Київ. Стадіон "Динамо" ім. Валерія Лобановского

"Зоря" - "Динамо" 3:2

Голи: Русин, 7, Мишньов, 35, Бражко, 70 - Ванат, 49, Буяльський, 83

"Зоря": Мацапура, Данченко, Імереков, Вантух, Нагнойний (Луньов, 63), Батагов, Назарина, Мишньов (Бражко, 63), Чурко ( Даниїл Алефіренко, 80), Русин, Крістіан
Тренер: Патрік фон Леувен

"Динамо": Бущан, Забарний, Кендзьора (Гармаш, 46), Сирота, Дубінчак, Буяльський, Андрієвський (Сидорчук, 46), Караваєв, Шепелєв (Шапаренко, 46), Ванат, Кабаєв
Тренер: Мірча Луческу

Попередження: Русин, 31, Вантух, 58, 69, Назарина, 79, Даниїл Алефіренко, 83 - Сирота, 22, Забарний, 42, Ванат, 51, Караваєв, 55, Шапаренко, 75, Буяльський, 86

Вилучений: Вантух, 69

Состав команд

Розпочали команди, як то кажуть, на зустрічних курсах, без акцентованої переваги одного з суперників. Створили півтора момента на двох, а потім "Зоря" швиденько забила. Крістіан скинув на Русина, той "хитнув" Кендзьору та з-під поляка, з рикошетом, пробив в ближній кут – 1:0.

Далі – нуднуватий відрізок одноманітних перекатів від штрафного до штрафного, без чіткої переваги у володінні в будь-якої з команд. Моменти виникали дуже періодично, й першим шанс зрівняти рахунок згаяв Караваєв. На 13-й хвилині замикав подачу на куті воротарського, проте пробив вище воріт. Ще хвилин за п’ятнадцять - епізод з ударом головою Сироти після подачі стандарту. Центрбек "Динамо" виграв повітря в Вантуха, пробив в газон, а звідти вже м’яч зрикошетив через поперечину.

Проходить ще декілька хвилин, все той же Сирота з глибини віддає розрізну передачу в передню лінію на Ваната, той скидає Кабаєву, Владислав підробляє, намагається пробити в дальній кут, проте вставлена бутса захисника спрощує задачу Мацапури – після рикошету м’яч летить ближче до голкіпера, далеко стрибати не доводиться.

А потім – хоп, "Зоря" забиває другий гол. "Динамо" знов зображає дитсадок в тактичній побудові та розборі гравців, Чурко просто закидає з лівого флангу через гравців на протилежний кут штрафного, звідки Мишньов спокійно пробиває повз Бущана в кут воріт – 2:0. Чому Мишньов був абсолютно вільний? Тому що Шепелєв на позиції опорного "вимкнувся", головою покрутив, гравця за спиною не побачив. А Кабаєва взагалі не було в радіусі декількох десятків метрів на своєму фланзі. Хоча, в принципі, якщо формально - забивав не фланговий гравець, тому основні питання до Шепелєва.

Динамівці ще покатали навколо штрафного "Зорі", Андрієвський винос захисників на підйом бутси спіймав метрах з 20-ти – значно вище воріт. А на останній хвилині тайму луганці гають чарівний шанс довести перевагу до трьох голів. Андрієвський кострубатим пасом втрачає біля чужого штрафного, Нагнойний ставить корпус, видряпує м’яч і чудово "засилає" Русина в забіг на половину поля суперника. За Назарієм біжить Кендзьора, біжить, біжить, біжить… І відстає, відстає, відстає. Русин викочується на Бущана, намагається обвести-перекинути голкіпера ударом в дальній кут і… не влучає. 3:0 "читалося", втім сам винен, виконання відверто підвело.

На другий тайм Мірча Луческу випустив одразу трьох свіжих футболістів – замість Шепелєва з Андрієвським в центр вийшли Шапаренко з Сидорчуком, а Кендзьору раптово змінив Гармаш. Не по позиції, звичайно – Денис пішов в пару до Буяльського, фактично, другим атакувальним хавбеком, а Караваєв залишився на фланзі сам, Забарний трошки змістився праворуч, щоб страхувати позаду.

