24.09.2022. Ліга Націй. 5-й тур
Вірменія. Єреван. Республиканский стадион
Головний арбітр: Жоао Педро Пинейро (Португалія)
Асистенти: Бруну Жезус (Португалія), Лусіано Майя (Португалія)
Вірменія - Україна 0:5
Голи: Тимчик, 22, Зубков, 57, Довбик, 69, Ігнатенко, 81, Довбик, 84
Вірменія: Юрченко, Барсегян (Шагоян, 63), Чалишир, Амбарцумян, Мкоян (Восканян, 76), Маргарян (Монрой, 75), Селараян (Серобян, 82), Бічахчян (Арутюнян, 46), Байрамян, Дашян, Грігорян
Тренер: Хоакін Капаррос
Україна: Лунін, Кривцов (Матвієнко, 77), Миколенко, Качараба, Тимчик, Забарний, Сидорчук (Піхальонок, 46), Циганков (Ярмоленко, 66), Зубков (Мудрик, 71), Ігнатенко, Яремчук (Довбик, 66)
Тренер: Олександр Петраков
Попередження: Дашян, 71, Арутюнян, 89 - Сидорчук, 31, Кривцов, 61
Cклад команд
Одразу взявши м'яч під контроль, українці вже на першій хвилині вперше загострили біля воріт Юрченка. Тимчик скинув в центр Сидорчуку, який в дотик закинув по флангу. Не те, щоб ідеально точно, але саме в ту зону, куди загалом вбігав Циганков. Віктор наздогнав біля лицьової, скинув назад Тимчику, а той прострілив на ближній кут воротарського, куди "набрав" Зубков. Втім, пробити Олександру не дозволили – двоє захисників кинулись у відбір, завадили.
За п’ять хвилин вірмени відповідають рейдом Селараяна в штрафний майданчик збірної України, Кривцов заблокувати не встигає, але Лунін грамотно обирає позицію та парирує. І ще за пару хвилин – забіг Барсегяна правим флангом, Качараба наздоганяє, встигає вставити ногу, та й лайнсмен з великим запізненням "запалює" офсайд.
Натомість, загальна перевага у володінні – за Україною, 61 на 39 відсотків. Один кутовий біля воріт вірмен, другий… Наче, й з загальною напругою, але без акцентованого удару. 14-та хвилина – потужний удар зі стандарту з гострого кута біля стінки, Лунін прогнозовано "складається", щоб забрати, але раптово не фіксує, випускає перед собою. Добре, що Миколенко стрибнув в підкаті, підстрахував.
Закидає в передню лінію Яремчуку Забарний, Роман м’яко зупиняє, скидає Циганкову, Віктор зміщується до центру, підробляє, б’є… Повз стійку. За хвилину – закидання Ігнатенка в штрафний, Циганков першим дотиком підробляє, а другим пробиває в ближній кут. Замало часу та простору лишилось, кут загострився, тому Юрченко просто скинув руки та прийняв на себе.
А там і гол. Красиво оформили. Миколенко попрацював корпусом біля кутового прапорця, скинув назад Циганкову. Виктор миттєво запустив флангом Зубкова, той якісно прострілив воротарським майданчиком (в "коридор" між захисниками та рукавицями голкіпера), а на дальній стійці Тимчик втік від Байрамяна та в стрибку заніс в сітку – 0:1! Загалом, логічний розвиток подій – 62 на 38 відсотків у володінні, вдвічі більше передач, вдвічі більше ударів…
Яремчук знов чудово чіпляється в передній лінії, врозріз скидає праворуч Тимчику, Олександр прострілює в центр штрафного, а Мкоян, перериваючи, зрізає в площину своїх воріт – Юрченко встигає зреагувати.
Після цього – пауза активності українців в межах ігрової аритмії. Вірмени отримують шанс потримати м’яч на половині поля гостей, намагаються загострювати лівим флангом, Барсегян навіть пробиває разок метрів з 20-ти – в захисника й на кутовий. З невдалим розіграшем від прапорця.
Позиційний креатив в господарів особливо не йде, а 40-й хвилині Барсегян заробляє ще один стандарт метрах в 25-ти від воріт Луніна. Пробиває Селараян – повз стінку, повз "рамку" воріт. І декілька швидких атаку українців наприкінці тайму. Втім, теж без загострень – то Зубков прокине, випустить, то Яремчук прокине, випустить, то Тимчик добре промчить флангом, але захисник головою винесе непогану подачу на кут воротарського… Додана хвилина, свисток португальця Жоау Пінейру, перерва.
На останньому відрізку тайму вірмени, потримавши м’яч, збільшили відсоток володіння до 42 (проти 58 в українців), кутовий подали, трошки додали в кількості передач та їх точності… Втім, дебютний епізод з виходом Селараяна та сейвом Луніна так і залишився єдиним справжнім загостренням господарів.
По перерві Олександр Петраков змінює в центрі Сидорчука на Піхальонка, а Хоакін Капаррос – Бічахчяна на Арутюняна. І вже на першій хвилині – фол неподалік від штрафного збірної України, з ударом Дашяна – повз стінку, повз "рамку".
Двічі вдало грає на випередження в своєму штрафному Миколенко, а вже в наступній атаці загострює біля чужих воріт, коли прострілює по лінії воротарського після стінки з Зубковим. На жаль, Яремчук не встигає, а підбір Тимчика на протилежному фланзі стається вже запізно, темп атаки втрачено. У воріт українців після виносу захисника пробиває з гострого кута через себе Барсегян – ефектно, але прямо в перчатки Луніну.
