13.11.2022. Чемпіонат України. 13-й тур
Львів. Стадион "Арена Львов"
Головний арбітр: Екатерина Монзуль (Харків)
Асистенти: Светлана Грушко, Марина Стрилецкая
"Шахтар" - "Зоря" 2:2
Голи: Бондаренко, 13, Бондар, 63 - Кирюханцев, 45, Булеца, 46
"Шахтар": Трубін, Бондар, Кривцов (Тейлор, 84), Михайліченко, Матвієнко, Бондаренко, Судаков, Криськів (Назарина, 46), Степаненко (Петряк, 84), Мудрик, Траоре (Сікан, 46)
Тренер: Игор Йовичевич
"Зоря": Мацапура, Бутко, Вантух (Снурніцин, 70), Данченко, Кирюханцев (Алібеков, 81), Чурко, Бражко, Булеца (Антюх, 70), Батагов, Мишньов (Михайленко, 81), Луньов (Русин, 60)
Тренер: Патрик фон Лиувен
Попередження: Траоре, 44, Мудрик, 62 - Антюх, 90+5
Cклад команд
Даний поєдинок міг стати еталоном не тільки окремо взятого туру, а й чемпіонату. Адже в ньому були присутні всі атрибути, за який ми і любимо його величність футбол. Відкритий стиль гри, обоюдогострі атаки, десятки ударів по воротам, дотепні фінти, забиті м’ячі, яскраві сейви та інтрига до останніх секунд. Проте, як це часто буває саме у вітчизняному спорті номер один, весь смак футбольного меду зіпсувала суддівська ложка дьогтю. Не піддаючи сумніву намагання арбітрів на чолі з досвідченою Катериною Монзуль бути послідовними і неупередженими, служителі феміди, на мій погляд, прийняли ряд рішень, які з великою долею ймовірності вплинули на підсумковий результат.
Вкотре приходиться констатувати, що відсутність системи VAR на матчах УПЛ стає справжнім каменем спотикання вітчизняного футболу. З кожним туром питань щодо суддівських рішень стає все більше, а світло в кінці тунелю так і не проглядається.
Поєдинки збірної, єврокубків, топ-чемпіонатів привчили нас до того, що помилки з фіксацією взяття воріт якщо і не зникли повністю, то стрімко мінімізуються. В той час як вітчизняна ліга стає клондайком дивних рішень. Своєрідна мандрівка в часі, але, на жаль, не в світле майбутнє, а в минуле, де помилки рефері – невід’ємний атрибут футболу. Десь варто поспівчувати і суддям, адже та ж Катерина Монзуль, можливо, часто, як ніхто інший із її вітчизняних колег, працював з VAR. А тепер, виходить, приходиться перевчатися….
…Обидва тренери зіштовхнулися з певними кадровими проблемами, тож в стартових складах не обійшлося без сюрпризів. Так Ігор Йовічевіч знову відрядив номінального центрбека Бондаря закривати праву бровку. Універсалізм центральних захисників "гірників" поступово стає фірмовою фішкою клубної школи. Ще відносно недавно між флангами і центральною зоною розривався Матвієнко, тепер настала черга Бондара. Знову з перших хвилин на поле вийшов Дмитро Криськів, який поступово завойовує довіру тренера. В цілому "Шахтар" постав в оптимальному на даний момент складі з урахуванням травм (Швед, Корнієнко, Конопля, Зубков…).
Патрік Леувен куди більш новаторські підійшов до вибору перших 11-ти. На рішення тренера напевне вплинула болісна поразка одному із аутсайдерів чемпіонату - "Інігульцю" (0:1). В тій грі "Зоря" не була схожа на себе, а апогеєм провалу став нереалізований Назарієм Русиним пенальті. Вихованець "Динамо" цього разу залишився на лаві для запасних, а роль центрфорварда несподівано була віддана на відкуп номінальному центрхаву Дмитру Мишньову. Відсутність в центрі захисту основного оборонця Максима Імерекова мав компенсувати Богдан Бутко, який поступово також стає незамінним гвинтиком в схемах нідерландського тренера.
Щодо принциповості даного матчу, то вона була продиктована не тільки географічним сусідством клубів, для яких, починаючи з 2014 року, домівкою стала вся неокупована частина України. І "Зоря", і "Шахтар", незважаючи на купу труднощів, продовжують бути конкурентними і боротися за найвищі місця в чемпіонаті. Плюс дуже щільно переплелися долі футболістів обох команд. Ваня Петряк, Єгор Назарина залишили свій слід в "Зорі". Натомість Ігор Кірюханцев, Богдан Бутко, Олег Данченко, В’ячеслав Чурко та Патрік Леувен по різним причинам так і не змогли в повній мірі реалізуватись в "Шахтарі". І ось черговий шанс довести - не комусь, а в першу чергу самому собі, що ти не гірше, а краще.
Повторюсь, гра вдалася. "Зоря" активно провела стартові хвилини, змушуючи "Шахтар" відчувати дискомфорт. На п’ятій хвилині Бражко закинув м’яч на хід Луньову, якого на межі фолу випередив Трубін. "Гірники" відповіли контратакою два в три, але Мудрик не знайшов правильного продовження. Згодом Вантух небезпечно пробивав в дальній кут – поряд зі стійкою.