І вже на першій хвилині другої сорокап’ятихвилинки згаяв шанс Кабаєв. Караваєв прорвався праворуч "крізь" Вантуха, віддав до центру, Кабаєв не дав м’ячу дійти до Шапаренка й пробив сам – повз ворота.

Б’є Шапаренко – удар заблоковано, намагається спіймати на підйом з-за штрафного Сидорчук – вище. Але забивають. Буяльському пощастило в штрафному майданчику "Зорі" з рикошетом від захисника, після чого Віталій точно віддав Ванату, а тому вже залишалось лише не промахнутись в площину – 2:1.

Динамівці продовжують атакувати, демонструючи значно більше завзяття, ніж до перерви. Багато стандартів, кутових, але все якось в киян не йде, думки не вистачає в розіграшах, та й подачі не акцентовані. Тим часом Нагнойного та Мишньова змінюють Луньов та Бражко, а Вантух вихоплює друге попередження з подальшим вилученням.

Втім, луганців це зовсім не деморалізує – напроти, силами свіжого Бражко забивають третій та, як виявилось потім, переможний гол. Знов на вістрі атаки Русин, скидає Бражку, Володимир протискає Сидорчука й майстерно пробиває під поперечку воріт, знов без особливих шансів для Бущана – 3:1.

Ван Леувен продовжує освіжати команду (ще двадцять з копійками хвилин треба протримати перевагу), знімає Русина, випускає Снурніцина, а Крістіан "пробачає" динамівців, після чергової помилки оборони пробиваючи вище воріт. Сидорчук помилився, після цього Бражко пробив значно гірше, ніж в гольовому епізоді, Бущана в тупик не поставив, проте після сейву з відскоку пробив Крістіан. Й згаяв чудовий шанс.

Далі – атаки киян, жовті картки, ще дві заміни на підтримання свіжості від Ван Леувена, а біля воріт "Зорі" Мацапура приймає у рукавиці удар Ваната в падіння через себе. В наступній атаці Бєсєдін чудово скидає в дотик Буяльському в штрафному луганців, але Віталій з чудової позиції не влучає в площину.

"Додає" з-за меж штрафного з відскоку Сидорчук – невеличкий рикошет, над поперечиною. Кутовий. Шапаренко від прапорця котить низом в центр під удар Буяльському, і той, врешті решт, кладе в площину, в лівий від Мацапури кут. Чесно кажучи, голкіпер повинен був дотягатись, але не дістав, можливо, трішки прогавив момент удару, запізно стрибнув. 3:2, і кияни продовжують наполегливі спроби врятувати гру.

Подає справа Караваєв, Гармаш виграє другий поверх, проте в боротьбі удар акцентованим не вдається. А "Зоря" на відбій не грає, намагається навіть в меншості виводити в пас, та інколи навіть затримується на половині поля суперника комбінаційним рухом.

Втім, динамівці, звісно, атакують набагато більше. Сидорчук закидає з глибини, Шапаренко пробиває головою, проте сильно підрізати в площину не виходить – це не подача з флангу, тут кивком "додати" треба, в Миколи не склалось. Ще одна подача кутового біля воріт "Зорі", Мацапура виходить, кулаком виносить, а паралельно виставленим коліном влітає в Бєсєдіна. Вибігають лікарі, Артему надають допомогу, піднімають на ноги, але все це відбувається вже у доданий арбітром час, тому динамівський форвард встигає повернутись лише на хвилинку.

Остання атака киян, подає Сидорчук, ніхто не відгукується, Олефіренко підхоплює, тягне по флангу, заробляє на собі штрафний, підставляючи корпус Дубінчаку… А там, потрошку, й фінальний свисток підтягнувся. 3:2 – перемога "Зорі", третя поспіль, й луганці очолюють турнірну таблицю. В киян, натомість, друга поспіль поразка, шість пропущених м’ячів за дві гри…

Дозволю собі навести дві цитати. Спочатку – слово президенту "Динамо", Ігору Суркісу:

"… якщо програли в УПЛ – це така справа, це внутрішній чемпіонат, кожна команда хоче виграти. А на європейській арені – будьте ласкаві, не виходьте, як ви з "Бенфікою" вийшли, самі собі забивали м'ячі. А ви виходите і бійтеся до крові, як наші Збройні сили сьогодні б'ються і звільняють села та міста. Отак має бути".

