Колишній гравець "Шахтаря" Олександр Кучер поділилився спогадами про спільну роботу із Мірчею Луческу в донецькому клубі.
– Розкажіть, коли ви вперше побачили Луческу? Яке враження у вас було від нього?
- Вперше я його побачив на базі Шахтаря, коли переходив із Металіста. Я тоді приїхав познайомитися із командою. Містер ‒ така людина, що завжди вселяє впевненість. Видно, що він великий професіонал. Луческу сказав, що розраховує на мене і чекає. Я відчув від нього підтримку.
– Якими були тренування у Луческу?
- На тренуваннях були хороші навантаження. Луческу завжди проводив багато спарингів, дворазові заняття. Він змушував нас працювати над контролем м'яча. Він ретельно розбирав суперників на теоріях – кожного гравця індивідуально. Знав, що кожен футболіст їсть на сніданок, обід та вечерю.
– Як Луческу спілкувався з футболістами: тримав дистанцію чи був відкритим?
- Якщо треба, до нього завжди можна було підійти та поспілкуватися. Закритим він ніколи не був.
– Хто із гравців був улюбленцем Луческу?
- Він цінував усіх футболістів, але по-особливому ставився до бразильців. Для Жадсона він узагалі був, як батько. Кого Луческу найбільше любив із українців? До всіх він однаково ставився, але Ракицький, П'ятов, Шевчук і я грали постійно. А от Селезньов засмучувався, що не потрапляє до складу, він хотів грати завжди.
– Чи були такі гравці, яких Луческу недолюблював?
- По-різному було. У Шахтарі великий відбір футболістів і виживали тільки найсильніші.
– Чому після гучних поразок Шахтаря у єврокубках, Луческу завжди винуватив українців — то Гая, то Пятова, то Шевчука, то інших?
- Українці попадали під роздачу, бо грали на оборонних позиціях. А у пропущених м'ячах винні, в основному, захисники та воротар. Тому так і виходило, жодної упередженості не було.
Читай також: Юрій Вірт: "Думаю, Луческу очолить румунський або турецький клуб. Сидіти вдома з внуками і правнуками – це не його"– Луческу казав, що найсуворіше ставився до своїх земляків – румунів. Чи це правда?
- Це правда. До румунів Луческу ставився суворо. На теорії він кілька разів розмовляв з Рацом на підвищених тонах румунською. Я не розумів, про що вони говорять, але було видно, що він його вичитує.
– Хто був найсильнішим трансфером Шахтаря часів Луческу, що ви дивилися за гравцем на тренуванні і думали: "Вау, оце рівень"?
- Багато таких було. Можу виділити Фернандіньо, Срну, Вілліана, Мхітаряна, Косту. Це футболісти топ-рівня.
– Хто був найслабшим трансфером Шахтаря за часів Луческу, що ви дивились на цього хлопця і думали: що він робить у команді?
- Спочатку я дивувався багатьом бразильцям. Той самий Адріано, коли щойно приїхав, то намагався з центру поля щокою бити. Ми тоді глузували з нього. Але минув час, Луческу над ним попрацював, і Адріано виріс у топ-футболіста.
Те саме було з Костою та Тейшейрою. А за два роки вони творили чудеса, могли двох-трьох суперників крутити на фланзі, просто знущалися над ними.
– Луческу дуже емоційний тренер. Оці його шоу: кидання шапкою об землю, апеляції до суддів і чиновників – це що? Громовідвід від гравців чи показуха?
- Луческу – розумний тренер, і робив це не з запалу-жару. Це було громовідведення від гравців, щоб перевернути увагу на себе. Такий задум маестро.
– Можете згадати момент, коли Луческу був найзлішим?
- На згадку приходить програш Севільї на останніх секундах, коли ми пропустили від воротаря після подачі кутового. Луческу сильно лаявся в роздягальні. Ми на теорії тричі розбирали цей матч. На кого Містер найбільше тоді кричав? На Шуста та Елано з Жадсоном, які залишилися попереду і не повернулися в захист. Кожен із нас тоді вигріб по повній.
– Давайте тепер поговоримо про Луческу в Динамо. Навіщо кияни призначили румуна головним тренером, знаючи, що його профіль – це робота з дорогими талантами? У Динамо в основному ж грають українці.
- По-перше, він досвідчений тренер і добре знає український чемпіонат. По-друге, Луческу вміє працювати із молодими гравцями, він це показав у Шахтарі.
– Як ви оціните період Луческу в Динамо, яку оцінку йому поставите за десятибальною шкалою?
- Думаю, сімку за роботу в Динамо йому сміливо можна поставити. Луческу було важко в Динамо, усі українські команди постраждали від війни. У першому сезоні він виграв в Україні все. Забрати у Шахтаря трофеї дорогого варто, погодьтеся. Але останні два роки результати не вражають.
– Як ви думаєте, Луческу вже закінчив тренерську кар’єру чи ще попрацює? Адже, незважаючи на первісне трактування його заключної прес-конференції, ось уже пішли чутки про Бешикташ і Динамо (Бухарест)…
- Я впевнений, що він ще попрацює. Містер – амбітна людина та тренер. Думаю, з Румунії у нього є пропозиції, може, і з Туреччини. Побачите, Луческу ще пошумить і покаже себе.