Дуркує лайнсмен. Барсегян залізає у відвертий офсайд за спину Качараби, отримує перадачу, мчить до воріт, крутиться там з м’ячем під наглядом Кривцова та Качараби, потім Тарас все ж витикає м’яч в форварда вірмен, й тільки після цього лайнсмен раптово піднімає прапорець. Кіно.
А українці забивають вдруге. Яремчук вчергове "сідає" під передачу з глибини, в дотик скидає праворуч Тимчику. Олександр тягне, прострілює в центр, а Циганков збирає увагу на себе й пропускає далі, на Зубкова. Який в дотик влучно пробиває в дальній верхній кут – 0:2! Красива геометрія, як і у випадку першого голу.
Двічі загострює за допомогою партнерів Циганков – після першого удару м’яч опускається на сітку зверху воріт, після другого – йде повз дальню стійку. Яремчука змінює Довбик, Циганкова – Ярмоленко, й обидва приймають безпосередню участь в третьому голі збірної України. Піхальонок в рамках комбінаційної роботи зміщується ліворуч, віддає звідти Ярмоленку, Андрій в дотик підсікає в зону на хід Зубкову (офсайду немає, затримався Дашян), а Олександр вирізає "парашутик" на дальню стійку, куди набігає Довбик та головою спрямовує в площину воріт – 0:3!
Темп прогнозовано трошки впав, пішли заміни, Арутюняну дозволили підготувати удар та пробити з напівкружжя – Лунін правильно обрав позицію та забрав. А українці ще два голи вклали. Спочатку Довбик обігрався з Ярмоленком, постояв з м’ячем в штрафному під гострим кутом до воріт, подумав та й покотив на напівкружжя Ігнатенку. Той першим дотиком зупинив, другим ювелірно поклав в дальній кут, під самісіньку штангу – 0:4. А потім добряче попрацював своїм габаритним корпусом сам Довбик. Піхальонок подав кутовий, удар Довбика головою заблокував захисник, Матвієнко з відскоку повернув Довбику, а Артем ефектно розгорнувся навколо себе з цілою купою захисників "на спині". І спокійно катнув в площину повз голкіпера – 0:5.
Ярмоленко прицільно накидає через групу захисників з правого флангу на лівий в напрямку Миколенка, Віталій б’є з льоту – повз "рамку" воріт. Жоау Пінейру вирішує не затягувати, додає лише дві хвилини й дає фінальний свисток, фіксуючи крупну перемогу збірної України.
Шість ударів в площину – п'ять голів. Це – основне, на що варто звернути увагу в розрізі післяматчевої статистики. Чудово склалось з реалізацією, і це, перш за все, ознака холоднокровності українців на завершальній стадії в окремих епізодах. Ну й не без частки фарту. Не факт, що Ігнатенко з десяти таких ударів хоча б пару разів так само покладе; не факт, що божевільна траєкторія закидання Зубкова на Довбика зможе бути відтворена ще раз навіть з тих самих десяти спроб. Не факт, що Довбику знов дозволять так розгорнутись з м’ячем в штрафному, не вставивши ногу.
Втім, це вже було потім. А от перші та найважливіші два голи – цілком робочі, трудові та майстерні, результат чіткої комбінаційної роботи та грамотних ривків в потрібні зони. І це тішить. Гравці, що сьогодні вийшли на поле, мали змогу довести, що можуть вирішувати локальні задачі в конкретних матчах, й чудово це довели. Звісно, можна кивати на рівень суперника, але накидати будь-кому повну торбу все ж треба вміти. А саме це й було бажано – не тільки взяти три очки, а й "відбити мінус три" з шотландцями, покращивши собі різницю м’ячів. З цим також впорались.
Розглядати цей матч крізь призму вирішального двобою з шотландцями сенсу, мабуть, особливого немає. Буде інший суперник, інший рівень складності, інший темп, інший склад та й, вірогідно, інша схема. Можна передбачити повернення в старт Забарного та Миколенка, можливо, буде прийняте рішення й щодо виходу Тимчика замість Караваєва. Далі – самі питання. Чи вирішить Петраков зміцнити центр поля другим орієнтованим на деструктив центрхавом, в пару до Степаненка? Чи вийде Маліновський і куди саме? Бо там, де грав у Глазго, вочевидь відчував себе п’ятим колесом возу. Чи вийде Циганков праворуч замість Ярмоленка? Чи вийде Яремчук замість Довбика? Роман помітно краще та точніше скидає в дотик, на боці Довбика – габарити в боротьбі.
Маємо цілу низку цікавих питань, але зрозуміло одне – тренерський штаб отримав певну інформацію по цілій групі гравців, і не з якогось млявого "товарняку", а з цілком офіційного матчу. Тепер дуже цікаво буде подивитись, як з цією додатковою інформацією штаб впорається, і чи зможе намацати оптимальний склад з огляду на провальний досвід другого тайму в Глазго з розумінням, де саме було "тонко" й де саме "рвалось".
І, звісно, з урахуванням сьогоднішнього результату вечірнього матчу Шотландія – Ірландія. Що теж може додати певні корективи до загальної турнірної диспозиції.