Схоже, гравці до перерви сприйняли це буквальною інструкцією – в єврокубках треба рогом впиратись, а в УПЛ можна і дурня склеїти. Чом ні? Чітко зазначено – кожна команда хоче виграти. "Дніпро-1" захотів – виграв, "Зоря" захотіла – теж виграла… Це життя. Хто хоче - той виграє. На те й УПЛ.

Друга цитата – головного тренеру "Динамо" Мірчі Луческу, після нищівної поразки від "Дніпра-1":

"Хлопці два місяці тому поїхали з України, з того часу не бачили своїх сімей. Тому я наполягав на тому, щоб їхати до Києва. Ще в відповідному матчі з "Бенфікою" я відчув, що психологічний стан гравців поганий. І з цієї причини я теж хотів, щоб ми поїхали до Києва.

Коли граєш без уболівальників, повинні бути додаткові емоції, які дозволять футболістам вийти на матч зі свіжою головою. Цього сьогодні не було. Психологічне становище команди знову було погане. Напевно, в тому числі, і з тієї причини, що хлопці занадто довго не були вдома, не бачили рідних".

Ну, повернулись. Побачили рідних. Зарядились емоційно. І що це було до перерви? Доки не вийшли Шапаренко та два "діда", Гармаш з Сидорчуком? Якби Русин не згаяв той шанс після виходу віч на віч з Бущаном, всі заміни по перерві відбувались би вже за рахунку 0:3.

Та й в другому таймі… Забили два, пропустили один, могли ще пропустити, вже тоді, як "Зоря" в меншості грала. Дозволяли супернику не тільки в швидкі контратаки вибігати закиданнями, а цілком злагоджено через пас виводити на половину поля "Динамо" по 4-5 гравців. Й потім комбінаційно тримати м’яч.

Цікаво, звісно, буде дочекатись нових в’ю президента та головного тренера киян, послухати. Але існує думка, що оці тези "програти в УПЛ – то таке" та "гравці рідних довго не бачили, тому й засумували на полі" на користь гравцям не пішли. Бачать, що керівництво в дзвони не б’є - то й ситуація, мабуть, не така катастрофічна.

Тепер, після "Зорі", ще цікавіше за процесами спостерігати.

А щодо команди ван Леувена – все просто, але злагоджено. Так, у другому таймі почали скрипіти та тріщати в окремих зонах, Вантух другу картку хапнув, могли посипатись. Але не посипались, зібрались, довели в меншості до перемоги. До фінального свистка тримаючи злагодженість у командних побудовах та цілком притомно виходячі з оборони.

Читайте також: Патрік ван Леувен: "Зоря" сьогодні добре зіграла в обороні, можу похвалити хлопців за таку роботу"

Так і голи забивали. Гравці цілком свідомо знаходились в потрібних місцях в потрібний час, й використовували помилки суперника. Тому з невеличкої кількості ударів в площину витиснули цілком величенький результат.

Власне, хвалити тут можна чи не всю команду. Хто не зблиснув – потягнув величезний обсяг роботи, а хто зблиснув – тому й зайвих компліментів не треба. Навпаки, того ж Русина варто пожурити за деякі епізоди. Коли мав змогу раніше питання знімати. Втім, кожен з гравців "Зорі" добряче вклався в результат й отримав нагороду лідерством в чемпіонаті. Звісно, провалу матча-відповіді з "Університатєю" це вже не виправдає, але сторінку перегорнули, перезавантажились, пішли далі. Як і "Дніпро-1" після "кіпріотів" в минулому турі.

Лише кияни буксують – чарівна кнопка Reset ніяк не спрацьовує.