Обмін "люб’язностями" продовжувався до 13-ї хвилини, коли футбольна вдача посміхнулася "гірникам". Мудрик накрутив захисників, увійшов у штрафну, але сам момент завершав вже Криськів ударом з близької відстані – Мацапура зреагував. А вже наступний момент завершився взяттям воріт гостей. Після стандарту м’яч застряг у штрафній "Зорі" і першим зорієнтувався Бондаренко. Проте після перегляду відеоповторів закрався сумнів, а чи не перебував Артем в офсайді. Повторюсь, система VAR на матчі не працювала, а лайнсмен "на око" визначив, що все було в межах правил. "Шахтар" повів 1:0.
Здавалося б, забитий гол мав заспокоїти "гірників", але команда Ігора Йовічевіча почала діяти з високим відсотком браку в передачах. Футболісти виглядали розгубленими, не розуміючи, чи то знову шукати щастя в атаці, чи зосередитись на обороні. В результаті не вийшло ні там, ні там. Помилявся навіть зазвичай холоднокровний Трубін: Анатолій в простій ситуації подарував м’яч Луньову, який мав карати голкіпера, але відразу не наважився на удар, а потім його накрили захисники.
А можливо блідий відрізок в діях господарів поля – це заслуга футболістів "Зорі", яких пропущений м’яч навпаки заспокоїв і вони заграли більш цілісно і конструктивно. А головне – шукали свій шанс, не озираючись на хронометраж матчу. І коли перший тайм добігав свого завершення і футболісти "Шахтаря", мабуть, подумками вже були в роздягальні, луганці таки були винагородженні за свої старання.
Десь трохи дивно, що гольову передачу віддав Данченко, якому на фланзі протистояв реактивний Мудрик, і який спочатку був зосереджений лише на обороні. Причому після пасів Олега партнери могли забивати двічі. Спершу Чурко із лінії воротарської не поцілив у ворота. Через хвилину Данченко повторив спробу – м’яч зачепив голову Степаненка і опустився точно на Кірюханцева. Ігор не схибив, але гол святкувати не став – адже пам’ятає, хто йому відкрив шлях у великий футбол. 1:1.
Відразу після перерви "Зоря" вдруге шокувала суперника. І знову неприємності зародилися на фланзі - на цей раз зліва. Передачу Луньова у штрафну перехопив Кривцов, але розрядити ситуацію повністю не зміг. За м’яч зачепився Кірюханцев, який на "паперовому клаптику" зумів перехитрити Бондаря, звільнився з опіки і віддав зрячий пас на Булецу. Сергій знаходився прямо по центру воріт, тож поцілити метрів з 11-ти для такого майстра не склало жодних труднощів. 2:1.
І тільки після повторного ляпасу "Шахтар" почав приходити в себе, а "Зоря" навпаки – різко вмикати задню і втрачати ініціативу. На жаль, в цей момент знову на перший план вийшли арбітрині, а точніше – їх рішення.
Мудрик заробив стандарт, після виконання якого Бондаренко ногою пробив в протихід Мацапурі. Проте лайнмсен просигналізувала офсайд і гол було відмінено. Відеоповтор засвідчив, що в момент передачі серед польових гравців ближче всіх до воріт перебував Степаненко, в той час як Бондаренко, скоріш за все, правил не порушував. Проте загальна "картинка" не завжди дозволяє чітко провести лінію офсайду.
Спливає декілька хвилин і "Шахтар" знов забиває, і знов після стандарту. На цей раз останнім м’яча торкається Степаненко, і знову лайнсмен "запалює" офсайд і вдруге не зараховує гол… Відеоповтор ставить під сумнів правильність і цього рішення: нога Батагова і плече Степаненко - на одній лінії.
І все ж таки "Шахтар" не опустив руки, забив вчетверте і на цей раз – ніяких офсайдів. Гольову комбінацію розігнав Мудрик, який за мить до цього заробив "гірчичник" за зрив атаки суперника. Михайло на лівому фланзі втік від суперників і від лицьової лінії віддав діагональ назад. Сікан не встиг підставити ногу, але форварда підстрахував Бондар, пробивший в дотик без шансів для Мацапури, після чого передав вітання дружині у вигляді складених у вигляді сердечка пальців. 2:2.
До завершення гри ще залишалось чимало часу і він пройшов за повного домінування "Шахтаря". Показовими є заміни, які тренери проводили в ендшпілі. Леувен зняв з гри двох гравців атаки (Кірюханцев, Мішньов), яких замінили два опорники (Михайленко, Алібеков). Йовічевіч навпаки оголив тили – Кривцова та Степаненко замінили Тейлор і Петряк. Обидва мали супер шанси, щоб принести своїй команді перемогу. М’яч після удару Тейлора прийшовся у каркас воріт, а Петряк з убивчої позиції не зумів переграти Мацапуру.
Монзуль компенсувала до основного часу чотири хвилини. "Шахтар" і їх використав на повну, буквально закривши суперника в штрафній. Останній шанс втратив Бондаренко – Мацапура зреагував на удар під поперечину, перевів м’яч на кутовий, але корнер "Шахтарю" розіграти не дали, Монзуль дала фінальний свисток, час вибіг.
2:2 – класний матч, в якому обидва суперники в різні ігрові відрізки демонстрували видовищну гру і заслуговували на максимальний результат. Проте залишився певний осад. В той час коли європейські вболівальники, в переважній більшості, в реальному часі отримують відповідь на всі спірні моменти за допомогою сучасних технологій, їх українським колегам доводиться гадати на кавовій гущі.
В наступному турі на "Шахтар" чекає над принциповий матч з "Дніпром-1" - і в світлі боротьби за перше місце, і з огляду на тренерський штаб "гірників", який з певним шумом залишав дніпровську команду. "Зорі" також нема коли розслаблятися – на горизонті амбітна "Олександрія".