наслідок несконцентрованості в позиційній обороні, втрата своїх гравців в зонах. І звідки подавали, і звідки скидали, і звідки "заносили" в сітку - скрізь недопрацювали. І це - з відверто посередніми гравцями сучасного "Партизану". Хіба що за виключенням Салданьї. Той - хоч і грубий, але різкий гравець, з хорошим відчуттям позиції.
Тому - два зауваження. Перше - ще дуже багато й плідно треба працювати над виводом через контроль, бо далі по сітці "Партизанів" вже не буде. Друге - ведучи в рахунку, варто не сідати в позиційну оборону, в якій команда теж зірок з неба не хапає, а продовжувати грати вище через контроль, якщо суперник це робити дозволяє. Власне, другий пропущений гол дзвінким ляпасом скорегував динамівців на правильний шлях. У підсумку, знов залишили суперника без м’яча, забили ще, й спокійно дограли, без пригод.
За все інше - велика подяка. Сьогодні було принципово важливо виграти в цієї команди, але динамівці не просто виграли, а "подрібнили" суперника до фундаменту. Часто стається, що надмірна зарядженість виливається не в ігрову перевагу, а нідмірну жорсткість, картки та нерви. Сьогодні - на щастя, не той день. Все було органічно - й мотивація, трансформована в ігрову перевагу, та й дозована жорсткість, щоб белградцям життя медом не здалося.
Щодо гравців - окремо треба відзначити дует Шапаренка та Бражка в центрі поля. Чудово відчувають та доповнюють один одного, маючи свої козирі. Звісно, до ідеалу ще далеченько, але основу комбінаційної гри закладають. На цю основу накладаються фланги - контроль наддосвіченого Ярмоленка праворуч та рух мобільного швидкісного Кабаєва ліворуч. Але якщо дует Кабаєва та Вівчаренка виглядав органічно, генеруючи потрібний швидкий рух, то на протилежному фланзі цього не було. Під Ярмоленком відверто потрібний працьовитий невтомний Тимчик, який буде рухом доповнювати контроль Андрія. А в парі з 32-річним Караваєвим (навіть без урахування точкових помилок Олександра) зв'язка не виглядає органічно. До Караваєва тоді вже мобільний Волошин потрібен.
По безальтернативному поки Ванату та його взаємодії з партнерами питань немає, і тому в огляді атакуючої ланки переходимо до найцкавішого: Буяльський чи Піхальонок. І тут все не так просто. Піхальонок - професор, це в нього не відняти. Холоднокровно роздає, обігрується, вирішує. Треба - дасть з розворота діагональ метрів на п’ятдесят, треба - трикутник розіграє в дотик. Що треба, те зробить. Буяльський також вміє обігратись чи скинути, але "роздаючий скіл" Олександра, суб’єктивно, потужніший.
Натомість, в оборонних діях Буяльський корисніший. Він краще займає позицію, дає більше руху в потрібній зоні, більше необхідного пресингу. Банально більше працює. Хоча в команді вже "дід" та багато років має місце в основі.
Піхальонок, по другому тайму, коли наче й потрібно було заробляти собі очки в карму та місце в старті, в половині випадків пересувався неквапливо, подекуди просто позначаючи участь у відборі. Можливо, це просто "по рахунку" та по такому супернику, але з більш майстерним суперником ця неквапливість дасть в потрібний момент мінус гравця в потрібній зоні. Зі всіма витікаючими. А таку розкіш в центрі проти сильного суперника команда собі дозволити не може.
Втім, подивимось. Це поки лише перший офіційний матч за нову команду, час покаже.
Центру оборони, який так часто критикували минулого сезону, остаточних оцінок поки давати не будемо. Можуть краще, та й Салданья собі дозволяв забагато, але основна вада - початок атак. Після збірної, де центрбеки починают атаки, оці постійні "підсідання" Бражка під першу передачу дуже впадають в око. Треба самим якось додавати в цьому компоненті. Дячук, до речі, епізодами старався, і подекуди виходило. В плюс для обох центрбеків - якісна робота біля чужих воріт на стандартах.
Якось так. Роботи ще дуже багато у всіх лініях, та й Шовковський це розуміє краще за будь-кого. Попрацюють. Але сьогодні - можна й просто відсвяткувати. Бо маємо правильну перемогу над потрібним суперником.
Читай також: "Динамо" - "Партизан": стартові склади
